Міжнародний день захисту дітей. Достатньо просто обійняти. Війна змінила специфіку роботи з дітьми, які мають ментальні порушення. В Одеському інклюзивно-ресурсному центрі кажуть, від початку повномасштабного вторгнення, роботи в них побільшало. Адже в місто почали переїздити люди з регіонів, які потерпають від російських обстрілів. Фахівці наголошують, в умовах повітряних тривог та обстрілів психонетипові діти вимагають особливої уваги та підтримки. Більше про це – у сюжеті журналістки "5 каналу" Аліни Оганезової.
Артему – 13. Ще до початку великої війни хлопчик почав займатися з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. У Артема - розлад аутистичного спектру. Його мама каже, після початку повномасштабного вторгнення додалися хвилювання, як дитина реагуватиме на тривоги та вибухи. В родині намагаються робити все, щоб зберігати спокій хлопчика.
"Ми робимо, щоб вдома був спокій, йдемо в безпечне місце, розважаємося, щоб не було тривоги і він спокійний," – розповідає мама дитини з особливими освітніми потребами Наталя Шальверчук.
Артем складно йде на контакт з оточенням, йому потрібна допомога в соціалізації – із такою проблемою три роки тому звернулась до інклюзивно-ресурсного центру Наталя, мама. Тепер жінка говорить – за три роки плідної роботи з фахівцями, хлопчик став зосередженішим та уважнішим.
"Артему дуже подобається сюди ходити, працювати. Йому це допомагає. Він розуміє мову більш поширено, він може відповідати хоч словом, але він розуміє звернену мову дуже добре вже, концентрується на завданнях", – зазначає мама дитини з особливими освітніми потребами Наталя Шальверчук.
У центрі розповідають, від початку повномасштабної війни кількість батьків, які привели до центру своїх дітей, збільшилася. Адже до Одеси приїхали люди з Херсона, Маріуполя, Харкова та ще низки українських міст, що сильно потерпали від ракетних атак ворога.
"Це діти, які потребують детальнішого супроводу і дуже важливо їм допомагати пройти цей шлях, пройти цю війну", – наголошує директорка інклюзивно-ресурсного центру №1 Вікторія Пастерначенко.
Як серед дітей, так і серед працівників центру є ті, хто змушений був залишити через війну свої рідні місця. Вікторія переїхала до Одеси після дев’яти місяців окупації у рідному Херсоні. Жінка – дефектолог із багаторічним стажем. Ділиться – робота з дітьми допомагає не думати про страшні часи. Каже – війна змусила звичні заняття змінитись.
"Діти з порушеннями не завжди вміють швидко оцінити ситуацію, тому мені треба допомогти їм це зробити, скоригувати, сказати, що треба зробити і дати план наших дій. Для зняття стресу користуємося різними мʼякими сенсорними іграшками, які розслабляють, не зациклюють дітей на проблемі, на тривозі", – пояснює дефектологиня, олігофренопедагогиня Вікторія Гончаренко.
Заспокоює дітей і спілкування з тваринками. Тож в центрі практикують каністерапію – лікування та реабілітацію з допомогою спеціально навчених собак. Тут працює унікальний спеціаліст – лабрадор Ляля.
"Багато дітей, вони не можуть розкритися, вони не замотивовані в якихось своїх діях. І собака, вона така як провідник між мною і між дитиною. Вона дуже тактильна, вона дозволяє себе гладити, вона дозволяє там з собою робити все, що завгодно, і вона ніколи не вкусить дитину і не зробить їй погано," – наголошує реабілітологния, каністерапевтка Світлана Трапезникова.
Маленька Маргарита – не розмовляє з незнайомцями. Її мама каже – заняття з Лялею допомагають дочці розговоритись.
Фахівці кажуть, в умовах постійної тривоги допомогти дитині впоратися зі стресом мають батьки. Важливо дати дитині зрозуміти, що вона не сама – радить психологиня.
"Говорити "я з тобою", "я поруч", тримати за руку, робити різні вправи, релаксацію, можна обняти дитину в цих випадках", – каже психологиня Анна Пригункова.
Війна трансформувала специфіку роботи з дІтьми. Тож фахівці кажуть, головне завдання – допомогти нейроатиповим дітям пережити тривожні часи і максимально адаптувати їх до життя в суспільстві. А також посприяти здобуттю освіти.
"Це може бути заклад освіти школа, профтехучилище або вищий навчальний заклад. Ми зараз виборюємо для наших дітей право на навчання у вищих навчальних закладів, тому що, на жаль, не всі керівники, не всі директора вищих навчальних закладів хочуть брати студентів з особливими потребами. І про це треба говорити", – зазначає директорка інклюзивно-ресурсного центру №1 Вікторія Пастерначенко.
Фахівці кажуть, важливо, щоб в часи війни нейроатипові діти відчували стабільність. Саме на це мають спрямовуватись зусилля батьків. А щоденні ритуали і заняття дають дитині базове відчуття безпеки.
Аліна Оганезова, Сергій Іщенко, Одеса, "5 канал"
Читайте також: За парти сіли 230 дітей: у Харкові запрацювала підземна школа – сюжет
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
