Дві з сорока родин, які постраждали від вибуху будинку на Позняках, заселилися в нові квартири. Ще дві лише почали ремонт нових осель. Решта і досі живуть у родичів або у гуртожитках. Домівки вони втратили рівно рік тому. Зранку 21 червня вибух знищив половину під'їзду десятиповерхівки. П'ять людей загинули, троє травмувалися. У пам'ять про загиблих їхні сусіди висадили дерева, а ще розповіли, як цілий рік намагалися ладнати життя. Їхні історії слухала журналістка "5 каналу".

Квартири Володимира вже немає. Лишилася коробка, у віконних отворах – ґрати. Чоловік пригадує, рік тому у ранок вибуху був не дома. Приїхав, щойно подзвонили сусіди.

"Підійшов до вікна, побачив, що зверху летять плити. Люди кричать – тікай звідси", – пригадує потерпілий Володимир Федин.

За рік після трагедії будинку вже немає. Його розібрали і лишили три поверхи. Аби нагадувати про тих, хто загинув від вибуху, мешканці вирішили зробити сад. І висадили дерева на вулиці просто біля руїн.

"Три дуба, дві липи. Три жінки і два чоловіки загинули", – розповідає потерпілий Леонід Писаненко.

Пригадати загиблих сусідів і рік після трагедії люди зібралися на вечір пам'яті. Та прийти змогли не всі сусіди.

"Троє з наших сусідів не дожили до цього часу. Не отримавши квартири, не зробивши там ремонт", – зауважує потерпіла Тетяна Бойко.

Нові квартири усім сорока сім'ям урочисто роздавав президент одразу після вибуху. Квартири виявилися на околицях Києва. А шестеро людей взагалі отримали житло в будинках, які навіть не добудували.

"Виділили двоповерхову квартиру на 25 поверсі. Але в той будинок досі нікого не пускають", – додає потерпілий Володимир Федин.

"Дали нам ті будівництва, які проблемні і компанії довго будують", – зазначив потерпілий Володимир Овсянніков.

Права постраждалих цілий рік відстоювала Марина. Вона прожила в будинку по вулиці Крушельницької майже 15 років. Останні шість там жили лише батьки.

"Я скоро зможу сказати, що я завершила. Рік був тяжкий, але якось буде, якось влаштуємося", – каже представниця потерпілих Марина Писаненко.

Але поки сім родин не можуть оформити документи на президентські квартири. Через це не отримали вони й допомоги від міста на ремонт. Лише компенсації – по 50 тисяч за втрату житла і 100 тисяч родичам загиблих. Та ці гроші повернутися до нового життя людям не допомогли.

"Коли люди змінюють житло, вони підбирають. А тут просто в секунду у тебе нічого немає, ти лишається ні з чим. Ми розуміємо, що це складний процес. Але родинам хочеться знати, скільки вони будуть жити у гуртожитках і орендованих квартирах", – акцентує увагу представниця потерпілих Марина Писаненко.

Фактично лише дві родини почали ремонт у нових квартирах. Ще дві врешті заселилися у нові квартири. Серед них і студент Анатолій.

"Я 18, навіть 19 років прожив на Позняках, звик до будинку, до місцевості. А новому я ставлюся просто як до місця, куди я приходжу поспати і де мої речі", – наголошує потерпілий Анатолій Хмельовий.

Його батько – один з п'яти загиблих під час вибуху. Хлопець пригадує ранок, коли усе сталося.

"Я почав задихатися від пилу. Потім почав шукати батьків. Маму відразу почув. А потім зайшов в зал, і побачив що він завалений. Рештки будинку, вирвані плити і розкидані від вибуху речі вивозили на звалище до озера Вирлиця неподалік", –  пригадує Анатолій Хмельовий.

Рештки будинку, вирвані плити і розкидані від вибуху речі вивозили на звалище до озера Вирлиця неподалік.

"Через кілька тижнів повідомили адресу, де перебуває це сміття, щоб ми прийшли. Я дуже багато знайшов альбомів, сусідів альбомами. І свої дві фотографії, де я маленький з сім'єю", – додає потерпілий.

Восени взялися діставати вцілілі особисті речі. Міська влада найняла підрядників. Ті працювали спеціальним краном. Та діставали не все. Виявилося, мешканців в угоду про ці роботи не вписали. Тому і вимагати від них люди нічого не могли.

"Виніс речей – це була найбільша помилка. Це найскладніший етап для всіх жителів. На нас фактично вчилися. Видно, що вони старалися допомогти. А потім здулися. Не вистачає комунікації із владою. Ми майже силою її вибили", – підсумовує представниця родини потерпілих Марина Писаненко.

Офіс президента призначив координаторів допомоги. Переймалися проблемами мешканців будинку і заступники міського голови, влаштовували зустрічі. Та останні кілька місяців на дзвінки людей уже не відповідають. Тим часом розслідування справи триває. У квітні оголосили підозри п'ятьом посадовцям "Київгазу". За версією слідства, вибух міг статися, бо з труби зняли газовий лічильник. А от перемичку встановили неякісну, її термін експлуатації сплив.

Марія Писаренко, Іван Лемехов, Олександр Степанов, "5 канал"