Жодного московського храму. У Смілі на Черкащині більше немає соборів, які підпорядковані московському патріархату. Всі місцеві церкви з настоятелями перейшли до Православної церкви України. А попа, який приїхав правити від московитів, виганяли всією громадою. Журналістка "5 каналу" Яна Лимаренко знає більше.
Дзвони, посвячення і молитви українською – кожне церковне свято тут священники правлять рідною мовою. Півтора року тому, після початку повномасштабного вторгнення, Святопокровський храм першим перейшов до Православної церкви України.
"Це правильно, бо ми живемо в Україні, це наша рідна земля і вона повинна була бути завжди такою. У нас дуже сильний народ, і ми будемо українці, і наші діти, і онуки, і весь наш рід подальший", – каже вірянка Лілія Харінова.
До Православної церкви України спочатку зголосилися перейти священники перших чотирьох церков за підтримки громади. Але їхнє рішення місцеві намісники московської єпархії не схвалили і прислала свого попа. Той, попри бажання громади, збирався правити і відмовлявся покинути церкву. Тож місцевим довелося допомогти йому вийти.
"Для мене, як прихожанки, було важливо, як зреагують наші батюшки, і взагалі, як наша церква. Тому що ми ж українці, на українській землі на нашій. Люди наші, все наше, але не всі прихожани прийняли це все. А якшо кіріл благословив війну, це було по московському, то це ж не любов", – каже вірянка Наталія Борщук.
Сміла – стала першим містом на Черкащині, де позбулися московських попів. Щоправда, перехідний період для деяких вірян виявився нелегким.
"На жаль ця агітацію, що проводилась і досі проводиться, це дискредитація православної церкви україни вона дала своє, парафія розділилася, практично половина пройшла за нами. Інша половина покинула нашу парафію, але слава богу потихеньку люди нові приходять, тягнуться, люди задоволені, що чують слово боже на своїй рідній мові, розумють про що йдеться і їм це до душі", – зазначає настоятель Святопокровського храму Сміли Протоієрей Миколай.
Роботи у священнослужителів православної церкви України – чимало, адже доводиться проводити служби і в тих храмах, де громада ініціювала перехід, а священники не підтримали.
"Є священники, які не погодились перейти і вони зараз збираються в домашніх умовах, в кого є приватна власність, побудвали свої якісь каплички. Ну сказати, який контингент їх відвідує – це ті люди, які тільки і чекали такого моменту, як би їм втілити всі свої ідеї про гоніму русь, про святість оце такі. Вони ж всі зачитывались оцими пророцтвами, вони все очікували, що з дня на день буде щось таке, а як його нема, то його треба щось вигадати", – зазначає благочинний Смілянського благочиння Ігумен Ахіла.
Але процес переходу церков від московського патріархату до ПЦУ на Черкащині триває досить повільно. Зголосилися близько шістдесяти храмів, тоді як ще близько двохсот – залишаються у підпорядкуванні російського кіріла. Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан переконаний – це питання часу, але вже готує священнослужителів для нових українських церков.
"У цій ситуації ми маємо джерело надходження тих кандидатів, які бажають служити богові, нашому народу, мають побожність, любов до бога і до віри, таких якщо вони не мають шкідливих звичок – таких ми готуємо на священство, вони якщо мають уже вік – як правило більше 30 років, ми таких направляємо на заочне навчання в духовні наші навчальні заклади", – розповідає митрополит Черкаський і Чигринський ПЦУ Владика Іоан.
За словами Митрополита, священником православної церкви України може стати будь-яка людина, яка має любов до Бога й людей і щиро молитиметься за процвітання країни.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Читайте також: Церковний скандал у Херсоні: московські попи намагалися вкрасти Євангеліє з храму ПЦУ
Дивіться також відео: Епопея з Лаврою та УПЦ мп скоро не закінчиться. Суди триватимуть. Держава назад не відступить.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
