Легендарний співак, який став символом української естради і залишив глибокий слід у музичній культурі країни Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року в маленькому селі на Буковині. Цікаво, що саме його називають першим секс-символом України.
Творчість Яремчука мала величезний вплив на розвиток української музики, надихаючи нові покоління виконавців. Яремчук залишається одним із найвидатніших співаків в історії української естради. Його творчість не лише зберегла українську пісенну традицію, а й зробила її популярною у світі.
"Музична" родина і доленосна зустріч
Співак був четвертою дитиною в сім’ї і народився, коли батькові вже було 64 роки. Сама родина була музичною: у батька був тенор, він співав у церковному хорі; мати, крім співів, грала на мандоліні та виступала в місцевому Народному театрі. Ще маленьким хлопчиком Назарій також почав співати.
У дванадцять років Назарій пережив перший тяжкий удар – помер батько. Мати мусила віддати сина до Вижницької школи-інтернату. До навчання він ставився добросовісно, брав участь у гуртках, надаючи перевагу хоровому.
Після закінчення школи Назарій подав документи в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов за конкурсом. Довелося йти працювати сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії.
За направленням військкомату навчався на курсах водіїв. Тільки з другої спроби у 1970 році, вже бувши солістом "Смерічки" Левка Дутковського, Назарію вдалося вступити до університету.
Після занять Яремчук часто приходив послухати репетиції ВІА "Смерічка" Вижницького будинку культури, яким керував Левко Дутковський. Керівник ансамблю помітив постійного відвідувача та запропонував заспівати пісню на вибір. Голос молодого співака керівникові сподобався, і з осені 1969 року Назарій почав співати у "Смерічці".
Творчість, що здійняла фурор
Знайомство з молодим буковинським композитором, студентом медінституту Володимиром Івасюком відіграло велику роль у житті Назарія. Глядачі почули "Червону руту" та безліч інших пісень молодого автора. Влітку 1971 року гурт взяв участь у зйомках музичного фільму "Червона рута" з піснями Левка Дутковського "Незрівнянний світ краси" та "Якщо мине любов". Цей фільм зробив солістів Назарія Яремчука та Василя Зінкевича народними улюбленцями.
Згодом ВІА "Смерічка" і його солісти стали лавреатами найпрестижніших конкурсів Радянського Союзу "Алло, ми шукаємо таланти", і "Пісня року-72". У 1973 році ансамбль запрошують на професійну сцену Чернівців.
З цього часу Назарій, віддаючись музиці, переводиться на заочну форму навчання в університеті і виступає в переповнених концертних залах. На піку своєї популярності "Смерічка" давала по два-чотири концерти на день: співали в колгоспах, на заводах, перед шахтарями.
У 1978 році Назарій Яремчук став Заслуженим артистом УРСР. Попри утиски, він підтримував свого друга Володимира Івасюка і був присутній на його похороні, коли того замордувала радянська влада.
Назарій Яремчук відомий насамперед виконанням українських пісень: "Незрівнянний світ краси", "Чуєш мамо", "Якщо мине любов", "Батько і мати", "Зачаруй", "А матіоли цвіт" "Червона рута", "Водограй", "Смерекова хата", "Стожари", "Гай, зелений гай", "Родина", "Я піду в далекі гори", "Пісня буде поміж нас", "Писанка", "Гей ви, козаченьки", "Я ще не все тобі сказав" та інших. Крім того, Назарій знявся в музичних стрічках "Червона рута", "Виступає ансамбль "Смерічка" під керуванням Левка Дутковського", "Стартує пісня" та "Червона рута. 10 років по тому". За життя Назарій Яремчук записав понад 150 пісень.
Яремчук активно гастролював, виступаючи не лише в Україні, а й за її межами. Його концерти завжди проходили з аншлагами. Ще за життя його прозвали "улюбленцем країни" та "буковинським соловейком".
Левко Дутківський з ансамблем "Смерічка" були першими, хто розвивали в Україні західну музичну культуру. І, на жаль, на це не могло не звернути увагу партійне керівництво Союзу. Ось як Дутківський згадує, як номенклатура посварила між собою "занадто українських" артистів:
"Нас трьох розбили, чесно кажучи, бо комусь це дуже заважало. Занадто український колектив... У 1974 році, коли Брєжнєв дав квіти "Смерічці" й потиснув руку Дутківському, нас, можна сказати, боялися, нам заздрили. Ми співали все українською, кілька пісень російською й англійською Але був ідеологічний відділ при обкомі партії, вони все знали, як робити. Припустимо, після концерту Назарію дали 10 букетів квітів, Зінкевичу – 5, другий раз – навпаки. Такі дрібниці ті ідеологи підмічали і ними травили. Ніхто не сподівався, що "Смерічка" так вирветься "на Союз"
Під час Афганської війни Назарій кілька разів їздив у Афганістан і виступав перед солдатами — згодом у своєму щоденнику він напише рядки:
"Погляньмо навколо – скрізь війни, і скрізь замішана Москва!".
