Вертикаль Єрмака: як змінився склад наглядових рад українських стратегічних компаній після "Міндічгейту" – рух "Чесно"

Рух "Чесно" проаналізував зміни у наглядових радах стратегічних компаній після "Міндічгейту" й виявив, що в окремих структурах досі простежується вертикаль колишнього голови ОП Андрія Єрмака. Про це йдеться на сайті руху "Чесно".

"Одні й ті самі люди одночасно входять до складу наглядових рад кількох стратегічних підприємств, а в різних компаніях регулярно з'являються особи, пов'язані між собою через роботу в органах влади. Серед них – колишній радник Андрія Єрмака Сергій Лещенко, радник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, а також Роза Тапанова, яка входить до наглядових рад "Ощадбанку" та "Укрнафти" і після оголошення Єрмаку підозри публічно внесла частину застави за нього. Водночас стосовно голови наглядової ради "Сенс Банку" Миколи Гладищенка цього року пролунали публічні заяви про можливий вплив людей із колишнього оточення Єрмака", – зазначили там.

У "Чесно" зазначають, що найбільші зміни відбулися в енергетиці. Так Енергоатом повністю переформатували після скандалу. Укренерго, Укргідроенерго та в інших компаніях частково оновили склади, але державні представники часто перетинаються між різними підприємствами.

"Енергосектор – наймасштабніша й найчутливіша ділянка цього моніторингу. Причина не в тому, що саме тут держава найактивніше оновлює наглядові ради, а тому, що саме тут відбувся чи не найгучніший корупційний скандал. У листопаді 2025 року НАБУ і САП оприлюднили результати 15-місячної операції "Мідас" – викрили масштабну корупційну схему навколо НАЕК "Енергоатом". Саме на тлі оприлюднення матеріалів розслідування наприкінці листопада 2025 року у відставку пішов керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Перезапуск наглядової ради "Енергоатому" – також прямий наслідок цього скандалу. Кабмін достроково припинив повноваження попереднього складу органу вже 11 листопада 2025 року – буквально наступного дня після оприлюднення матеріалів "Мідасу". Новий склад із чотирьох незалежних членів затвердив номінаційний комітет 2 січня 2026 року, а Кабмін – 25 лютого", – додали там.

У банківському секторі й транспорті (Ощадбанк, ПриватБанк, Sens Bank) ситуація більш стійка, проте ризики політичного впливу та непрозорості не зникли.

Однак, деякі компанії взагалі відмовилися надавати повну інформацію про склад рад.

"Прозорість держкомпаній залежить не від закону, а від бажання. Один і той самий закон дозволив "Укрзалізниці" надати повну таблицю з категоріями членства та строками повноважень, "Укргідроенерго" – розкрити навіть розпорядження про припинення повноважень, а "Укрпошті", "Оператору ГТС" й "Енергоатому" – відмовити в наданні даних. "ПриватБанк" не відповів на запит, хоча на власному сайті оприлюднив склад наглядової ради. Отже, справа не в нормі, а в тому, як кожна компанія тлумачить її для себе", – додали там.

Крім того, у "Чесно" звернули увагу на те, що в наглядових радах все частіше з'являються люди, які одночасно працюють у кількох структурах. Попри те, що закон формально не забороняє одночасно працювати у декількох наглядових радах, фактично контроль концентрується у руках обмеженої кількості осіб.  

"У різних компаніях регулярно з'являються люди, пов'язані між собою роботою в органах влади. Найбільш помітно це простежується довкола колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Крім того, держава дедалі частіше покладається на вузьке коло своїх представників, які одночасно працюють у наглядових радах різних стратегічних підприємств. Формально закон цього не забороняє, однак фактично контроль над різними секторами концентрується в руках обмеженого кола осіб. В той же час бачимо, що розслідування НАБУ і САП щодо "Енергоатому" стало каталізатором масштабних кадрових змін. Після нього було повністю оновлено наглядову раду "Енергоатому", змінився склад ради "Укргідроенерго". Це створює враження, що операція "Мідас" стала не лише антикорупційною справою, а й відправною точкою для нового етапу формування системи корпоративного управління. І насамкінець: питання "хто входить до наглядової ради" не є технічним. Люди в цих радах ухвалюють рішення щодо підприємств, від яких залежить світло в будинках, рух транспорту та збереження заощаджень мільйонів українців. Суспільство має право знати їхні імена без запитів, оскарження й очікування", – додали там.

Нагадаємо, тимчасова слідча комісія Верховної Ради звернулася до прем'єр-міністра Сергія Корецького з проханням ініціювати дисциплінарне провадження та розглянути питання про звільнення голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. 

Читайте також: За фігуранта корупційної справи "Мідас" Галущенка внесли заставу в 150 млн грн (оновлено)