11 років Дмитро щодня спускається цим пляжем до Дніпра. З ним тренер. Це він заохотив чоловіка приєднатися до місцевого клубу довгожителів і плавати в річці.

"Прийшов і тут Миколайович мене побачив і став водить, плавати хотілось, а незрячий же не плаваєш так, а в жилеті можна, а ще й здоров'я своє поправив", – розповідає плавець Дмитро Авдєєв.

У Дніпрі Дмитро почувається абсолютно вільно. Нічим не відрізняється від інших відпочивальників – плаває і розганяє хвилі. З берега йому допомагає тренер.

"Наче ось по берегу ходить він по воді і скільки завгодно. Оце острів – спокійно ходив туди і назад. На рівних, а ще й швидше мене, літає по воді", – каже керівник місцевого "клубу довгожителів" Олександр Толбатов.

Пів життя чоловік не бачить. У 25 отримав виробничу травму і втратив зір. Спершу був у відчаї, розраджувала лише дружина. А по-справжньому жити знову почав, коли захопився плаванням.

"Треба завжди думати про своє здоров'я, я коли зір втратив, то лікар мені казав роби якісь вправи, щоб менше лежати. Якісь присідання роби і я почав робити", – зауважує плавець.

Дмитро став частиною великої команди "клубу довголіття". Тут усі займаються плаванням, щоби покращити чи зберегти здоров’я.

"Ви скажіть людям, щоб вони не боялися в воді. Ось в моєму становищі, я паралізована трохи, але ти можеш бігати пригати, скакати як заєць розумієте. А люди просто не уявляють, що вони втрачають", – наголошує плавчиня.

Дмитро вже не уявляє свого життя без води. Сам сюди приїздить тролейбусом, його зустрічають друзі, а в річці повністю довіряє тренеру Олександру. Чоловік має надію, що його приклад надихне інших не боятися починати життя заново. Каже, воно може бути яскравим, навіть якщо в темряві.

Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаси, "5 канал".