Матеуш Моравецький
Матеуш Моравецький
Європейська правда

Прем’єр Польщі прирівняв Хмельницького до Гітлера – експерти прогнозують погіршення відносин

За словами політика, український гетьман – один із найзапекліших антисемітів

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час лекції в місті Холм, присвяченій польсько-єврейським стосункам, заявив, що український гетьман Богдан Хмельницький був у числі тих, хто чинив найбільші злочини проти єврейського народу. Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на відеозапис лекції в YouTube

"У нас майже тисяча років співпраці на одній землі з євреями, цього не можна порівняти з іншими країнами Європи та світу" – заявив Моравецький. При цьому він наголосив, що суверенна Польща ніколи не виганяла євреїв, а в часи нацизму у Польщі були найбільші репресії за допомогу євреям, і саме в Польщі їм допомагали найбільше.

"Першим великим злочинним актом проти євреїв, який у єврейській історіографії часом прирівнюється до Голокосту, було повстання Хмельницького. Очевидно, що тоді доходило до страшних злочинів, історики кажуть про 100 тисяч убитих євреїв" – сказав польський прем’єр. Як приклад він навів облогу Львова, коли Хмельницький зажадав видати йому євреїв, інакше він не відступить від міста.

"Львів відмовив, сказав, що не віддасть єврейських братів і не віддав", – сказав Моравецький.
Також польський прем’єр додав, що під час його нещодавньої поїздки до Торуня, один із тамтешніх рабинів представив свій погляд на історію: "Він говорив про трьох злочинців – Гітлера, Гіммлера і Хмельницького. Це герой для наших сусідів, а для нас – той, хто фактично призвів до першого занепаду Речі Посполитої".

Думка експертів:

Українські експерти-міжнародники вважають виступ Матеуша Моравецького дуже тривожним сигналом для подальших українсько-польських відносин. Зокрема Надія Коваль, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС констатує, що розбіжності в трактуванні історії можуть стати вирішальними як у політичній, так і в економічні площині. 

"Особливістю сучасних українсько-польських відносин є подвійність. З одного боку ми маємо інтенсивний політичний діалог, тісну взаємодію у сфері безпеки, багато контактів на міністерському та президентському рівнях. Однак є негативний тренд, пов'язаний із питаннями історії навколо подій Другої Світової війни", – сказала експерт. І додала, що кульмінаційною точкою стало голосування у польському Сеймі про геноцид на Волині. "Проте у виступі пана Моравецького ми бачимо, що це не завжди обмежуватиметься Другою Світовою війною. Тому історичний дискурс загострюватиметься більшою чи меншою мірою", –  зазначила Надія Коваль. 

Експерт-міжнародник Андрій Бузаров також вважає, що погіршення відносин між Польщею та Україною – це питання часу. "Головна проблема – невідомо, як далеко це зайде. Зараз ми не маємо проблем із поляками у політичній взаємодії, економіці, у питаннях європейської інтеграції, водночас ми маємо значні розбіжності з питань трактування історії", – сказав Бузаров. 

Надія Коваль констатувала, що історичний діалог у двосторонніх стосунках виявився абсолютно провальним. "Ми зараз перебуваємо у фазі надзвичайно серйозного загострення, бо після 2016 року, коли дискурс перейшов на рівень "геноциду", було зроблено дуже багато кроків для діалогу: запущений польсько-український форум істориків, відроджений польсько-український форум партнерства, працювала польсько-українська діалогова група. І всі ці форуми діяли для того щоб знайти порозуміння, спільні трактування історії. Проте, останні події показують, що ці ініціативи не спрацювали", – резюмувала експерт.

Серед причин такого стану речей експерти зазначають як внутрішні, так і зовнішні аспекти. На думку Андрія Бузарова, це стало одним із політичних трендів сучасної Польщі, який намагаються використати політики. "Нині будь-який політик правлячої партії "Право і справедливість" намагається грати на українсько-польських питаннях. Внаслідок цього поляки стали значно менше критикувати Росію, водночас більше приділяють уваги Україні. А Російська Федерація, звичайно, цим користується та підігріває такі настрої", – зазначив він. 

Водночас, Надія Коваль вважає, що в українсько-польських відносинах внутрішній і зовнішній чинники тісно пов'язані між собою: "Частково це можна пояснити внутрішньо-політичними роздумами, зокрема попередній тренд із Волинською трагедією, для приваблення частини більш націоналістичного електорату. Але цей тренд уже пройшов та вилився фактично у складову українсько-польських стосунків. Це чітко спостерігається і на прикладі зустрічі Анджея Дуди з Петром Порошенком у грудні 2017 року, коли домовленості про те, як далі вести історичну політику, були не менш важливі, ніж домовленості щодо співпраці в Раді Безпеки ООН цього року".

Попередній матеріал
"Грузинські снайпери" на Майдані: яких свідчень чекають від Саакашвілі у суді
Наступний матеріал
Експерт щодо "профілактичних" арештів: в ОРЛО йде боротьба за "владу" між Пасічником і Корнетом

Саакашвілі у Польщі оголосив свої плани на майбутнє

Саакашвілі повернули до Польщі: хронологія подій

Видворення Саакашвілі: прихильники зібралися на акцію під АПУ

Польські прикордонники офіційно підтвердили реадмісію Саакашвілі

Саакашвілі повернули до Польщі – ДПСУ

Час. Підсумки тижня з Віталієм Гайдукевичем": Чи надовго прохолода у взаєминах Києва і Варшави – відео