Директор ЦРУ опинився між Трампом і Україною: як США продовжують допомагати Києву

Президент США Дональд Трамп погрожував припинити обмін розвідданими з Україною, якщо Київ не зупинить удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас американська розвідка продовжує допомагати українським військовим атакувати цілі в глибині росії та завчасно виявляти загрози ракетних і дронових ударів.

Про це йдеться в матеріалі The Atlantic.

Автор видання зазначає, що відносини Трампа з президентом України Володимиром Зеленським погіршилися. Американський президент звинувачував українського лідера в затягуванні війни, водночас не згадуючи, що повномасштабне вторгнення розпочала росія.

Однак робота американської розвідки не припинилася. За словами колишнього високопосадовця, який часто буває в Україні, провідну роль у підтримці Києва відіграє Центральне розвідувальне управління США.

"ЦРУ є лідером", – сказав колишній високопосадовець американської розвідки, який часто відвідує Україну.

За оцінкою одного з європейських розвідників, який співпрацює зі США для протидії російському впливу, операції ЦРУ стали значно активнішими, ніж за адміністрації Джо Байдена.

Джон Реткліфф опинився між Трампом і Україною

Директор ЦРУ Джон Реткліфф має непросте завдання: радити президентові, який конфліктує з українським керівництвом, і водночас очолювати відомство, важливе для оборони України.

За даними The Atlantic, українські посадовці не вважають Реткліффа безумовним союзником Києва, адже він виконує рішення Трампа. Якщо президент США наказав би припинити передавання розвідданих, директор ЦРУ, за оцінкою співрозмовників видання, виконав би розпорядження.

Водночас українські посадовці вважають, що Реткліфф розуміє реальну ситуацію на фронті та може донести до Трампа інформацію, яка суперечить його уявленням про війну.

"Він добре поінформований і розуміє реальну ситуацію", – сказав високопоставлений український розвідник, який безпосередньо співпрацює з ЦРУ.

За його словами, американські фахівці, які працюють в Україні, надають значну підтримку та демонструють високий професіоналізм.

Трамп прагне зупинити удари по російських НПЗ

Одним із джерел суперечностей стала кампанія українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, протягом перших восьми місяців 2026 року Україна в середньому атакувала російський нафтопереробний завод раз на три дні.

Ці удари завдають шкоди російській економіці та впливають на можливості Москви фінансувати війну. Однак Трамп пов'язує пошкодження НПЗ зі зростанням цін на пальне й прагне припинити українські атаки.

9 жовтня, під час переговорів щодо завершення війни, американський президент заявив, що путін нібито погодився відновити продаж російського дизельного пального на світовому ринку. За даними співрозмовників The Atlantic, ця заява здивувала учасників переговорів, оскільки російська сторона не взяла на себе зустрічних зобов'язань щодо миру.

Американська розвідка, як пише видання, вважає, що путін продовжує війну, оскільки розраховує на перемогу або на те, що підтримка України її союзниками зрештою ослабне. Водночас росія посилює гібридні операції проти європейських країн, зокрема диверсії, перешкоджання зв'язку та перевірки систем протиповітряної оборони НАТО за допомогою безпілотників.

Реткліфф намагався донести позицію США до Москви

У серпні Реткліфф відвідав москву та провів переговори з представниками російських спецслужб. За даними джерел The Atlantic, він передав оцінку американської розвідки щодо перебігу війни: росія не досягла значних успіхів на фронті, але й Україна поки не змогла витіснити російські війська зі своєї території.

Зустріч відбулася в межах неформального каналу зв'язку між американськими та російськими розвідниками. Реткліфф не зустрічався з путіним особисто. Метою було донести до російської сторони оцінку ситуації та, можливо, переконати москву в безперспективності продовження війни.

У вересні директор ЦРУ також поінформував Зеленського про свою поїздку до москви під час зупинки літаків в Ірландії, повідомляє видання.

Чи може Трамп припинити обмін розвідданими

Минулого тижня Україна відчула, як може виглядати скорочення американської підтримки. На тлі російських ракетних ударів повідомлялося про перебої в роботі Starlink та американських систем раннього попередження. За даними співрозмовників The Atlantic, це ускладнило виявлення частини російських ракет і їх перехоплення. Водночас частину проблем могли спричинити технічні несправності.

Офіційно США ще не припинили передавати розвіддані Україні. Проте, як зазначає видання, Трамп може ухвалити таке рішення будь-коли.

Сам Реткліфф раніше заявляв, що ЦРУ має зосередитися на розвідці та таємних операціях. Водночас його керівництво супроводжується кадровими скороченнями, звільненнями та занепокоєнням частини аналітиків через можливий політичний тиск на їхні висновки.

За оцінкою The Atlantic, Реткліфф поки зберігає довіру Трампа й доступ до президента, що дозволяє йому впливати на обговорення зовнішньополітичних рішень. Однак остаточне рішення щодо підтримки України залишається за главою Білого дому.

Нагадаємо, Міністерство оборони України офіційно підтвердило відновлення роботи Starlink/Starshield на швидкості більш як 400 км/год. При цьому супутниковий зв'язок залишається стійким.

До цього, попри заяви Трампа про готовність розібратися, за словами Зеленського, обмеження швидкості Starlink в Україні залишаються чинними. Максимальне обмеження швидкості становить 161 км/год. Нових офіційних повідомлень про їхнє скасування в наданій інформації немає

Раніше повідомлялося, обмеження на роботу військового Starlink в Україні залишаються в силі, попри повідомлення президента США Дональда Трампа про їхнє скасування. Фахівець у галузі радіотехнологій і радник президента України Сергій "Флеш" Бескрестнов підтвердив, що наразі обмеження не зняті.

Напередодні The Wall Street Journal повідомило, що президент США Дональд Трамп зателефонував Ілону Маску та попросив скасувати обмеження на використання військової версії Starlink в Україні. Ймовірне відновлення швидкості також помітили українські військові. Журналіст The Economist Олівер Керролл заявив, що отримав відповідну інформацію від командирів підрозділів безпілотників, які працюють на фронті.

Раніше президент України Володимир Зеленський наголошував, що обмеження швидкості вплинули на роботу українських засобів перехоплення реактивних "Шахедів", які летять зі швидкістю понад 400 км/год. Через це військові не змогли збити частину таких безпілотників.