Хабарі, тіньові статки, торгівля голосами і зв'язки з ворогом. Український парламент дедалі частіше фігурує не в політичних заявах, а в кримінальних провадженнях. Кому з народних депутатів оголосили підозри, які партії мають найбільше проблемних фігур і чому більшість справ так і не доходить до вироків? Журналістка "5 каналу" Марта Шикула розповіла.
Парламент ІХ скликання увійшов в історію не як реформаторський, а як рекордний за кількістю кримінальних справ. За даними НАБУ, парламент, обраний у 2019 році, – це десятки проблемних народних депутатів.
"НАБУ вручило підозри 54 народним депутатам України. Це дуже велика цифра. НАБУ і САП були створені у відповідному році, і буквально за перші чотири роки було вручено лише кілька підозр народним депутатам і міністрам. Рівень корупційності народних депутатів України, загальний рівень корупції значно зріс. Тому, власне, то хабарі, на хабарях ловлять, то ловлять на неправильному декларуванні, на приховуванні статків, що також свідчить про хабарі. Дехто намагається тихенько "в ліс уйти", пропонуючи поліцейським, як тоді було, я думаю, тисячі доларів. Тепер ця операція "Мідас", як вони її назвали, так само пов'язана з парламентарями", – зазначив психолог і політолог Віктор Уколов.
Серед найгучніших кейсів – справа колишнього депутата від "Слуги народу" Олександра Дубінського, якого підозрюють у незаконному переправленні чоловіків за кордон та державній зраді. Колишнього лідера проросійського крила парламенту Нестора Шуфрича підозрюють у державній зраді. Його соратник Віктор Медведчук – фігурант справ про державну зраду і сприяння росії, нині перебуває в Російській Федерації після обміну. А чинний депутат Микола Тищенко дістав підозру за незаконне позбавлення волі та перевищення повноважень.
"У народу, ми ж бачимо навіть за опитуваннями, довіри до парламенту немає. А з цим підсвічуванням, скажімо так, різних кейсів точно нічого хорошого з цього не буде. Тому, ну, хай уже там суд розбирається, хто правий, хто не правий. Справ багато, нічого ще не доведено до фінального кінця, ніхто не отримав жодного строку, але резонансів дуже багато. І я сподіваюся, що вони там щось доведуть до логічного завершення. Тоді буде результат", – сказав заступник голови фракції "Голос" і секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
Найбільше кримінальних проваджень у представників фракції "Слуга народу". Саме ця політична сила має найбільшу чисельність у парламенті і найбільше підозр: від хабарів до схем із державним майном. Окремий блок – колишня ОПЗЖ, де фігурантів підозрюють уже не лише в корупції, а й у державній зраді.
"Підозри виписує не влада – не Офіс президента і не Кабінет міністрів. Мова йде безпосередньо про діяльність Національного антикорупційного бюро і конкретні справи. І тут, принаймні по темі Тимошенко, наскільки я розумію, є намагання публічно показати певну збалансованість. От із грудня ми бачили всю цю історію з Киселем, п'ять нардепів із підозрами від "Слуги народу". Зараз – Тимошенко. Тобто, умовно кажучи, влада, опозиція, ОПЗЖ. Тут очевидно, що якась робота ведеться, але ми маємо розуміти: це вже питання конкретно правоохоронців. Окремі справи, очевидно, заведені, але здебільшого щодо тих, на кого вони відкриті, ці люди вже перебувають за межами України", – зауважив політолог і голова Центру аналізу та стратегії Ігор Чаленко.
Корупційні підозри дісталися навіть до тих, хто десятиліттями формував українську політику – знову Юлія Тимошенко. Підозра у можливій участі в схемах політичного впливу і торгівлі голосами. Сама Тимошенко всі звинувачення відкидає і заявляє про політичний тиск.
