Після війни їхня робота тільки розпочнеться. Вони мають бути у хорошій фізичній формі, адже, крім амуніції, несуть на собі боєкомплект, вага якого може сягати 50 кілограмів. Вони йдуть попереду піхоти, щонайближче до ворога. Йдеться про саперів, які розміновують та заміновують території, щоразу рятуючи життя іншим підрозділам, але ризикуючи своїм. І кожен їхній вихід може стати останнім. Наша воєнна кореспондентка Єлизавета Калітвенцева на Вовчанському напрямку спілкувалася з саперами 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Що означає бути сапером – у її матеріалі.
На їхніх плечах лежить велика відповідальність. Сапери йдуть попереду піхоти, здебільшого на найкоротшій дистанції від ворога, розміновують та мінують території, щоб окупанти не прорвалися до наших військових.
"Наше завдання, у більшості випадків – вийти перед піхотою, закрити піхоту. Щоб їм було простіше, і щоб там до них не змогла піхота противника дійти. Щоб навіть у маленькій кількості ДРГ не могли проникнути", – розповів командир відділення інженерної розвідки 57-ї окремої мотопіхотної бригади "Димедрол".
Сапери 57-ї окремої мотопіхотної бригади дислокуються на Вовчанському напрямку, де ситуація тихою не буває. І якщо можливість спостерігати за роботою бійців інших підрозділів зазвичай є, здійснити бойовий вихід із саперами неможливо. Ненавчена цивільна людина живою з такого виїзду не повернеться – каже пресофіцер. Саме тому ми спілкуємося у відносно безпечній зоні. Вовчанський район характерний наявністю забудов, за рахунок чого працювати в такій місцевості саперам легше.
"Міські забудови – там трохи простіше. Простіше тому, що там трохи більше укриттів. За однієї умови, що перед нами річка та противник цю річку перетнути не може. Нам річка ще дуже добре допомагає. Ми противника вибили вже з агрегатного заводу, виходить. І просунулися трошки далі", – зауважив сапер 57-ї окремої мотопіхотної бригади "Ізя".
Сапер із позивним "Ізя" у війську від 2015 року. Відтоді і перебуває у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. За його плечима бої за Донецький аеропорт та інші напрямки тодішнього фронту. Окрім амуніції, військові з собою носять боєприпаси. Такий комплект важить близько 50 кілограмів. Вони повинні мати гарну фізичну форму, швидко бігати, а також бути дуже уважними:
"Бігаємо. І бажано, чим швидше рухаєшся, тим краще. Тому що для нас швидкість – це наше життя. На одному місці довго сидіти не можна. Противник не дурень, він вчиться. Я вам так скажу: 14-й-15-й рік –ми воювали з дилетантами. А зараз проти нас регулярна армія. Вони так само вчаться на своїх помилках".
На Вовчанському напрямку, як і всюди, небезпека для бійців і на землі, і з неба. Дорога до точки, звідки військові вирушають уже пішки на завдання – під прицілом ворога:
"Ти повинен швидко рухатися, швидко доставити і швидко піти, щоби противник не зафіксував ту місцевість, де ти висадив своїх побратимів та БК. І так само швидко ти маєш їх звідти забрати. І якщо ти десь забарився, а це, якби, автомобіль – по ньому одразу відкривають вогонь".
Окупанти почали застосовувати дрони на оптоволокні і на Вовчанському напрямку. Відповідно, на детекторі помітити його неможливо. Попри це, сапери виходять на бойову роботу до двох-трьох людей в групі. Вони мають помічати ворожі пастки та нашвидкуруч залишати "подарунки" для ворога.
"Основна робота проходить між нашою крайньою позицією та позицією ворога. І відстань до ворога може бути і 100 метрів. І якщо вийти з нами на роботу – вас буде бачити ворог і просто вас зможе дістати зі звичайної стрілецької зброї", – наголосив "Димедрол".
Військові показують трофейний БК, який використовує ворог. Окрім протитанкових мін, є так звані "пелюстки". Це протипіхотна фугасна міна, яка заборонена міжнародною Оттавською конвенцією, проте росію це не зупиняє. Для роботи сапери планують використовувати наземний роботизований комплекс, який працює дистанційно через ретранслятор. Нині цей комплекс на стадії доопрацювання та незабаром допомагатиме військовим виконувати завдання.
"Максимальна відстань від оператора – 5 кілометрів. Мінує 6 ТМ-ок. Максимальна швидкість – 12 кілометрів на годину. Він ще не був у роботі, бо не вистачає компонентів – антен, ретриків тощо. Зараз це все в розробці. Зараз трішки на ньому ще навчаємося, і, думаю, будемо працювати в ньому", – сказав водій НРК 57-ї окремої мотопіхотної бригади "Тарик".
У лісовій зоні бійці демонструють маскування мін. Коли вони говорять про уважність – йдеться не тільки про те, щоб вчасно виявити таку міну, а й знешкодити її. Ворог залишає розтяжки, і якщо зачепитися за такий дріт – це може бути останній крок у житті. Навіть камері складно його побачити. Командир відділення показує, яка на вигляд замаскована вистрибуюча уламкова міна – ОЗМ-72. Її ще називають "чорна відьма". Під час вибуху вона знищує все, що розташоване в радіусі 50 метрів.
"При спрацюванні на розтяжці вона вилітає на півтора метра, десь на 1,20-1,50 – тобто, ну, десь по пояс людині. І уламки в неї розлітаються по колу – тобто, вона працює на всі 360 градусів", – пояснює "Димедрол".
За добу виходів на завдання в саперів може бути три і більше. Найчастіше це відбувається під супровід ворожих снарядів. Про саперів не говорять багато, але вони є однією з головних ланок українського війська.
З Харківської області Єлизавета Калітвенцева, Сергій Малін, "5 канал"
Друзі, відкрито збір для журналістів, які працюють на передовій
На фронт їздимо з гостинцями для ЗСУ – усе завдяки вам!
– Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/88Pg9HLZMQ
– Картка: 5375 4112 0220 7218
– Підтримати можна на "Патреоні": https://www.patreon.com/projects5
– PayPal: [email protected]
– Якщо ви є користувачем YouTube – ставайте нашим спонсором зі спеціальною відзнакою.
– Також можна задонатити на зв'язок військовим – і отримати наш календар "Без цензури" на 2025 рік.
Читайте також: під обстрілами житлові будинки й школи – ексклюзивний репортаж із Краматорського напрямку.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
