Як це – жити в будинку, що розвалюється, й ночами слухати, як тріщать стіни, знають півсотні мешканців Мелекіного неподалік Маріуполя. Село розташоване на пагорбі Азовського узбережжя і зсуви ґрунту вже знищили кілька будівель. Мешканці вже звикли до порожніх обіцянок чиновників, тож за допомогою вирішили звернутися до журналістів.
Дістатися Мелекіного – це вже проблема. Дорога закрита через небезпеку зсувів. Частина будинків в приморському селі – теж аварійні. Поглянути на них неодноразово приїздили чиновники. Зокрема, ще наприкінці 90-х.
Проте краще жити від того пенсіонерці не стало. Тепер про свою біду розповідає журналістам. Через зсув ґрунту тріщини – у кожній кімнаті її будинку. Жінка вже звикла прокидатися вночі від тріску.
Мешканка аварійного будинку Лідія Підус говорить: "Чуєш, тріщить – трісь-трісь-трісь-трісь. Може, кажу, вранці встанемо, піднімемося, будемо на тому світі вже, в яму провалимося?".
Те, що для Лідії Тимофіївни – страшний сон, для інших мешканців села вже реальність. Шість років тому на місці цих руїн стояв будинок. Вночі обвалилася стіна. Сім'ї довелося виїхати. Компенсація за зруйновану оселю від сільради – 4 тисячі гривень і ділянка землі.
Під загрозою – приблизно 150 будинків. Безпосередньо на лінії зсуву – півтора десятки на двох вулицях. Частина осель через аварійність стоять пусткою. Ті, хто залишився, вимушені робити постійні ремонти. Чи не щомісяця.
Розвалюватися будинки почали ще наприкінці 90-х. Укріпити берегову лінію мали за рахунок держбюджету у 2005-му, проте обіцяних на це 5 млн грн у Мелекіному так і не побачили, розповідає голова сільради.
Голова Мелекінської сільської ради Володимир Попович говорить: "У мене голови сільських рад були, зверталися, але відповідей поки ніяких".
Наступного року планують закласти кошти у місцевому бюджеті, щоб запросити науковців, аби ті з'ясували, як можна зупинити руйнацію. Тим часом, мешканці вже звикли жити одним днем.
Анастасія Старостенко, Олег Корінний, "5 канал"