5 канал

Павло Жебрівський: Ми зробимо все, щоб Ахметов жив за законом

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, чому результати виборів на Донеччині не є реваншем Партії регіонів, з яких причин провалився набір патріотів у Донецьку військово-цивільну адміністрацію, які причини непокараності сепаратистів, які телеканали дивляться місцеві мешканці, а також про те, як змусити Ахметова "жити по закону".

НІЯКОГО РЕВАНШУ НЕМАЄ. У ВІЙСЬКОВО-ЦИВІЛЬНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДОСТАТНЬО СИЛ І ЗАСОБІВ НЕ ДОПУСТИТИ ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРОТИСТОЯННЯ

– Ключовим словом тут є всіх інших областей, які нас дивляться, є військово-цивільна адміністрація. От ви вже маєте за собою історію, що ви як військово-цивільний адміністратор відчуваєте? Вдається вам з цими повноваженнями контролювати ситуацію у цій українській частині Донбасу?

– По-перше, ви, на жаль, вихолостили саме поняття військово-цивільної адміністрації. Фактично сьогодні в мене повноваження майже такі, як і в голови обласної державної адміністрації пересічної мирної області. Ми очікуємо, що все-таки Верховна Рада прийме закон і зміни до закону про військово-цивільні адміністрації. Провалили голосування в кінці листопада. Я дуже сподіваюся, що до кінця цього року приймуть, тому що мені потрібно буде затверджувати бюджет і багато різних речей робити в тому числі з майном, яким раніше розпоряджалася обласна рада. Власне військово-цивільна адміністрація – голосна назва, але ще раз кажу, достатньо важко працювати за відсутності повноважень. Є проблема сьогодні після виборчого періоду. У багатьох містах перемогли представники "Опоблоку". І на сьогодні частина людей, які причаїлися, десь притихли після звільнення частини території Донецької області, чомусь подумали, що "наши в городе" і що отримали реванш. Насправді, хочу в тому числі й на вашій передачі сказати – ніякого реваншу немає. Повернення до того протистояння і запобігання перед Росією ми точно не допустимо. От якраз для цього сил і засобів у військово-цивільної адміністрації буде достатньо. І достатньо в мене і в моєї команди волі.

– А чого не достатньо вам? Давайте почнемо, чого бракує…?

– Бракує, в першу чергу, розуміння, думаю, в Кабінету міністрів, що Донецька область – це не моя рідна Житомирська, не Київська. Це область, яка знаходиться у війні. Не хотів говорити, але скажу. В мене були деякі проблеми, протягом двох тижнів так і не зміг додзвонитися до прем’єр-міністра з приводу того, що потрібно було прийняти постанову Кабінету міністрів, проект якої я надав йому.

ЯКЩО ХТОСЬ ДУМАЄ, ЩО НА ДОНБАСІ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИЛИСЯ НАСТРОЇ, СВІТОГЛЯД ЛЮДЕЙ – НІ. З ЦИМ СВІТОГЛЯДОМ ДУЖЕ БАГАТО ПОТРІБНО ПРАЦЮВАТИ

– Я не розумію, у вас, як керівника військово-цивільної адміністрації нема прямої лінії до голови виконавчої гілки влади?

– Ну так вийшло. Ми справились самі, щоправда, для цього знадобилося два тижні. Але це можна було прийняти одним голосуванням на засіданні Кабінету міністрів. Через це, в принципі, така відсутність комунікації трохи зрозуміла. І в Києві все бачиться трохи по-іншому. Думається, що, в принципі, ті ж статистичні дані, багато інших речей можна давати Донецькій області, Київській області, Черкаській області. Дуже специфічна ситуація з настроями людей. Якщо хтось думає, що кардинально змінилися настрої, кардинально змінився світогляд людей – ні. З ним, з цим світоглядом дуже багато потрібно працювати. Ми дивилися останні соціологічні дослідження. Так, суттєво зменшилась кількість людей на території Донецької області, контрольованій українською владою, які бачать братерські якісь стосунки з Росією, але вони не повернулися в сторону Європи. Вони зависли. І потрібна суттєва робота. Знаєте, я вчора був на одному з телеканалів, і тут мене почали шпиняти – як так, вибори в такому-то місті виграв від "Опоблоку" такий-то кандидат у міські голови. А я питаю: "А скільки там патріотично налаштованих людей, на ваш погляд?" Ну, каже, п’ять-десять відсотків. Питаю: "А що ви хотіли?" Ну треба щось робити, так? Але це еволюційний шлях. От так не виходить. Ми маємо через освіту, через культуру, через підтримку і формування малого і середнього бізнесу сформувати генотип, відновити генотип українця на Донбасі. Оце ключова задача. І це за півроку, за рік не робиться. Люди мають відчути і порозумітися, зрозуміти, що сьогодні там є українська влада. Заяложена фраза, що на Донеччині з Дня незалежності української влади не було. Вона такою розхожою стала, ця фраза, але насправді так воно і є.

КЕРІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ ОТРИМУЄ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ БЛИЗЬКО 5 ТИС. ГРН, ПРАЦІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ – 2,5 ТИС. А "ВБИТА" ОДНОКІМНАТНА КВАРТИРА– ЦЕ 1,5 ТИС. І НЕЗРОЗУМІЛО, НА ЯКІ ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ЖИТИ

– Пане Павле, от дивіться, ваш коментар за результатами виборів зокрема в Маріуполі. Додатковий тур, після зриву на нього дуже болюче відреагували тимчасово переміщені особи, так юридично називаються ці донеччани, які змушені були приїхати сюди. І от зокрема в Києві вони ведуть дискусії в соціальних мережах. Як ви могли сказати, що 99%мешканців Донбасу по фразі "Донбасс на колени не поставишь" ніколи з колін і не вставали. Ви таким чином ніби їх зачепили?

– Це дуже добре. Я хотів їх зачепити. От подивіться, у принципі, сформувати апарат у тому числі, керівників департаментів, керівників управлінь потрібно з місцевої еліти. Безумовно, я запрошую з Києва, керівник освіти зі Львова, жінка, яка проводила реформу у Львові, вона сьогодні приїхала туди. Але мені дуже хотілося все-таки, щоб там місцевих більше було людей, які усвідомлюють, які живуть життям тої Донеччини, які..

– Що ви півтора десятка не знайшли потрібних людей для перетворень?

– Хочу сказати, важко. Чому? Дуже багато виїхало якраз до Києва. Сидять, фейсбучать, а керівника департаменту інформаційної політики я знайти не можу. По-перше, заробітні плати насправді, м’яко кажучи, смішні. Без квартири, потрібно житло знімати і так далі, керівник департаменту в районі 5 тисяч гривень отримує заробітну плату. А працівник департаменту десь 2,5 тисячі гривень отримує. А сама "вбита" однокімнатна квартира, де є просто вода – це 1,5 тисячі гривень. І незрозуміло, на які фінансові ресурси жити. Знаєте, коли я туди прийшов, я на фейсбуку написав, що оголошую набір розумних, адекватних патріотів, заклик для роботи в обласній державній адміністрації. Достатньо багато відгукнулося, різні люди, як ви розумієте. Достатньо багато людей просто "я хочу, чому я хочу". Підстав для заняття тої чи іншої посади в них насправді не було. Ні освіти, ні фаху, ні досвіду роботи, і через це ми, якимось чином, відмели. В мене були зустрічі з приблизно 10 претендентами. Я їм казав: три є речі, які точно не можна робити. Не можна брати хабарі, не можна чіпати бюджетні гроші – це святі гроші. І не можна, як кажуть у нас на Донеччині, "обілєчувати" бізнес. Тобто з бізнесу тягнути гроші. Кажуть: "Добре, класно, супер, ми готові, ми патріоти, ми готові на ці всі… а житло даєте?" – "Ні". – "А яка заробітна плата?" – "Ну от дві з половиною, три, в керівника департаменту 5 тисяч". – "Павло Івановичу, мабуть, місяць протягнемо, але потім за щось їсти буде треба". І це проблема, і сьогодні тих, хто фейсбучать, дончан у Києві я запрошую – давайте приїжджайте, давайте розбудовувати Україну, давайте доказувати, що мій посил був неправильний, нечесний. Якщо вони прийдуть – будемо.

– Давайте те, що ви уже згадали. Отже, ні для кого не секрет, що є три колони, якими Партія регіонів під іншими назвами зайшла у місцеву владу. Фактично регіонально відбулася реставрація. Але тепер інша ситуація. Є окупований Донбас, неокупований. Є військово-цивільна адміністрація, а є звичайна ОДА. Як ви бачите, з тими повноваженнями, з яких ми почали розмову, свій діалог власне з тими міськрадами, облрадами, де більшість у Партії регіонів?

