Німеччина у ситуації з Росією та її зазіханнями поводиться досить поблажливо. Сьогодні про це вже говорять уголос. Це призводить не до стримування агресора, який сміливо ламає демократичні засади післявоєнної Європи, а до його заохочення йти далі. Адже завжди знайдуться ті, хто захоче виправдати дії Росії.
За останній тиждень Німеччина щодень дає у штангу. Тамтешній канцлер Олаф Шольц закликає детально обдумати санкції проти Росії, виступають проти її відключення від міжнародних банківських інструментів, блокують передачу оборонних зразків зброї. Сьогодні дії Німеччини вже вголос критикують і Польща, і Литва. Водночас міністерка закордонних справ Анналена Бербок була доволі різка із заявами під час свого візиту до України і говорила про готовність Німеччини приєднатися до санкцій проти Росії. Тоді чому слова і справи розходяться і як це впливає на згуртованість Заходу, який вкотре навіть перед реальною загрозою не спроможний виступити єдиним фронтом? Про це на "5 каналі" говорив Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
"Німеччина поводиться так, виходячи з її внутрішньої політики і виходячи з її доктрин, як і яку допомогу вона може надавати. Я поділяю до певної міри ті звинувачення, що лунають в сторону Німеччини. Однак не слід забувати, що попередній уряд Німеччини був одним із тих, хто забезпечив введення санкцій проти Росії в ЄС. Німеччина – одна з найбільших донорів України", – зауважив експерт.
За його словами, ситуація не така однозначна, щоб звинувачувати Німеччину в тому, що вона не підтримує Україну і начебто підіграє Росії.
"Проблема, яку я бачу з Німеччиною – це те, що вона заблокувала передачу своєї зброї з Естонії. Тут Німеччина могла б закрити очі, тому що з будь-яких правил є виключення. Відомі випадки, коли Німеччина порушує власні правила. На цей раз те, що вона зробила чи чого не зробила, пішло в розріз із тими закликами до єдності, в цьому найбільша проблема, на мій погляд", – сказав Олексій Мельник.
Він вважає, що критика Німеччини з боку міжнародних партнерів – це добре, але владі України варто бути обачними у подібних висловлюваннях.
"Я не поділяю риторику нашого керівництва. Німеччина – це теж не абстрактний суб'єкт, там теж політики, в яких є емоції, і в якийсь момент, коли в них виникне дискусія, чи надавати, збільшувати Україні фінансову допомогу, чи підтримати черговий раунд санкцій – є така небезпека, що можуть спрацювати емоції в тих політиків", – зауважив фахівець.
Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що офіційний Берлін продовжить політику попередників та не буде постачати зброю в Україну. Напередодні Німеччина не дозволила Естонії передавати Україні озброєння, яке колись їй належало.
Тим часом Україна отримала партію озброєння від Сполучених Штатів. Мовиться про понад 90 тонн боєприпасів та летальної зброї. Серед них Javelin та реактивні термобаричні гранатомети SMAW-D, призначені для руйнування фортифікаційних укріплень та бункерів. Ще понад 80 тонн озброєння для зміцнення обороноздатності отримала Україна від США. Літак зі зброєю приземлився напередодні в аеропорту "Бориспіль".
Як інформував 5.UA, Чехія готова надати Україні військову допомогу.
Нагадаємо, Британія може підтримати відключення Росії від системи SWIFT у разі вторгнення в Україну.
Читайте також: В Україну прибули спецпризначенці з Британії – вчитимуть армійців ЗСУ давати відсіч ворогу із NLAW
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
