Реабілітаційний табір для дітей з інвалідністю просто неба. Батьки самі згуртувалися та організувати наметовий табір для особливої малечі. Разом із психологами та тренерами каністертерапії – терапії з собаками – діти вчаться не боятися тварин, пліч-о-пліч долають страх розмови і відкритого простору.
Данило, Єгор та Поліна приїхали з батьками до реабілітаційного наметового табору на пет-терапію. В наметах ночуватимуть уперше. Віктор Панасюк – батько дитини з діагнозом ДЦП – такої ночівлі не боїться. Каже: щось нове для такої дитини – на краще.
"Він буде там чомусь вчитися, бо кожна дитина тут має свої особливості і якісь уміння. Це зовсім інша робота, ніж коли робота йде сам на сам, з батьками, чи фахівцями", – пояснює батько дитини.
У наметовому таборі діти з діагнозом аутизм та ДЦП під пильним наглядом двох психологів. Одна з них – Таїсія – пояснює: 10 днів для пет-терапії – це мало, але головне – почати.
"Наше завдання, щоб нормалізувати цей стан і бути готовими до всякого, що може тут виникати. Якщо дитина бере і кидає фломастер, ми маємо бути до цього готовими і постійно її тривожність якось понижати", – пояснює психолог Таїсія Стаховська.
16-річний Данило вперше проходить реабілітацію просто неба і працює з собакою-терапевтом. Каже, що з твариною потоваришував одразу, а от відкритий простір поки що лякає.
Олена Гончар – тренер каністерапії. Вже кілька років працює з одним собакою – Реєм. Пса до роботи готують не менше року. І не кожен з них може стати терапевтом. Він має бути стриманим, доброзичливим і терплячим до дітей. Адже особливі діти можуть і на хвіст наступити, і подряпати.
"У кожної дитини є конкретне завдання. Всі діти різні, в усіх різні завдання. Не можна за єдиною програмою, ми виконуємо рекомендації фахівця, дефектолога, логопеда. Потрібно розвивати мовлення, тобто він дає конкретно собаці команду. Дитині потрібен рух, значить ми певним способом, дивлячись, який рух йому потрібен, підбираємо вправу", – розповіла тренерка.
Табір для особливих дітей батьки організували власним коштом. Знайшли тренера каністерапії, місце для табору та інших батьків, які погодилися. Тут, кажуть, малечі мало бути більше, проте дехто побоявся ночівлі в наметах і незнайомої місцини.
"Для дітей з важкими формами ДЦП це є абсолютно унікальний досвід – проживання у наметах. Обов’язково повинна бути інклюзія, мають бути опорні діти, які підтягують усю групу дітей і допомагають їм, і є якби такими ключовими у формуванні якихось групових ігор", – пояснює співорганізатор табору Ганна Горошко.
Ще одна із співорганізаторів – Вікторія Панасюк – запевняє, що терапія позитивно впливає на вихованців табору, бо тварини, які допомагають у реабілітації, віддають свою енергію та є дуже терпелячими.
І організатори, і фахівці погоджуються, що перша спроба створити такий пет-табір – вдала. Тепер планують повторити наступного року, але залучити більше дітей.
Валерія Павленко, Руслан Альмухамедов, "5 канал"