– По-перше, і вони змушені будуть зі мною вести діалог, оскільки обласний бюджет, фактично розпорядником коштів обласного бюджету є я одноосібно. Зрозуміло, що в законних нормах, рамках і так далі. І через це вони мають усвідомлювати, що сьогодні той фінансовий ресурс, який буде спрямований на відновлення Донеччини, буде спрямований в тому числі під парадигмою – будуть вони пропагувати Україну чи вони все-таки будуть дивитися на той "русскій мір". Друге питання в мене сьогодні є: координація з силовими структурами. Це і прокуратура, і міліція, і Служба безпеки України. Власне, ми будемо слідкувати за тим, щоб вони працювали згідно чинного законодавства. Крок вліво, крок вправо – єдиний реєстр досудових розслідувань. Це дві речі, тобто координація правоохоронних органів і друге питання – фінансовий ресурс, який можна зреалізувати для потреб людей, які проживають на Донеччині.

ДО МЕНЕ ПРИХОДИТЬ ЛЮДИНА І КАЖЕ, ЩО ВАСИЛЬ СЕПАРАТИСТ. Я КАЖУ: "ОТ ТОБІ ЧИСТИЙ АРКУШ ПАПЕРУ, ОПИШИ" – "НЄ, НУ ЦЕ ВСІ ЗНАЮТЬ"

– Ви маєте прокурорський бекграунд і досвід. Ви для себе там, на місці, пояснили, чому величезна частина колишніх регіоналів, по яких є достатня доказова база, що вони працювали з окупантом, вільно ходять на свободі, беруть участь у виборах, а тепер отримали навіть мандати депутатські?

– Є величезна проблема з цього приводу. І коли в тому числі мені закидають, що сьогодні на тих чи інших посадах, у тому числі міськими головами, ті, хто закликав чи приймав участь у референдумі, сьогодні працюють, обрані на посадах. По кожному з них було внесено до єдиного реєстру досудового розслідувань провадження. Але десь по 10 провадженням просто заклики, просто відео не спрацювало на судах, суди виправдали. У принципі, є така практика, яка передбачає, що тільки з такими "неубієнними" доказами можна спрямовувати до суду. Тобто відео суд до розгляду не приймає, просто свідчень не так багато. Свідчень особистих, знаєте, коли до мене приходить людина і каже, що Василь сепаратист. Я кажу: "От тобі чистий аркуш паперу, опиши де, що, як?" – "Нє, ну це всі знають". І це проблема, через це просто свідчень одного, двох, трьох людей і відеодоказів, на жаль, для судів недостатньо. І через це і прокуратура, і Служба безпеки пішли, скажемо, по прецеденту. Тільки дуже уже "кондових", я їх називаю, сепаратистів до криміналу тягнуть, і в цьому є проблема. Я думаю, що тут колись вихолостили повноваження Верховного Суду, а колись були роз’яснення пленуму Верховного Суду, який давав напрямок і фактично прецедент, яким чином у тій чи іншій ситуації чинити. На сьогодні, на жаль, судді у нас, ви розумієте, не змінилися. Особливо, якщо вважати Донеччину і так далі.

– З тим все зрозуміло. Але ви ж самі говорили власне про певне ментальне розуміння української влади на Донбасі. Оця непокараність відвертих злочинців, чи вона спрацює на людей на нашій українській донбаській землі як доказ того, що просто українська влада є слабкою?

– В якійсь мірі це працює погано в деяких аспектах. Перше питання – це патріоти, яких бачили, яких переслідували за їхню патріотичну, українську позицію. І вони, дивлячись на непокаране зло, у принципі, певною мірою навіть розгублені і не розуміють. Для них суди, які таким чином поступають, є незрозумілою ситуацією. Є питання – дехто думає, що це є вседозволеність, і що можна так робити і вдруге, і втретє, і так далі. Безумовно такі питання є, проблема є, але ми будемо працювати іншими методами, щоб привести їх до відчуття, що Україна в нас одна і її треба любити.

РОЗДРАЙ, ЯКИЙ Є В ТЕЛЕВІЗОРІ, З’ЯСУВАННЯ СТОСУНКІВ МІЖ СОБОЮ, ЦЕ НЕЗРОЗУМІЛО ПЕРЕСІЧНОМУ ДОНЧАНИНУ

– Ви можете підтвердити, спростувати, зробити висновки, бо ми маємо інформацію тут, у тилу, про те, що в "сірій зоні", це та, яка близька до лінії розмежування, фактично присутня інформаційна "новоросія", сепаратисти, російська пропаганда. Фактично відсутня українська.

– "Сіра зона" – це те, що за контрольним пунктом в’їзду і виїзду, тобто згідно Мінських угод та територія є під юрисдикцією України, там вони отримують пенсії. Але вони вимушені ходити через КПВВ і за посвідченнями. Оце називається "сіра зона".

