"Під самим носом у них зайшли": Як визволяли Південне та як нині живе місто – репортаж з передової

Вже місяць селище Південне перебуває під контролем українських військових і весь цей час ворог агресивно обстрілює цю ділянку фронту

Без втрат минає доба на сході країни. Про це звітують в прес-центрі операції Об'єднаних сил. Станом на 18 годину, російсько-окупаційні війська здійснили 13 обстрілів. З них двічі із забороненого Мінськими домовленостями озброєння. Вже місяць селище Південне перебуває під контролем українських військових і весь цей час ворог агресивно обстрілює цю ділянку фронту і вдень і вночі. Майже всі місцеві мешканці покинули селище. Яка нині там ситуація, бачила журналіст "5 каналу" Євгенія Китаїва.

Вже понад місяць українські військові тримають оборону у селищі Південне, колишнє Ленінське. За Мінськими угодами, воно мало бути під українським контролем, проте насправді ж перебувало у так званій "сірій зоні". Ворог, який зайняв висоти довкола селища, повністю контролював його. На початку травня українські військові спланували спецоперацію і зайшли в населений пункт.

Військовослужбовець ЗСУ з позивним "Хантер" розповідає деталі спецоперації: "На підготовку нам дали кілька днів, групи підготувались, екіпірувались і вночі, десь опівночі, ми вийшли, сказали нам маршрут куди іти, провідники нас провели – і ми під самим носом у них зайшли на позиції, які ми повинні були зайняти. Завдання було спостерігати за перехрестям, за териконами, укріпитись. Ми задачу виконали цю".

/
/
/
/

Супротивник такими діями українських військових був спантеличений. Наосліп почав пострілювати все селище, щоб визначити позиції армійців.

"Потім було чути звуки техніки, що вони підвозять людей, розставляють на один терекон, на другий терекон. І ввечері вже, не так ввечері, як під вечір, вже почалися простріли. А потім уже жорстко почали із ствольної артилерії накидати – і міни, і снаряди прилітали", – згадує "Хантер".

Після цього ворог спочатку залякував місцевих, а потім нещадно почав випалювати будинки один за одним. У цих пожежах загинуло багато домашніх тварин, яких мешканці або лишали тікаючи, або не встигали врятувати. Не рахуючи господарських будівель, за місяць ворог знищив 15 осель.

Військовослужбовець Олег розповів, як то було: "Це освітлювальні боєприпаси, використовуються, щоб висвітлювати місцевість. Це ствольна артилерія 122-мм калібра, 122 мм. Такими снарядами обстрілювали будинки тут, вони падають на будинки, потрапляють, ну, і вдома загоряються. Ось це залишки, то що залишилося від них. Парашути і хвостові частини".

За маркуванням на парашутах бійці змогли ідентифікувати, хто виробляє такі боєприпаси.

"Вже куди треба передали, там вже ідентифікували це все. Ідентіфікували, як російський боєприпаси", – каже Олег.

Майже всі мешканці селища вже виїхали, але забрати майно не можуть, бо найманці стріляють у цивільний транспорт. Проте більшість людей раз на декілька днів повертаються до селища.

"Тут господарство у людей, вдень, вранці приходять, а в обід, після обіду знову собі йдуть. Хто квартиру знімає, хто де. Я ось тут припустимо, у мене дві собаки і кіт, я приходжу через день зазвичай годую", – розповідає мешканець Південного Віктор Леонідович.

Віктор Леонідович 25 років пропрацював на шахті, ще до війни пішов на пенсію. Мешкав у своєму будинку у Південному сам. Вже місяць винаймає квартиру поблизу Торецька. Показує нам візка, у якого вантажитиме пилосос і посуд, бо коли тікав, окрім документів нічого взяти не встиг.

Каже: "Якщо все стихне і все нормально буде, звичайно, тут люди говорять, повернемося, дачі будуть, повернемося. Тут дуже багато будинків і цілих, я повернуся, звичайно".

Нині ж супротивник не полишає спроб вибити українських бійців із селища і відкриває вогонь і вдень і вночі.

"Борода", військовослужбовець ЗСУ, розповідає, ворог стріляє щодня: "Кожен день одна і та ж ситуація, тобто вчора трохи раніше началось, з 11-ї , позавчора з-пів п'ятого обстріли почали. І так, прострілюють дорогу і нас з терикона. Стріляють "Утьос", стрекотня, автоматична зброя і АГСом працюють по нас. Накриття робимо, окопуємося, щоб зберегти якось життя солдатам".

"Цілодобово йде стрільба, систематично, періодично, затяжні стрільби. Ми відповідаємо, гасимо їхні позиції, але вони оговтуються і знов починають стріляти. Я думаю, це для того, щоб показати якусь свою силу, якої дійсно, насправді її немає", – припускає військовослужбовець ЗСУ з позивним "Лис".

/
/
/

Армійці зазначають, задоволені цією спецоперацією і триматимуть оборону на цій ділянці фронту попри ворожі обстріли.

"Це наша земля, це українська земля. І її треба відвойовувати й забирати так як воно й було, поставити на свої міста", – певний боєць з позивним "Борода".

А його побратим з позивним "Лис" додає: "Маленькими кроками забирати це все – це менше жертв. Ніхто не хоче вмирати, так що, я думаю, ця тактика правильна. Ми заберемо все, перемога буде все рівно за нами".

Через те, що всі вулиці та шляхи супротивник постійно прострілює, можемо покинути селище хіба коли вже геть стемніло.

Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, з Донецької області, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею за темою:

Попередній матеріал
Рекордний Porto Franko: як в Івано-Франківську в опері "заспівав" літак Ан-2 – вражаюче відео
Наступний матеріал
Із євродепутатами і з сутичками: як у столиці відбувався "КиївПрайд-2018" – репортаж