Він не цурався іти туди, де людям була потрібна підтримка — після Чорнобильської катастрофи Яремчук тричі був у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії.
Особиста драма та щастя Яремчука
У 1972 році композитор Левко Дутковський познайомив Назарія з його першою майбутньою дружиною Оленою Шевченко, якій запропонували бути солісткою вокально-інструментального ансамблю "Смерічка".
"Мене запросили приїхати до Чернівецької філармонії, при якій і працювала "Смерічка". Біля входу зустрічав Левко. Почали підніматися сходами, назустріч іде Назарій Яремчук. Чорнявий, з променистими очима, усміхається. "Познайомся, каже Левко, це наш Назарій". Я подаю йому руку, а він – мені. Ми зустрічаємося очима і…все. Це було кохання з першого погляду…", – згадувала Олена.
1 січня 1975 року Назарій та Олена одружилися. Сільський Голова із задоволенням погодився у вихідний новорічний день посприяти реєстрації цього шлюбу, коли дізнався, з ким бере шлюб Олена. 19 лютого 1976 року у молодого подружжя народився перший син, якого назвали Дмитром, а згодом, 23 березня 1977 року, народився другий син Назарій. У шлюбі Назарій та Олена прожили 15 років, з 1975 до 1990 року.
Після розлучення Олена вдруге одружилася, переїхала до Києва, а Назарій залишився з дітьми в Чернівцях.
Другу дружину, Дарину, Назарій зустрів у селі Тюдів. Вони були сусідами, жили поруч, але особисто знайомі не були. Коли зустрілися, Назарій давно був розлучений, а Дарина вже чотири роки сама виховувала доньку після смерті чоловіка.
"Мені здавалося, що я знаю Назарія все життя – так легко я з ним спілкувалася. Він такий знаменитий співак – і така проста й щиросердечна людина. Ми навіть не помітили, як проговорили всю ніч. Ніхто нікому ніяких обіцянок не давав. Але я зрозуміла, що той день став особливим у моєму житті. Вже коли Назарий пішов, мій брат Іван, що нас познайомив, зізнався, що співак йому сказав: "Здається мені, що незабаром ми станемо родиною", – згадувала Дарина.
Весілля відбулося 2 лютого 1991 року в місті Косів. У храмі було багато людей. Після одруження Яремчуки почали спільно виховувати своїх дітей. Назарій обожнював гуляти з синами й пасербицею, пишаючись, що в нього такі гарні діти. Незабаром купили в Чернівцях старий, побудований ще у 20–х роках, який був у жахливому стані. Довелося все переробляти, щоб вийшло нормальне житло. 2 березня 1993 року у Яремчуків народилася дівчинка, яку назвали на честь матері Назарія – Марічкою. Старші діти відразу полюбили дитину і гралися з нею. А Назарій на гастролі брав з собою маленьку подушечку доньки, що вважав своїм талісманом.
Варто зауважити, що усі троє дітей Яремчука також стали співаками. Дмитро та Назарій Яремчуки виступають в естрадному стилі, отримали звання народних артистів України створили гурт "Брати Яремчуки" та фестиваль "Родина", присвячений пам'яті батька. А Марія Яремчук стала фіналісткою телешоу "Голос країни" та представляла Україну на "Євробаченні" у 2014 році.
Останні роки життя і боротьба зі страшною недугою
У 1991–1993 роках їздив з концертами за кордон, зокрема в Канаду, США, Бразилію. За кордоном відбулася довгоочікувана зустріч з братом, про якого мало хто знав – це була сімейна таємниця, яку упродовж десятиліть воліли не розголошувати. У батька Назарія був син від першого шлюбу – Дмитро Яремчук (1914–2010), юрист за фахом, на 37 років старший за співака. В 40–х роках, коли на Буковині діяли різні українські націоналістичні формування, Дмитро пристав до ОУН мельниківців. Окупаційну радянську владу він не прийняв і виїхав під чужим прізвищем у Канаду. Згодом, ставши на ноги, допомагав родичам, тому що знав, як важко живеться родині.
Брати зустрілися через багато років, коли Назарій став відомим співаком і гастролював за кордоном. Знамениту пісню "Лелека з України" він присвятив Дмитру і всім українським емігрантам.
Пізніше Назарій дізнався, що хворий на рак. У 1995 році друзі допомогли йому виїхати в Канаду, сподіваючись, що західна медицина зможе допомогти. Проте, операцію зробили занадто пізно і вона не допомогла. Та навіть важко хворим Яремчук продовжував виступати. Після повернення з–за кордону Назарій з'явився на вечорі Юрія Рибчинського і всі відзначили як він схуд.
30 червня 1995 року після довготривалої хвороби Назарій Яремчук помер у Чернівцях. Співака поховали на центральному кладовищі Чернівців.
Читайте також: Член банди Зеленого і найяскравіша постать серед київських письменників: історія життя Григорія Косинки
Дивіться також відео за темою:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.