Угода з росією може бути лише частиною оборудки Трампа. Поставок російських енергоносіїв вистачить хіба що на півтори доби у США, кажуть експерти. Несподівана зрада Дональда Трампа викликала чимало запитань не тільки в України, а й у його виборців. Чи є шанс зберегти відносини Києва з Вашингтоном? Чому головний експортер дизеля, Сполучені Штати, раптом вирішили купувати його у путіна та чи прийде Трамп домовлятися з Україною – у матеріалі Марії Дрозд.
Від партнерства до спонсорства війни в Україні. Ключовий союзник відвернувся від Києва і відтепер набиватиме доларами бюджет країни-агресорки. Рішення про купівлю російського дизеля – ніщо інше як агонія Трампа перед проміжними виборами в США, кажуть експерти. Різка заява дещо знизила ціни на ринку, проте погоди для американських виборців не зробить.
"300 тисяч тонн дизеля – це помітна партія для заголовків, але дрібниця для світового ринку. Масштаб першої партії (вона ж, швидше за все, буде й останньою, якщо взагалі буде) – 300 тис. тонн дизеля – це приблизно 2,2 млн барелів. Це трохи більше, ніж пів доби споживання у США. Трамп практично нічого не отримає, а путін отримує "ліцензію" на торгівлю дизелем до 7 квітня 2027 року. По суті, індульгенцію за те, що він зараз і дотепер робив з Україною. Як на це зреагують американські виборці? Не фермери чи далекобійники, а широкий загал? Це схоже на постріл Трампа навіть не в ногу, а собі в голову", – повідомив виконавчий директор інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач.
До чого тоді блеф? Що змусило Трампа прогинатися перед путіним, якщо це коштуватиме голосів? Серед імовірних відповідей – Лукойл. У вересні, за версією Нью-Йорк Таймс, переговірники Віткофф та Кушнер говорили з диктатором у Москві про купівлю акцій компанії. Тож зняття санкцій з дизеля може бути прелюдією перед більш прибутковою угодою з росією.
"Для чого? Для того, щоб російський президент швидше дав згоду на продаж іноземних активів компанії "Лукойл" представникам близьким до сім'ї Трампа та найближчого оточення американського президента. Насправді, ми свідки саме пошуку шляхів до укладання цієї оборудки, а ніякого немирного процесу. Ніякого мирного процесу не відбувається. Відбувається процес, спроби Трампа та його оточення отримати ці акції", – заявив публіцист, телеведучий Віталій Портников.
Що могла вдіяти Україна. Ба більше, коли переговірники Зеленського перебували в США у пʼятницю. За версією Аксіос, Віткофф і Кушнер погрожували припинити надавати розвідданні, якщо Україна битиме по НПЗ в росії. Перед цим Трамп не раз вимагав цього у Зеленського. За словами політолога Євгена Магди, знайти підходи до американського президента можна, але їх треба було робити завчасно і системно. Натомість Київ досі, вже понад два місяці не має навіть посла у Сполучених Штатах.
"Якщо українська делегація приїжджала на 2 дні, а поїхала за день, це сигнал. Сигнал того, що з домовленостями дуже туго. І у Трампа і його команди абсолютно нульова емпатія. Проблема ще в тому, що українська переговорна команда не створює сюрпризів. Якщо Трамп може собі дозволити посадити Вітьокова і зятькова навпроти української делегації. То чому в українській делегації не професійні дипломати, за виключенням Кислиці", – повідомив директор інституту світової політики Євген Магда.
Реакцію президента на Трампову зраду оцінили здебільшого схвально. Проте, на думку експертів, більш різких дій у відносинах зі Сполученими Штатами ми собі дозволити не можемо. Одна з причин – розвіддані, які надають американці як для атак по росії, так і для повітряної оборони. Європа повноцінно замінити цю розвідку поки що не спроможна.
"Повністю замінити вони не зможуть. Наскільки можуть, то вже роблять, деякі північні країни, Франція, наприклад. Але спроможності не такі як у американців зрозуміло. І це треба враховувати. І незважаючи на це, вести переговори, намагатися покращити ситуацію. З американцями треба працювати далі і з європейцями, іншого шляху я не бачу", – заявив засновник благодійного фонду "Закриємо небо України", генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Тож американсько-російська домовленість ніби і є, але немає гарантій, що путін зможе її виконати. Є третя сторона, яку не врахував Трамп: українські атаки по НПЗ. Файненшл Таймс з посиланням на високопосадовця Києва передає, що припиняти удари не мають наміру. А отже обіцяні путіним партії дизеля США може не отримати взагалі або отримати ж в менших обсягах. Умови України залишаються незмінними. На відміну від угод Трампа, поступки мають бути взаємними.
"А значить, що нам потрібно робити? Чітку умову. Час ставити ультиматуми вже нам, росії. Ну, а як робити? Ми говоримо чітко. Ми готові зупинити ці удари в обмін, якщо росія припиняє удари по нашій енергетиці і по портовій інфраструктурі, зупиняє удари по Одесі, по Миколаївщині, по портах, по об'єктах енергетики і дає змогу нам розблокувати судноплавство. А далі розширюємо це і на удари по інших об'єктах, по критичній інфраструктурі. Якщо цього не відбувається, максимальна ескалація. Витримати кілька днів, дати їм змогу зібрати цей дизель, дати їм змогу цей дизель кудись транспортувати до морських терміналів, до зон навантаження безпосередньо на танкери, на кораблі, а потім жахнути по них доволі таки потужно", – повідомив військовослужбовець ЗСУ, військово-політичний аналітик Олександр Мусієнко.
Надійними залишаються санкції Сил оборони. Далекобійне покарання вже досягає відстаней на понад дві з половиною тисячі кілометрів. І не лише нафтопереробки й експорту.
Марія Дрозд, 5 канал.
Про цю угоду українській стороні повідомили спецпредставники Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, під час переговорів.
Крім цього під час цих же переговорів представники Трампа нібито погрожували українській делегації, що Трамп може позбавити Україну доступу до розвідданих США, "якщо вона й надалі ігноруватиме його вимоги".
Читайте також: Другого дня не буде: переговори у Маямі завершилися достроково – подробиці
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
