Понад півтора року полону і поодинокі звістки батькам: "Живий". Журналіста Дмитра Хилюка окупанти викрали ще 3 березня торік у Козаровичах, що на Київщині. Він – єдина дитина у літніх батьків, які не втрачають надії та чекають повернення сина додому. Про історію Дмитра далі розповість кореспондентка "5 каналу" Софія Норенко.
До батьків журналіста інформагентства УНІАН Дмитра Хилюка ми приїздимо вже вдруге. Торік "5 канал" розпочинав робити матеріал про його викрадення окупантами на рідному подвір’ї, та нас попросили не видавати сюжет в етер, щоби не нашкодити Дмитру.
"Буду зараз плакати, бо дуже хороша дитина. Одне тільки скажу три роки робив вправи зі мною, бо я ж була лежача й на калясці, а тепер я вже сама ходжу, сама собі можу трохи ради дати", – розповіла мама Дмитро Хилюка Галина.
74-річна пані Галина, що при першій нашій зустрічі, що при другій, не стримує сліз, коли говорить про сина. Разом із чоловіком вони вже більш як півтора року чекають на його повернення.
Читайте також: рашисти на півдні України відмовляються воювати і здаються в полон – ISW.
Дуже-дуже важко, ми страждаємо. У нас було все за Дімою, а тепер коли його немає у нас все не ладиться, це по-перше, а по-друге, це ж наше єдине дитя", – сказала пані Галина.
Напередодні викрадення, ворожий снаряд влучив у їхній будинок, вони перебралися тимчасово жити до сусідів, та 3 березня Дмитро разом із літнім батьком пішли оглянути будівлю. Натомість потрапили до полону.
"П'ять чоловік оточили нас з автоматами, стріляють, ціляться. Потім куртки на голову і повели нас. На сьомий день вночі позакидали в машину, висока якась машина "Урал" чи що воно там не знаю і я там зустрівся з Дімою сином", – розповів батько Дмитра Хилюка Василь.
Тоді батько востаннє бачив Дмитра. На 10 день Василя Хилюка відпустили, а от Дмитра відвезли далі. За даними правоохоронної організації "Центр громадянських свобод", спочатку його утримували у Новозибківському СІЗО брянської області на території росії.
У середині травня цього року стало відомо, що Дмитра як і інших цивільних ув'язнених почали відправляти в інші виправні колонії. Зараз є ймовірність того, що Дмитро перебуває у володимирські області і це два виправних заклади. Виправна колонія номер сім Пакіна ковровський район, або виправна колонія шість – це населений пункт мєлєхово", – роз'яснила координаторка управління проєктами ГО "Центр громадянських свобод" Наталія Ящук.
Дивіться також відео: ОКУПАЦІЯ ЗАКАРПАТТЯ АБО ЇЇ АВТОНОМІЯ. Угорщина готується, а не звільняє наших полонених. В. Богдан.
Наталія зауважує: ймовірно, росіяни міняють місце утримання саме для того, щоби складніше було відшукати людину та повернути її. Тим часом, єдину письмову звістку від сина батьки отримали ще в серпні торік.
"Це було від 14 квітня, це не лист, а писулька, 2022 року. В мене все хорошо, мабуть те, що дозволили то й написав, оце все що в нас є", – сказала пані Галина.
"Не знали, де він і шо він, аж поки лист цей не прийшов, що він живий", – розповів батько Васль.
Після цього були ще дзвінки від Червоного Хреста, які передавали невеличкі усні повідомлення. Навіть через них Дмитро намагався потурбуватися про своїх літніх батьків.
"Я тут в тюрмі, а де не каже. Коли повернусь, не знаю і як нема у вас грошей, то підіть, я трошки забулася, зніміть з моєї картки до 500 гривень, не треба пін-код", – розповіла мати Дмитра.
Без допомоги родина не залишилася. Зокрема, нею опікуються колеги Дмитра з інформагенції УНІАН.
"Ми просто всю заробітну плату перераховуємо їм, тому що він продовжує для нас він продовжує в нас працювати", – зауважив шефредактор інформагентства УНІАН Михайло Ганницький.
"Платять, із самого початку платять. Ми складаємо, там мотоцикли його стоять, там машина побита, то треба ж лагодити", – розповів батько Дмитра.
Тож гроші відкладають на потреби Дмитра і реабілітацію після полону. Крім того, уже відремонтували дім завдяки міжнародній допомозі. Кажуть, головне, щоб Дмитро був якнайшвидше вдома.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Згідно з міжнародного гуманітарного права цивільних осіб не можна обмінювати, якщо їх тільки почнуть обмінювати – це буде визнання того, що країна-агресор взяла їх в заручники, тому ніяких обмінів, лише повернення їх додому. Як тільки почнуть йти на поступки країни-агресора і обмінювати цивільних на військових, ми ставимо під загрозу усе цивільне населення, яке зараз перебуває на тимчасово окупованих територіях", – пояснила координаторка управління проєктами ГО "Центр громадянських свобод" Наталія Ящук.
Нині колеги Дмитра вирішили усіма можливими методами тиснути на міжнародну спільноту, щоби ті сприяли поверненню журналіста.
"Ми звернулися до посольств країн наших сусідів, до посольства США, Великої Британії, а також посольства Туреччини, як до країни, яка виступає посередником у контактах між російською та українською стороною в даний час із відповідним проханням посприяти його звільненню", – наголосив Михайло Ганницький.
Адвокатка Оксана Михалевич, яка зокрема веде справу про викрадення Дмитра Хилюка, зауважує: була подана заява до Європейського суду з прав людини, та після того, як росія вийшла з договорів Ради Європи, тиск на країну-агресора став ще меншим.
"Також в українські правоохоронні органи зверталися й допомагали. Ну там дізнавалися, які слідчі дії вони провели, просили провести додаткові слідчі дії, щоби дізнатися більше інформації: хто саме викривав, допитати там свідків і так далі", – зауважила адвокатка Оксана Михалевич.
Усю цю інформацію збирали, щоби після повернення Дмитра додому злочин росії не залишися непокараним. А поки що боротьба за його життя на свободі триває. Усі сподіваються, що незабаром журналіст буде вдома.
Софія Норенко, Юрій Усік, Микола Чеботарьов, "5 канал".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Визволення з полону захисників Маріуполя: як це було – фото
