На Донеччині тривають тяжкі бої, і головною скрипкою в українському оркестрі на фронті є артилерія. Титанічні зусилля докладають українські армійці, аби стримати навалу росіян. І артилеристи не лише відрізають шляхи постачання окупантів, а й б’ють по ворогу, всіма силами прикривають українську піхоту. російські танки горять, і журналістка "5 каналу" Євгенія Китаїва спілкувалася з артилеристами, які їх палять.
Аби земля під ногами окупантів горіла, бійці працюють мало не цілодобово. На Донеччині артилерійські дуелі не стихають. І у фронтовому театрі бойових дій артилерія виконує головну роль.
"Задач багато. Ми прикриваємо нашу піхоту, але так само даємо нашій піхоті перед наступом. Зачищаємо посадки. Посадки зачистили, і наша піхота працює", – каже військовослужбовець ЗСУ Андрій.
Укріплення ворога, логістичні шляхи, російська бронетехніка – це все цілі для українських артилеристів. Однак за такої великої інтенсивності боїв і постійних атак у гармашів є ще одна важлива ціль – ворожа піхота, яка постійно намагається сунути уперед.
"Переважно це піхота. Ми працювали біля населеного пункту. Вони зайняли будівлі, і ми відпрацьовували по ньому. Вони пробують, але піхота разом з артилерією це вибиває. Розвідка просто добре працює і вчасно повідомляє про це все", – зауважив військовослужбовець ЗСУ "Мадяр".
Тож щойно артилеристи отримують ціль, і якщо ця ціль російська піхота – бійці починають працювати біля гармати з надзвичайною швидкістю. Бо кожна секунда важлива.
"Як не крутіть, за кількістю їх більше, нас чути менше і наша робота дуже важлива. Немає часу відпочивати, ми працюємо, бо це дуже важливо. Якщо ми не зможемо відбити наступ, то наша піхота буде дуже страждати. А цього ми допустити не можемо, бо люди в нас усі цінні", – ствердив військовослужбовець ЗСУ Андрій.
Хлопці працюють на радянській гарматі Д-20. Кажуть, старенька, але свою справу знає.
"Гармата старенька, радянська, але вона працює свій ресурс більше, ніж може. Набагато краща за ресурсом, ніж НАТОвська. НАТОвські точніші, але ця не зноситься так", – додав "Мадяр".
І у складних ситуаціях під час бою гармата може випустити по ворогу десятки снарядів без упину.
"У нас бували такі моменти, що ми 40 снарядів з одного ствола випускали", – сказав "Мадяр".
Тут потрібно бути стійким не лише морально, а й фізично. Вага одного 152-х міліметрового снаряду – понад 40 кілограмів. Тримаючи його в руках, бійцям треба бігти до гармати і заряджати її.
"Ти його береш і біжиш. І різні в тебе можуть бути висоти ствола. Може бути рівно ствол, а може вгору. І все залежить від ствола, чим він вище піднятий, тим важче заряджати", – пояснив Андрій.
Цього разу гармата стрілятиме снарядами українського виробництва. Артилеристи тішаться. Кажуть, український снаряд і подавати легше.
"Точність у них від радянських не відступає. Ми за цю війну вже досить багато перепробували. І болгарських, і з радянських починали стріляти. Дуже багато різних нам привозили. На цих ми не довго працюємо, але стріляють вони добре", – запевнив військовослужбовець ЗСУ "Квазя".
Командиру гармати надходить ціль на роботу. "Очі в небі" побачили переміщення ворожої піхоти. Хлопці припиняють розмови і швидко беруться до роботи. Снаряди бійці підносять один за одним. Артилеристи працюють і по ворожій броньованій техніці. Своїми успіхами діляться бійці вже з іншого підрозділу. Це горять російські танки. Вони довго дошкуляли українським піхотинцям. Але потрапити з гармати в танк, який рухається, дуже складно. Тож армійці влаштували російським танкістам пастку – встановили міни на одній із доріг, якими постійно їздив ворожий панцерник.
"Мене коригували, куди працювати, я, звичайно, відпрацьовував миттєво, щоб не втратити дорогоцінні секунди. Один танк ми загнали на міни, він сам згорів на мінах. Інший танк роззувся на міні, але згорів він від нашого пострілу", – сказав військовослужбовець ЗСУ "Катастрофа".
Артилеристи своїми пострілами просто не давали вибору російським танкістам, ті могли рухатись єдиним шляхом. А там на них уже чекали встановлені міни.
"Я навідника на руках носив з радощів. Ми також живі люди, і ми отримуємо надзвичайно позитивні емоції, коли бачимо, що ворог знищений. Особливо, коли це важка бронетехніка", – додав "Катастрофа".
Не менше раділи і піхотинці, по яких постійно працювали російські танки.
"Життя піхоті не було. Ну, вже їм життя немає", – підсумував "Катастрофа".
Євгенія Китаїва, Ганка Кудрявцева з Донецької області, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, ворог не полишає спроб захопити Бахмут і концентрує там свій наступ – Череватий.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: ніч під Бахмутом – тут цілодобово б'ються за українську перемогу.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
