Кілька десятків різних технік створення головного убору мав наприкінці ХІХ-го століття кожен український регіон. Покривати голову заміжні жінки мали здавна попри погоду. Волосся вже одружені панянки ховали під очіпки, щоби не зваблювати парубків.
Оксана Кузьміна, етнолог: "Волосся має надзвичайно велику силу, перш за все таку, сексуальну. І вона могла показувати волосся лише от в хаті, при своєму чоловіку".
На сучасних українських красунях майстри показують, як вив’язували головний убір їхні прабабці. Ось так ходили на Житомирщині.
Юрій Мельничук, заступник директора з науково-фондової роботи Національного музею Івана Гончара: "Давній спосіб вив’язування двому хустками. З одного боку можна сказати що це і краса, і форма, і практичність, тому що, як кажуть, не так холодно, і жінка, якщо захоче закрити якусь частину обличчя - вона це може зробити. З іношого боку, як кажуть, чоловікам зручно - жінка така менше чує інформації".
А ось такий вигляд у терновій хустці мали модниці на Вінничині. Ці хустки були надзвичайно дорогі. Коштували цілі маєтки. Тому модниці могли розорити своїх кавалерів.
Моделі Ганні Кошманенко пов’язали традиційну хустку з ріжками. Вони - вірили українки - захищали від зурочення та негативної енергії.
Ганна Кошманенко: "Він якось врівноважує - дуже комфорнтно в ньому почуваюся, зручно. Є відчуття, що трошки менше чуєш, і якогось такого зв’язку з космосом".
Дарина Оставчай: "Раніше були розумні жінки, що так ходили. Я думаю, треба і зараз так ходить і берегти голову".
Стилізувати сучасні головні убори під традиційні можна швидко та дешево - розкажуть етнологи. Очіпок - щоби ховати волосся та надавати форми голові - можна зробити зі звичайної тканини, а традиційну хустку замінити шарфом.
Ксенія Дворнікова, Максим Петрактов, 5 канал.