Шоу без гриму і яскравих костюмів. Французи у робочих халатах і брудних рукавицях - рубають дрова у Ботанічному саду. І закидають їх до жарівень.
Себастіан Пулен, майстер вогню: "Зверху посипаємо все стружкою. Щоб горіло і не гасло. Але гляньте тільки на наші жарівні. Бляхи зі старовинними візерунками, а зверху стрілки, які вказують на ваш Софійський собор".
Себастіан проводить екскурсію по майбутніх осередках займання. Француз вірить: те, що вони привезли до Києва, не просто вогні, а якесь священне дійство.
Себастіан Пулен, майстер вогню: "У цих білих відерцях парафін. І знаєте, що? Він намолений. Переплавлений із залишків свічок, що колись горіли у церквах на півночі Франції".
Таких підвішаних відерець тут двісті сорок, кілька тонн дров у пятиметрових клітках, канделябри і підсвічники - на засніжених пагорбах.
П`єр де Макнем, режисер шоу: "Пожежа? Ну що ви? Не буде пожежі в Ботанічному саду! Ми запалимо виключно ваші серця. Ну і розтопимо нарешті ваш сніг".
Фінал шоу бере на себе Емільєн. Під його музику усе тут остаточно спалахне і з неба посипляться феєрверки. Музика, щоправда, специфічна.
Емільєн Леруа, музикант: "Колись я грав на скрипці, а тепер граю на металошукачі. У нас на півночі Франції усі ходять з такими по пляжах і шукають щось цінне, а я навчив свій металошукач співати".
Микола Шумик, заступник директора Національного ботанічного саду: "Трошки пташки стрес переживуть. Але трохи стресу не завадить".
Заступник директора Ботанічного саду Микола Іванович не боїться ані поламаних дерев, ані потоптаних кущів у саду після такої вечірки.
Микола Шумик, заступник директора Національного ботанічного саду: "Для наших рослин, я думаю, їм цікаво буде, їм теж скучно на одному місці стояти".
Французи йому пообіцяли - згарища після себе не лишуть. А збитки компенсують травою.
Микола Шумик, заступник директора Національного ботанічного саду: "В цьому році ми будемо підсівати французьку траву, або можна сказати так, траву, куплену за їхні гроші".
Заграва в небі - перші вогні на садових алеях. Український оркестр попереду - позаду французи тягнуть у тачках палаючі поліна.
Там, де згодом проросте обіцяна французами трава, цього вечора десятки вогнищ. Свічки звисають, ватри палають- українців потягнуло на романтику.
Усе закінчується гудінням металошукача. Емільєн грає- небо над Ботанічним садом вибухає. Французи пішли - народ лишився грітися біля вогнів. І допивати глінтвейн. Глінтвейн - і можна не поспішать додому.
З культурою, щоправда, на яку так сподівалися працівники Ботанічного саду, трохи не склалося.
Ольга Петрів, Олексій Тищенко та Андрій Верстюк, "5 канал".