Поки на сході та півдні країни тривають бої за визволення українських територій, завдання тилових регіонів – допомогти силам оборони та населенню пережити зиму. 700 вантажівок із деревиною для потреб військових і ще майже 70-т вагонів жителям Миколаївщини вже відправили волинські лісівники. І це – лише невелика частина того, що мають довезти, аби жителі півдня були у теплі. Як відбувається процес заготівлі та чи запасаються дровами самі волиняни – у сюжеті кореспондента "5 каналу".

"Якщо різати все правильно і він достиглий. Є так, що ріжемо і 20-25% вони вже в пеньку гнилі. Куди їх – на дрова", – каже вальник лісу Олександр Сидорук.

Стигла деревина має найкращу цінність: колоди міцні, а дрова – добре горять.

Виробництво – безвідходне. Гілляки спеціальною технікою подрібнюють на тирсу, яка добре підходить для роботи твердопаливних котлів.

"Це для того, щоб забезпечити наше населення і соціальні структури паливом. Зараз попит на це все діло. Приблизно в одному причепі 5-6 кубів відходів буде. Я думаю, що на 3-4 дні вистачить цього всього", – каже лісничий Іван Дуда.

Ратнівська громада на Волині – повністю газифікована. Попри це, місцеві запасаються дровами, аби пережити зиму в теплі. Від старих грубок тут ніхто не відмовився.

"На зиму, я думаю, більш-менш вистачить. Але з запасом замовили ще дрова. Бо ж лякають, хто його знає, як буде. Минулого року трохи більше комбінували – і дрова, і газ трошки. А цього року, в декреті, тільки чоловік заробляє – тільки дровами топимо", – розповідає мешканка Ратного Людмила.

Місцеві школи, заклади соціальної та медичної сфери – на альтернативному паливі. Кочегар дитсадка демонструє сучасні твердопаливні котли: поки не привезли торф, палить дровами.

"Садок утеплений, вистачає одного зараз котла. Морози великі – трохи допомагаємо другим котлом. Дрова в нас. В ту зиму був брикет, тоді йшло менше дров", – каже кочегар Микола Лук'янюк.

На позиціях волинських прикордонників неподалік кордону з Білоруссю готуються укріплення. Для облаштування окопів та бліндажів тут використовують соснові колоди.

Дрова для господарчих потреб військових – із місцевих лісів. Йдуть на обігрів бліндажів і для приготування їжі. Аби вистачило на тривалий час – роблять запаси.

"Одна дровітня, це – друга дровітня. Робимо запаси, щоб під час морозів зігріватися. Дрова – це одне із таких, що треба постійно готувати, щоб було чим грітися. Це – будні дні наші. Кухня само-собою в нас стоїть військова, її треба топити, вона багато споживає дров", – розповідає військовослужбовець Володимир.

Для захисників у різних регіонах із Волині відправили близько 700 вантажівок лісу. Окрім деревини для облаштування позицій сил оборони, лісівники заготовляють дрова для жителів Миколаївської області.

На південь уже відправили 65 вагонів деревини, у планах – ще понад 300.

"Більше всього – це дрова паливні, щоб забезпечити грубки, бліндажі військових і місцеве населення. Рубаємо в межах те, що ми можемо рубати, але зараз більший акцент на рубки догляду, на прорідження, де можна взяти більше саме дров паливних", – каже директор ДП "Ратнівське лісомисливське господарство" Сергій Тишковець.

Забезпечити паливними матеріалами населення та захисників – це першочергове завдання волинських лісівників. Запевняють, дров на ці потреби – вистачить. Під вирубку йде менше половини готових для цього ділянок. 

Олег Ткачук, Волинська область, "5 канал"

Нагадаємо, напередодні, 16 листопада, росія знову завдала масованого ракетного удару по енергетичних об'єктах України. В результаті ударів низка регіонів тимчасово була знеструмлена. 17 листопада у більшості областей діють аварійні графіки відключення електроенергії.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Дивіться також відео на тему: Ще більше ППО для ЗСУ. Збили 77 ракет, але електрика на межі –  266 день

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.