"Не здамо Бахмут і підемо далі": як захищають місто-фортецю українські артилеристи

Бахмут. Українські оборонці продовжують героїчно тримати місто, попри те, що окупанти без упину закидають їх живою силою. Ситуація в Бахмуті складна вже тривалий час, однак військове керівництво країни ухвалило рішення – продовжити оборону міста. Американський Інститут вивчення війни заявив, бої довкола Бахмуту виснажили підрозділи бойовиків "вагнера". У цій битві вони втратили свої найефективніші штурмові групи. Запеклі бої тривають. Як українська артилерія поруч із піхотою відбиває натиски росіян поблизу Бахмуту – бачила журналістка "5 каналу" Євгенія Китаїва.

Окупанти намагаються захопити Бахмут і дороги, які ведуть до міста. Бої тривають місяці. Натиск росіян не слабшає, хоча в Інституті вивчення війни й зазначають – "вагнерівці" у цій битві втратили свій найефективніший живий ресурс. Ворог на цьому напрямку виснажується і змінює тактику, дедалі більше залучаючи спецпідрозділи регулярних військ. Однак поставлених цілей росіянам досягти поки так і не вдається.

Місто за цей час повністю зруйноване. Будівлі не витримують масованих артилерійських обстрілів і бомбардувань авіації. Для кремля взяття Бахмуту – це бодай якась дрібна перемога, яку можна згодувати росіянам. Для нас втрата контролю – це ще одне місто, яке доведеться повертати з боями. Тож оборонці наполегливо докладають максимум зусиль, аби відкинути окупантів.

"Ми намагаємося його не віддати і не віддамо, бо це саме таке, що… Ми його в будь-якому разі відіб’ємо і підемо далі. Ми не здамо його так просто", – розповів військовослужбовець ЗСУ "Койот".

Артилеристи готують до роботи гармату "Гіацинт". Снаряд 152-го калібру – вагомий аргумент для ворога. Така гармата може нищити як живу силу, так і бойову техніку окупантів. І того, й іншого в Бахмуті вистачає. Тож тільки-но пташка в небі виявила ворожу ціль, гармата здійснює постріл.

На корегування і заряджання йдуть секунди. У пункті управління на великому моніторі бійці спостерігають за частиною міста, яку контролює ворог. На екрані група окупантів. На перший погляд видається, їх щойно привезли на підкріплення. росіяни біжать до будинків із речами. Координати вирахувані. Артилеристам надходить команда – вогонь.

У такій взаємодії артилеристи здійснюють постріл за пострілом. Від пострілу здригається земля і закладає вуха. Але бійці не зупиняються, доки не почують очікуване – ціль знищена. Розуміють, від їхньої роботи залежить, наскільки легше або важче буде українським піхотинцям у бою.

"Ми знаємо, чим бистріше ми відпрацюємо, будуть живі хлопці наші, що на передку. Бувало й таке, що нас коригувала піхота. Були такі нюанси, коли танчик кошмарить, а гірше за танчика, коли він поряд валить, нема нічого. Там же вихід і зразу вже прихід", – каже військовослужбовець ЗСУ "Койот".

Найбільший удар бере на себе українська піхота. Це вони бачать ворога і вступають із ним у контактний бій. Нині кожен рід військ намагається докладати зусиль, аби підтримати піхотинців.

"По нас теж прилітало, але нам набагато простіше. У нас спокійніше, ніж у них. У них набагато все, хлопці там не сплять толком. Їм важче морально і фізично", – зазначив військовослужбовець ЗСУ "Койот".

росіяни на цьому напрямку зазнають величезних втрат у живій силі, тому намагаються щоразу змінювати тактику своїх атак.

"Раніше вони наступали великою кількістю, а зараз вони по-іншому. А зараз 8-10 людей і три, п’ять груп посилають і в різних напрямках, вони працюють, щоб виявляти наші позиції. А при виявленні наших позицій тоді вже їхня артилерія працює", – каже військовослужбовець ЗСУ Віталій.

Тож тепер артилеристи працюють по всіх групах ворога, щойно їх помічають, аби ті не змогли виявити координатів наших піхотинців.

Євгенія Китаїва, Ганка Кудрявцева, Донеччина, "5 канал"