Кубок Незламності пам'яті бійця полку "Азов" Артема Моші. За таку нагороду змагалися три київські школи. Чоловік був на "Азовсталі" у Маріуполі під час пекельного бомбардування міста торік. Допомагав евакуйовувати людей, забезпечував медикаментами та боєприпасами військових і цивільних. Загинув у травні на території заводу від російських бомб. Як про героя згадують родичі та побратими, а також про кубок, який назвали на його честь – дивіться далі.
Мовчазний, усміхнений, любив дітей та спорт – таким пригадують Артема рідні та знайомі.
"У спорті він був напевно найкращим, як тільки хтось бачив, що він в протилежній команді, то всі відразу, протилежна команда казали: "все, Моша, можна навіть не пробувати", – розповідає сестра Олександра-Анна Моша.
11 років у стінах цієї школи навчався Артем Моша. Улюбленим предметом була фізкультура – хлопець не пропускав жодного уроку, тож у спортивній залі проводив найбільше часу.
"Дуже активний, дуже веселий, спортивний він і в футбол грав, і у волейбол, і у баскетбол. Можна було все попросити і він міг все, що завгодно зробити. Надійна людина, який допомагав нам брати участь у районних змаганнях і завжди можна було на нього покластись", – згадує вчителька фізкультури Оксана Пилипчук.
У житті хлопець звик перемагати, тож у свої 22 роки вже був чемпіоном Києва з боксу. Згодом тренував школярів та студентів.
"Були два противники, вони були між собою друзями. І Артем в першу хвилину буквально нокаутував противника, і друг на наступний раз взагалі відмовився виходити. Тобто він побачив, що його друга за одну хвилину зробили і він каже: о ні, я краще не піду", – каже сестра Артема.
У 18 років Артем пішов до армії. Після закінчення строкової служби підписав контракт та став бійцем полку Азов. Побратими пригадують: Артем був справжнім націоналістом.
"Він читав націоналістичну літературу. Було таке враження, що він був різнобічно розвинена дитина, скажемо так, ну зовсім хлопець. Він одразу зайняв місце серед бойових хлопців. А потім він вже приходить і я узнаю, що він вже особистий посильний Редіса", – зауважив заступник командира роти по роботі з особовим складом полку "Азов" Володимир Михайленко "Оберіг".
Повномасштабна війна застала Артема в Урзуфі поблизу Маріуполя. Зовсім скоро він опинився разом із захисниками на Азовсталі, де допомагав евакуйовувати людей, забезпечував медикаментами та боєприпасами військових та цивільних. Тоді Артем допоміг врятувати не одне життя.
"На "Азовсталі", де було дуже–дуже складно. Він писав, все добре, все гаразд. Писав мамі, щоб ні я, ні мама не хвилювалися. Навіть там знаходячись турбувався за нас", – згадує сестра.
Сьомого травня 2022–го Артем написав родині: все гаразд. А вже наступного дня під час бомбардування російськими військами Азовсталі він загинув. У пам'ять про полеглого бійця полку Азов та усіх захисників Маріуполя родина Артема провела спортивні змагання в його рідній київській школі номер вісім.
Спортивні змагання відбулися між трьома школами. Перемогла команда тієї, де навчався Артем. Переможці отримали Кубок "Незламність".
"Кубок Артема Моші, тому що він спонукав, щоб ми проводили ось ці змагання. Це буде перехідний кубок, ми будемо проводити змагання з іншими школами щорічно і та школа, яка переможе буде зберігати цілий рік цей кубок у себе", – наголосила Директорка київської школи №8 Тетяна Осадча.
У пам'ять про загиблого Артема Мошу родина взяла на виховання двох дітей, які не мають батьків, тим самим здійснили його головну мрію.
Карина Шевченко, Микола Довгий, "5 канал".
Читайте також: Українським спортсменам заборонили брати участь у змаганнях, де є росіяни та білоруси – наказ
Дивіться відео за темою: КРИВАВА ОЛІМПІАДА: ЧИ БРАТИМУТЬ УЧАСТЬ рОСІЯ І бІЛОРУСЬ?
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій
