Українська делегація знову бере участь у переговорах із командою президента США Дональда Трампа. Зустріч у Маямі має на меті узгодження позицій між сторонами, у той час як у Європі озвучують власне бачення мирного процесу та підкреслюють необхідність збереження територіальної цілісності України. Паралельно міжнародні організації тиснуть на Кремль резолюціями щодо українських дітей. Більше дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Єгора Голівця.
Зустріч у Маямі та позиція Вашингтона
На кого Вашингтон тиснутиме більше: на Київ чи Москву? Агенція Associated Press пише, що американці хочуть поступок, але ще не визначилися, від кого саме їх вимагати. На цьому тлі пролунала й оцінка з Вашингтона. Президент США передав враження своїх радників після поїздки до Москви. Вони твердять, буцімто путін демонстрував зацікавленість в угоді й намагався подати себе як сторону, яка прагне завершення війни.
"путін провів дуже хорошу зустріч з Джаредом Кушнером і Стівом Віткофом. Що з неї вийде – сказати не можу, тому що, як ви знаєте, для танго потрібні двоє, йдеться про Україну. Вважаю, що з українською стороною ми вже майже все узгодили. Вони загалом задоволені, зважаючи на обставини. Але найсумніше те, що якби я був президентом, війни взагалі б не сталося. Вони мали б 100% своєї території – нічого б не трапилося. Це дуже сумна ситуація", – заявив президент США Дональд Трамп.
Європейські лідери про мир, компроміси та тиск на Кремль
Європейські лідери теж мають свою позицію. Генсек НАТО Марк Рютте переконаний, що Кремль рано чи пізно буде змушений переглянути власні розрахунки – тиск союзників має залишатися постійним, бо це єдиний шлях підштовхнути росію до реального компромісу. Президент Фінляндії Александр Стубб додав: мир може бути різним – сприятливим, невигідним або суто компромісним.
"Реалізм полягає в тому, що Фінляндія та Європа працюють над тим, щоб збереглися незалежність України, її суверенітет і територіальна цілісність. Але реальністю є також те, що мир може бути або хорошим, або поганим, або якимось компромісним. І реальністю є те, що й нам, фінам, слід готуватися до того моменту, коли мир буде досягнутий, і всі ті умови справедливого миру, про які ми так багато говорили протягом цих чотирьох років, найімовірніше, не будуть виконані", – наголосив президент Фінляндії.
"Україна й далі демонструє неймовірну стійкість. путін вважає, що може нас пересидіти. Але ми нікуди не зникаємо. Ми даємо ще один чіткий сигнал, що він помиляється. Ми посилюємо підтримку України й нарощуємо тиск на росію. Зокрема, це протидія російському тіньовому флоту та інші заходи, які створюють для Кремля стратегічні дилеми", – заявив генсек НАТО Марк Рютте.
Глава італійського МЗС Антоніо Таяні заявив у Брюсселі, що у разі досягнення угоди та припинення вогню роль озброєння зміниться: воно буде потрібне не для фронту, а для гарантування безпеки України.
"Сподіваємося, що найближчими місяцями зброя більше не знадобиться, якщо буде досягнуто угоди. Якщо настане припинення вогню, зброю можна використати для інших цілей. Я маю на увазі гарантування безпеки Україні за моделлю статті 5 НАТО, із присутністю американців, які могли б забезпечити і повітряну оборону. Це інший важливий аспект. Ми зробимо свою частину, як завжди: і сьогодні, і в наступні тижні, і в наступні місяці", – розповів глава італійського МЗС Антоніо Таяні.
Тиск міжнародних організацій та резолюція ООН
ООН теж посилила тиск на Кремль окремою резолюцією щодо викрадених українських дітей. Генеральна Асамблея вимагає їх негайного та безумовного повернення. У документі наголошують на припиненні депортацій, примусового усиновлення й зміни громадянства. Москва традиційно відреагувала звинуваченнями на адресу міжнародної спільноти. Документ підтримала більшість держав. Попри те, що резолюція має лише рекомендаційний характер, вона фіксує – питання українських дітей лишається на порядку денному й посилює ізоляцію росії.
Єгор Голівець, "5 канал"
Нагадаємо, 30 листопада у Флориді відбулася зустріч української та американської делегацій щодо мирного врегулювання війни.
Напередодні президент України Володимир Зеленський затвердив новий склад делегації для участі в переговорному процесі зі Сполученими Штатами Америки, іншими міжнародними партнерами, а також із представниками російської федерації щодо досягнення справедливого і сталого миру.
2 грудня завершилися переговори путіна з представниками США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Вони тривали майже п'ять годин – "компроміс поки не знайшли".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.