"Перш ніж засуджувати Юлію Тимошенко, давайте подивимося загалом на стан суспільства і на стан цієї Ради. Тобто багато хто туди йде, щоб отримувати гроші, і поглядів у них уже немає, як це було раніше. Отримуючи гроші, вони, власне, можуть бути перекуплені. Це почалося десь приблизно з певного року – ефект "перекупленого народного депутата". Ми називали таких "тушками". У нас частина фракції Блоку Юлії Тимошенко була перекуплена Януковичем, вийшла з фракції, створила окрему фракцію, а дехто навіть увійшов до фракції Партії регіонів. Їм платили серйозні гроші – мільйони доларів. Зараз платять менше. Мені, звісно, прикро, що саме Тимошенко це запропонувала, тому що насправді мені особисто пропонували мільйон доларів від імені Андрія Клюєва за те, щоб я не голосував за Тимошенко як за прем'єр-міністра. Я так само, як і мої колеги, яким це пропонували, відмовився брати ці гроші", – додав Віктор Уколов.
Експерти наголошують: історія з Тимошенко – не виняток, а частина довготривалої системи, де політика і гроші роками перепліталися. Попри десятки підозр, реальних вироків – одиниці. Більшість справ роками перебувають у судах або зависають через втечу фігурантів за кордон.
"Ми часто аплодуємо виписаним підозрам чи гучним обшукам, але варто розуміти: це лише початок процесу. Насправді йдеться про роки розслідувань і судових розглядів. Навіть якщо взяти так званий "Міндічгейт" або справи, пов'язані з "Енергоатомом": окремі провадження починали ще у 2015 році, до того існували певні кримінальні нюанси, а завершувалися вони лише через багато років. І так майже з кожною резонансною справою – це дуже довгий шлях. У цьому контексті відповідальність значною мірою лежить уже на законодавцях. Треба оновлювати законодавство й давати реальні інструменти для більш оперативної роботи Вищого антикорупційного суду. Адже превентивна складова – це НАЗК, оперативна – НАБУ, але саме на етапі судочинства, на жаль, і досі існують серйозні прогалини, які гальмують доведення справ до логічного завершення", – наголосив Ігор Чаленко.
Корупційні скандали в парламенті б'ють не лише по довірі суспільства, а й негативно впливають на важливі для України міжнародні переговори.
"Україні треба готуватися до того, що питання корупції порушуватиметься під час будь-якого обговорення фінансової допомоги. Під час надання коштів партнери дедалі уважніше ставляться до внутрішніх процесів, адже нині під сумнів ставляться багато рішень саме через гучні корупційні історії. Як зазначають колеги, які перебувають у Європі, останні резонансні справи, зокрема довкола лідера однієї з фракцій у Верховній Раді України, ускладнюють можливість одержання фінансової підтримки. Такі історії негативно впливають на позицію тих, хто потенційно міг би надати кошти, і саме через це ухвалення відповідних рішень стає складнішим. Водночас це не означає, що про корупційні кейси не потрібно говорити. Навпаки, їхнє публічне обговорення та доведення справ до логічного завершення є необхідною умовою для збереження довіри міжнародних партнерів і подальшої підтримки України", – пояснив кандидат економічних наук і асоційований експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Іван Ус.
Підозр у парламенті дедалі більше. Прізвища – гучніші. Але без вироків і реальних строків антикорупційна боротьба для суспільства має незавершений вигляд. І питання вже не в тому, кого підозрюють, а коли за це почнуть реально карати.
Марта Шикула, "5 канал"
Нагадаємо, Юлія Тимошенко у ВАКС заявила, що після ознайомлення з матеріалами слідства ідентифікувала свого співрозмовника – ним виявився народний депутат від "Слуги народу" Ігор Копитін. За її словами, Копитін це не просто депутат, по ньому є кримінальна справа. Тому Копитін під тиском у НАБУ.
Лідерку "Батьківщини" підозрюють у тому, що вона намагалася вибудувати системний механізм впливу на голосування у Верховній Раді.
13 січня НАБУ і САП заявили, що викрили голову однієї з фракцій Верховної Ради, яка пропонувала хабарі народним депутатам за голосування за або проти окремих законопроєктів.
14 січня Тимошенко підтвердила обшуки в офісі "Батьківщини", назвавши їх незаконними та відкинувши всі звинувачення. НАБУ повідомило політикині про підозру.
Тимошенко заявила, що на плівках НАБУ зафіксована не вона і відкинула будь-які звинувачення на свою адресу.
Читайте також: нардеп Ігор Копитін заперечив причетність до справи Юлії Тимошенко.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.