Україна офіційно пропустила дедлайн подання кандидатури на посаду судді Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це на своїй сторінці у Facebook написав адвокат Ілля Новіков, який сам брав участь у відборі. За його словами, запізнілий старт процедури та організаційний хаос фактично позбавили Україну шансів на представництво в Гаазі у 2026 році.
"М'яка сила" та досвід під обстрілами
Як зазначає Ілля Новіков, наявність українського судді в МКС не означає отримання додаткового голосу в інтересах держави, адже суддя не має права розглядати кейси своєї країни. Проте адвокат наголошує на важливості "м'якої сили", яка випливає зі знання реальності на місці.
"Навіть якщо особистий воєнний досвід судді обмежується сидінням в калідорі під час атаки шахедів на Київ – це і так набагато більше ніж у решти суддів", – пише Новіков.
На його думку, людина з таким досвідом впливає на атмосферу в суді та не дає ігнорувати нюанси війни протягом своєї дев'ятирічної каденції.
"Суперелітна компанія" та електоральна арифметика
Новіков детально розбирає механіку виборів, де все будується навколо регіональних квот. У 2027 році повноваження закінчуються у шести суддів (від Японії, Беніну, Уганди, Перу, Італії та Канади). Оскільки Східна Європа наразі не має "вільної" квоти, українському кандидату довелося б буквально відвойовувати місце у представників інших регіонів.
За словами адвоката, наразі на 6 місць претендують 13 потужних кандидатів, і це "суперелітна компанія", з якою Україні довелося б конкурувати:
-
Західна Європа та інші (3 кандидати на 2 місця): Метте Кнудсен (суддя Верховного суду Данії), Ана Пейро–Ллопіс (провідна юристка ООН від Іспанії) та Гвенель Меттро (суддя спецтрибуналу по Косово від Швейцарії).
-
Латинська Америка: Діана Оларте-Бокарес (посол Колумбії в Нідерландах та експертка з гуманітарного права).
-
Азія: Японський кандидат Йосіміцу Ямагучі, який, ймовірно, замінить нинішню голову суду Томоко Акане.
-
Африка: Одразу 8 кандидатів, які традиційно ведуть запеклу внутрішню боротьбу за свої крісла.
Новіков зазначає, що за таких умов Україна мала б переконати Асамблею, що наш кандидат кращий за досвідчених європейських суддів чи латиноамериканських дипломатів. Проте "готувати ці сани" треба було ще влітку 2025 року, а не за три тижні до кінця прийому заявок.
"Хватай мєшки – вакзал атходіт": чому Україна запізнилася
Адвокат акцентує на тому, що український відбір стартував лише 3 березня 2026 року. Новіков зазначає, що процедура відбувалася в режимі "хватай мєшки – вакзал атходіт", що призвело до пропуску терміну подання заявки 29 березня.
Коментуючи заяви Офісу Президента про продовження термінів до 12 квітня, Новіков пояснює: це технічне рішення через брак заявок саме від Азії, а не запрошення для інших регіонів. Він наголошує, що в МКС "нічого не робиться в останню мить, а тим більше після дедлайну".
"Оболтус Петрик П'яточкин" та репутаційні ризики
За словами адвоката, пропуск дедлайну руйнує аргументацію України про надзвичайну важливість цього суду:
"Це не школа, де оболтус Петрик П'яточкин може принести пожований зошит і сказати, що вимбачте, Срако Степанівна, це мій собака винен в тому, що в мене сьогодні нема домашнього завдання. Собака чи не собака – нікому не цікаво, в інших країн є свої кандидати, які теж мають амбіції".
Хто винен у "пострілі в ногу"?
Серед 14 українських претендентів Новіков виділяє колишню генпрокурорку Ірину Венедіктову, чиї документи були готові заздалегідь. Адвокат зазначає, що висунення політичного генпрокурора було б невдалим кроком, а його власна участь у конкурсі була стимулом спробувати "загальмувати" такий сценарій. Новіков зауважив, що конкурс курує заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, якій раніше вже закидали причетність до зриву засідання Верховного суду у справі санкцій щодо лідера "ЄС" Петра Порошенка.
Підбиваючи підсумки, Ілля Новіков поклав відповідальність на Банкову:
"Це була наша абсолютно невимушена помилка, ми зробили цей постріл в ногу власноручно. Офіс президента це нам зробив".
Як раніше повідомляв 5.UA – 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав офіційний ордер на арешт путіна. Судді підозрюють кремлівського диктатора у воєнному злочині – незаконній депортації до росії українського населення, зокрема і дітей. Згідно закону – понад 120 країн для чільника росії тепер є територією з підвищеними ризиками, адже там його можуть затримати. Документ на арешт диктатора має довічний термін.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
