У зоні, де досі зберігається паливо ядерних ракет на території Павлоградського хімзаводу на Дніпропетровщині, народилося бізоненя. Тварина ця примхлива, зазвичай не розмножується в неволі, однак на площах промислового підприємства почувається добре, і потомство дає регулярно. Бізонів, а також оленів, коней Пржевальського і диких кабанів завезли до промзони, щоб моніторити стан довкілля. Про тваринний бебі-бум розповість кореспондентка "5 каналу" Наталя Світлова.
Кількамісячне бізоненя не відстає від батьків в отарі з шести особин. Перша пара рідкісних тварин на території хімічного заводу з'явилася зо півтора десятка років тому. Її придбали в екологічно безпечному регіоні і випустили в зоні, де в дев'яностих після ядерного роззброєння спорудили сховища ракетного палива.
"Вони ж не знають, що тут ракетне паливо, шкідливо і так далі, і спостерігаємо, як вони поводяться. Здорові, не здорові. Хворіють, не хворіють. Таким чином з'явилися тварини", – розповідає Леонід Шиман, генеральний директор Павлоградського хімзаводу.
У зоні, де зберігається майже дві тисячі тонн твердого ракетного палива, що їх ще мають утилізувати, тварини – один з індикаторів стану довкілля, пояснює гендиректор підприємства. Деяких особин заради цієї місії збирали по збіднілих зоопарках. Окрім бізонів, у промисловій зоні з'явилися коні Пржевальського, олені, дикі кабани, косулі і лані. Розвелися зайці, лисиці та фазани. Нині тут черговий бебібум.
"Тут ви бачили озера, річки, калюжі. Тут трава. Вони все це п'ють, їдять, досить великий кормовий запас у них, у них немає ніяких побоювань і вони народжують щороку", – каже генеральний директор Павлоградського хімзаводу.
Потомство призвичаюється до диких умов. Понад 100 гектарів площі для них – роздолля.
Тутешні тварини не бояться людей, однак і близько не підходять. Допомоги шукають лише взимку, коли територію вкриває снігом.
Підгодовують тварин узимку сіном, яке на величезних територіях скошують протягом літа. Однак клопіт, кажуть, не від того.
"Як дикі тварини, звичайно, шкодять. Особливо бізони. Коли їм червоний колір не дуже подобається. А пожежні щити, пожежні бочки – вони червоні. Після них доводиться все відновлювати", – говорить Володимир Львов, директор із безпеки Павлоградського хімзаводу.
До зоозони на промисловій і фактично закритій заводській території приїздять кілька тисяч людей щороку. Для них тут організовують екскурсії. Наступної весни на кількох заводських гектарах планують висадити ще й лавандове поле. Рослини потрібні для фітоспостережень за довкіллям.
Наталя Світлова, Олександр Пронський, Дніпропетровська область, "5 канал"