Військові ЗСУ під час боїв під Бахмутом захопили позиції російських окупантів і знайшли у підвалі пораненого українського бійця Олексія Гордєєва.
Як розповів журналіст Андрій Цаплієнко, воїн 42 дні провів у полоні, без їжі і води. Харчувався самими крихтами, які міг знайти. Пив із калюжі, а коли вода в ній закінчилася – втамовував спрагу отруйним антифризом із нагрівача. Чоловік схуд з 80 до 42 кг.
В Олексія були кульові поранення й осколки у стегні та спині. Зараз він у шпиталі у Дніпрі. Його прооперували, лікують від отруєння та дистрофії, скоро переведуть до лікарні в Києві.
Неймовірно, але одним із перших у підземеллі воїна знайшов його друг, доброволець ЗСУ з Нової Зеландії, який давно вважав Олексія загиблим.
У мережі з’явилося відео, на якому видно момент порятунку військового. Почувши англійську мову і впізнавши голос друга, Олексій закричав: "О! Нова Зеландія тут!" – "Мій брате!", – відповів новозеландський доброволець, який не повірив своєму щастю.
Батько воїна Олександр Гордєєв написав у своєму Facebook, що щиро вдячний "усім, хто молився, шукав, підтримував і допомагав, був поруч всі ці нескінченні півтора місяця".
"Наші молитви ближчі до Бога, бо наші хлопці – воїни світла!", – написав чоловік.
Головний редактор видання "ОстроВ" Сергій Гармаш розповів про свої враження, коли побачив Олексія в одній із лікарень неподалік лінії фронту.
"Я ще такого не бачив. Хіба що в радянській кінохроніці про звільнення Освенциму. Крайній ступінь виснаження. Просто живий скелет", – розповів журналіст.
Він зазначив: військового врятувало від голоду те, що один російський солдат з жалю іноді ділився з ним частиною своєї пайки. Кілька інших українських бійців, захоплених у полон, померли від голоду й ран.
"Олексію пощастило. Його звільнили. "Мені дали компотика", – весь час повторював він, посміхаючись. "Компотик" був мрією у двомісячному голоді та холоді підвалу", – написав Гармаш.
"Питання до росіян: навіщо тримати людей у підвалі, без їжі та води, якщо ви ніяк не використовуєте їх? У такому стані вони марні, ні для роботи, ні для чого іншого. Але їх можна було обміняти на своїх. Врятувати життя своїм. Адже ваші матері теж чекають на синів… У чому сенс? Це якийсь дикий експеримент? Просто груповий садизм? "Розумом росію не зрозуміти…", – констатував журналіст.
Раніше головний сержант Дмитро Фінашин розповів, як дві доби без руки і з серйозними пораненнями діставався до своїх позицій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: "Тата розстріляли просто на очах, а собака врятував життя братику": історія порятунку з Херсонщини
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина і ви в курсі подій.