– Але що вони бачать і чують?

– Здебільшого насправді Раша-TV, "Новоросія" і там "Радіо Стаханова", радіо інше, то на сьогодні потихеньку почали відновлюватись наші, тобто радіо. Є радіо "Перець", радіо "Ера", є "Громадське радіо". Прийшло зараз, навіть дві години має мовити російською мовою для тих старших людей, для тих, хто не зовсім хоче вивчати українську. А у принципі, телеканали ближче до "сірої зони" все-таки більше працюють "Раша-TV" і "Новоросія". І є проблема в тому, що навіть у тилу, якщо подивитись у Слов’янську чи Краматорську, достатньо багато людей, які маючи повний спектр української телевізії, надають перевагу "Раша-TV".

– І це після півторарічної війни? Ви це для себе пояснили, в чому феномен?

– І це після півторарічної війни. Ви знаєте, я думаю, що роздрай, який є в телевізорі, з’ясування стосунків між собою, це незрозуміло пересічному дончанину. От є правильна лінія влади і вона єдина. А коли починається змагальність, коли починають часто заслужено, в багатьох моментах незаслужено клясти там Президента, прем’єра і всіх інших, каменя на камені.У принципі, розрив свідомості – щось там у цьому домі неправильно. А там все зрозуміло: містер Пу, найкраще Пу і все правильно робить.

ПРОБЛЕМА В ТОМУ ЧИСЛІ, ЩО ПАТРІОТИЧНІ СИЛИ НЕ ВИСТАВИЛИ В БАГАТЬОХ МІСТАХ ДОСТОЙНИХ КАНДИДАТІВ

– У нас три хвилини, я хочу три важливі питання коротко почути. Перше. Все одно нічого не змінилося. По виборах у Маріуполі ми побачили: є Ахметов, є його підприємство і є голосуючі за підприємство. Як ви з Ахметовим будете, наприклад, працювати?

– Думаю, насправді ми зробимо все, щоби він жив по закону. І це ключове питання, і ми над цим працюємо. І Ринат Леонідович вимушений буде дотримуватися екологічного, податкового, трудового і іншого законодавства.

– І навіть КПК?

– І Кримінально-процесуального кодексу, безумовно. Але крім цього всього є ще один момент, на якому ми не акцентуємо. Насправді ми не зуміли виставити по багатьох містах достойну альтернативу. І це також проблема, тобто дуже спрощено говорити, що от є там Ахметов, є там Геллер, є там інші і вони виставили своїх кандидатів, через підприємства нагнули, це було. Але в тому числі патріотичні сили не виставили достойних кандидатів.

– І коаліційні партії також. Це ми побачили. Є ще один дуже важливий момент. На відміну від жорсткої блокади окупованого Криму, лінія розмежування – це просто фантастичні історії контрабанди. І ми навіть дізналися, що коли їде ця оперативна об’єднана група, то є система телефону, що вони там їдуть: там не везіть контрабанду, їдемо через інші дороги. Ви можете на це впливати? Чи це виключно компетенція Служби безпеки України і Міністерства оборони?

– Єдине, що тільки можу – підтримувати людей, які цим займаються там. Наприклад, Роман Шовкошитний очолює якраз, є модератором цих мобільних груп. Ці мобільні групи я нагородив годинниками за їхню віддану службу і сказав, що у випадку чого вони завжди можуть покластись на мене, на мою допомогу.

– Але "контрабас" все рівно йде, як кажуть?

– Але "контрабас" іде і власне він буде йти, тому що дуже багато стежин різних, тобто це не тільки траса, не тільки контрольно-пропускні пункти…

– Зрозуміло, але ці стежини ведуть у Київ чи ні?

– Думаю, що в більшості своїй все-таки на місцях достатньо великі фінансові ресурси йдуть. В мене доказів про те, що це контролюється з Києва, немає.

– І на завершення. Що в Києві у вас, ви сподіваєтесь, що вам додадуть повноважень? Чи ви без надії сподіваєтесь – приїхали і повернетеся назад на Донбас?

– Я думаю, що все-таки додадуть, і я зможу розпоряджатись і майном на благо Донеччини, і фінансовим ресурсом, який повинен на благо Донеччини працювати. Я насправді сподіваюсь, що розуміння, усвідомлення, що іншого шляху немає, буде у Верховній Раді.

Роман Чайка, "5 канал"

Попередній матеріал
США можуть надати Україні $1 млрд для покриття фінансових ризиків – депутат
Наступний матеріал
В "Укренерго" готові почати подачу світла до Криму, чекають лише вказівки