Понівечений червоний корпус університету і знищений купол Будинку вчителя ‒ ракети, запущені на Київ, пошкодили понад десяток пам'яток архітектури. Поки росіяни кричать, що їхні цілі ‒ це військові об'єкти, ворожі ракети нищать наш культурний спадок. Постраждали й будівлі Міністерства освіти і науки. Ракета, яку витримав міст Кличка, зачепила Національну філармонію. А та, що впала поруч із дитячим майданчиком ‒ кілька столичних музеїв.
Уже о 7 ранку понеділка Олег Сербін був у бібліотеці Максимовича. Чоловік приходить на роботу одним із перших. Кілька годин, і від справ директора відривають потужні вибухи і несамовиті крики.
"Я вибіг, бо я не знав, що тут. Не дай Бог щось з кимось ‒ надавати допомогу. Під час двох вибухів я був у себе в кабінеті. На диво, він не постраждав, у мене були зачинені вікна", ‒ розповів директор Наукової бібліотеки імені Максимовича Олег Сербін.
Ракета поцілила за кількадесят метрів від бібліотеки. Будівля неабияк пошарпана ззовні ‒ всередині найбільше припало на сучасний актовий зал і стародруки. В архівах посипалися шибки, у коридорах ‒ добряче потріскалися стіни.
"Сховище, у нас є спеціальне сховище, тут найцінніше. І як ви розумієте вибух був в епіцентрі якраз отут навпроти по діагоналі і вилетіло все і бачте, навіть стеля", ‒ додав Олег Сербін.
А це ‒ Національна філармонія України. До скляного мосту, який встояв під час ворожої атаки, від цього приміщення рукою подати.
"Вибухова хвиля була спрямована саме на цей другий корпус цією хвилею вирвали частини вікон, фрамуги центральні у склопакетах. Прибрали вчора, що могли своїми силами, якось прилаштували їх тимчасово", ‒ наголосив генеральний директор Національної філармонії України Дмитро Остапенко.
Постраждало лише службове приміщення ‒ уламки скла тут прибирають досі. Уціліло заледве кілька вікон. Додолу впали й вітражі. Постраждали вітражі й в університеті Шевченка, ректор показує понівечений червоний корпус. Ракета, яка поцілила неподалік, побила фасад корпусу й вікна інституту права. А це ‒ шматок ракети, яка поцілила в інститут філології університету Шевченка. Нині тут годі знайти вціліле вікно. А от пам'ятник Грушевського заховали в мішки недарма ‒ ракетний удар скульптура витримала. Чи не найбільше постраждав від атаки москалів на Київ жовтий корпус університету. Близько трьох тисяч філологів, які тут вчаться, у деякі авдиторії не сядуть ще довго.
"Коли росія незаконно анексувала Крим, було відкрито перший на материковій Україні відділення кримськотатарської мови і літератури. Символізм, тому що "русский мір" наздогнав кримських татар і тут, здавалось би в мирному Києві. У суді над рашизмом це дуже красномовні факти. Прошу", ‒ зауважив ректор Київського національного університету імені Шевченка Володимир Бугров.
Під ногами ‒ уламки скла, над головою ‒ понівечена дверна рама, зачепило і меблі. А от катедри російської мови та літератури, яку начебто знищили самі росіяни, ми так і не знайшли. Такої в університеті Шевченка немає вже понад пів року, пояснює ректор. Тож найбільше поруйнована катедра східнослов'янської філології. Атаку рашистів не витримала тут навіть стеля. А от котик на підвіконні ‒ вцілів. Фігурка дивом не постраждала під час обстрілу.
"Центр корейської мови імені Дениса Антіпова. Який у 2014 році добровольцем пішов воювати. Був поранений під Ізюмом, але після поранення повернувся на службу і, на жаль, загинув. І ви бачите, що людина, яка поклала своє життя за Батьківщину на війні з рашистським загарбниками, ось цей рашистський слід наздогнав Дениса і після смерті", ‒ запевнив Володимир Бугров.
А за порожніми рамами ‒ понівечена будівля Міносвіти. Туди також влучили уламки російської ракети ‒ вона впала метрів за 50. Вистояв, але залишився без даху легендарний Будинок учителя. За часів Української революції тут засідала Центральна Рада. На кшталт цього вже зруйнованого купола колись спорудили дах Верховної Ради. Повністю вкрита склом у понеділок вранці була вулиця Терещенківська. Воно посипалося, зокрема, з вікон картинної галереї. Шедеври не постраждали ‒ всі цінності винесли звідси ще раніше.
"З 24 фасадних вікон залишилася цілою одна шиба", ‒ повідомив директор музею Юрій Вакуленко.
Уламки ракети зачепили й музей Ханенків. Експонати евакуювали ще на початку великої війни, вибило лише вікна. Залишки російських ракет можна побачити на даху Національного музею Тараса Шевченка. Половину шибок тут уже закрили.
"Осколки прилетіли на дах атріуму, пішли тріщини, але сам атріум витримав. Я нарахував одну велику дірку, теж очевидно осколок. Вся Шевченківська в безпеці, все було сховано, нічого з цієї спадщини не постраждало і не постраждає", ‒ підсумував генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.
Як і пам'ятник Кобзареві. За тридцять кроків від глибокої вирви все ще мужньо стоїть Шевченко ‒ від вибухової хвилі монумент врятувала захисна конструкція.
Оксана Паращак, Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: На Дніпропетровщині врятували шахтарів, які через ворожі обстріли залишилися у знеструмлених шахтах
