5 канал

Мураєв пояснив, який має стосунок до втечі Азарова з України

Народний депутат від "Опозиційного блоку", екс-регіонал, власник телеканалу NewsOne Євгеній Мураєв у програмі "Рандеву" на "5 каналі" розповів про те, чому пропустив більше половини засідань ВР у 2016 році, чи визнає присутність військових РФ на Донбасі, звідки нього мільйони, зазначені у е-декларації та як ставиться до Путіна

У 2010 РОЦІ БУВ ПІДПИСАНИЙ ЗАКОН ПРО ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ І ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ, І БУВ ВИБРАНИЙ ШЛЯХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

– Давайте почнемо з бюджету: чи не найголовніша тема цього тижня – це те, бюджет на 2017 рік проголосовано. Вас не було в залі, ви не були присутні на голосуванні. Чому так?

– Ну я був в окрузі, ми проводили день святого Миколая, потім я зустрічався з активом у Дніпропетровську.

– В окрузі, день святого Миколая? А чому в такий важливий день для України ви проводили день святого Миколая?

– Бо це 19 число, це був день святого Миколая, це мій соціальний проект, який я роблю вже 7 років поспіль.

– Це важливіше, ніж бюджет?

– Ні, справа в тому, що цей бюджет нічого спільного з інтересами країни і наших людей не має. Це виключно провладне трактування того, що відбуватиметься наступного року, де повністю порушені, на мій погляд, інтереси бізнесу, інтереси економіки, інтереси простих громадян.

– Що не так в цьому бюджеті, на вашу думку?

– Крім бюджету, якщо ви пам'ятаєте, було ухвалено Податковий кодекс, багато інших змін, які були внесені до цих основних законопроектів, які, по суті, визначають стратегію життя наступного року. Стратегії немає, тобто в нас, як і раніше, бюджет воюючої країни спрямований на проїдання зі скороченням всіх соціальних витрат, які сьогодні необхідні людям.

– Як би ви в тій ситуації, яка зараз є у країні, діяли? І яким, передусім, мав би бути бюджет?

– Ви правильно говорите про слова і дії. У мене зареєстровано понад 100 законопроектів, у Вадима Рабиновича були близько 60. Це якраз законопроекти, спрямовані на поліпшення економічної ситуації, на поліпшення соціальних стандартів. На сьогодні жоден із них не був внесений до сесійної зали, тому, знаєте, складно оцінювати справжню мотивацію дії влади.

– Дивіться, два моменти зразу скажу. За даними письмової реєстрації, Євген Мураєв пропустив з невідомих причин 141 засідання. Ви були на 112, відповідно 141 засідання пана Мураєва, який вболіває за майбутнє України, не було в залі Верховної Ради? Чому так?

– Тому що напередодні будь-якого пленарного дня ви отримуєте порядок денний і ті законопроекти, які розглядатимуть у сесійній залі.

– Ви бачите, що він вас не цікавить, і не приходите?

– Справа в тому, що я бачу шкідливі законопроекти, які приймаються, і ми бачимо, хто за них голосує. Це саме провладна коаліція плюс кілька груп у парламенті під назвою "Воля народу" і "Відродження", які регулярно підголосовують владі, і таким чином створюють видимість, що коаліція в парламенті дійсно існує. Крім того, можна працювати не лише на округах, але є речі, які вирішуються в тому числі і в міністерствах, і в профільних комітетах, і в усьому іншому. Я знаходжу, чим тут займатися, повірте мені, не байдикую.

– Але 141 і 112 – такі цифри, ну просто так для роздумів.

– А ви запитайте у простих людей: що корисного за ці два роки проголосувала влада?

– Дивіться, декілька даних, які мені хотілося б, щоб ви прокоментували: от найменш результативні депутати парламенту – це дані на 30 листопада – Наталя Королевська, Євген Мураєв, Юрій Солод, Дмитро Шпинов, Олександр Вілкул. От є така шкала. Це "Опора" дослідила. Бачите, ви серед них, крім того…

– А за яким критерієм оцінюють ці дані?

– Наскільки розумію, по критерію того, що ви пропонуєте, які законопроекти.

– Правильно, я зареєстрував, ще раз повторю для телеглядачів, 110 законопроектів, і ваша провладна коаліція, на жаль, не винесла жодного в сесійний зал.

– Вона не наша.

– Але ви представляєте "5 канал", а значить Петра Порошенка.

– Я представляю себе.

– Завдяки цій владі, в тому числі Президенту України, наша країна втратила свою незалежність.

– До того наша країна знаходилася під управлінням Російської Федерації, це теж було, на вашу думку, щось не так?

– Я з вами не згоден, оскільки в 2010 році був підписаний закон про основи зовнішньої і внутрішньої політики, і був обраний шлях євроінтеграції, якщо ви пам'ятаєте.

– Безумовно.

– Тому це не зовсім так.

Я вам нагадаю про ще один момент: коли з цього шляху пішли. Ви ж знаєте, з якої причини?

– Я погоджуся, так, тому що знали, що буде так, як сталося зараз. І завдання політиків було це передбачати і розуміти, які економічні наслідки будуть через популізм, щасливе обличчя Порошенка, що підписує економічну частину Асоціації з ЄС. Це знав будь-який економіст і розумів, чим це закінчиться.

ФЮЛЕ ТА ЄВРОКОМІСАРИ СКАЗАЛИ: "ГРОШЕЙ НЕ БУДЕ. ЦЕ ШЛЯХ, ЯКИЙ ВИ ПОВИННІ ПРОЙТИ, ЩОБ СТАТИ ЧАСТИНОЮ ЄВРОСПІЛЬНОТИ"

– Слухайте, ви бачили статут "Партії регіонів", у якому написано в 2012 році про те, що ми вибираємо європейський курс, зближення з Європейським Союзом і наближення до Асоціації?

– Так, я був представником, вірніше, членом комітету з міжнародних відносин. І був свідком дуже багатьох переговорів. Ви ж розумієте, ми не просто сліпо йшли в Європу. Були домовленості про інвестиції, про те, що втрачені ринки Росії будуть заміщені нам ринками Європи, будуть виділятися гроші для того, щоб ми могли провести реновацію виробництва, вкласти, так? Щоб наші товари відповідали стандартам Європи. В останній момент, перед Вільнюським самітом, коли сюди прилітав Фюле та інші єврокомісари, вони сказали: "Хлопці, вибачте, грошей не буде, це ваш важкий шлях, який ви повинні пройти, щоб стати частиною євроспільноти".

Природно, ми всі прекрасно розуміли, що тоді повністю впаде економіка, впаде ВВП, і люди втратять дуже багато роботу. Тарифи дійсно виростуть вдвічі, втричі, буде девальвована гривня. Просто той уряд на цей крок не пішов. Будь-який нормальний, відповідальний політик повинен розуміти, чим його амбіції обернуться для країни і для будь-якого громадянина України. Тому тоді була відмова, не відмова, якщо ви пам'ятаєте, а припинення, допоки дійсно не буде відпрацьовано двонаправлений рух, у тому числі і з боку європейських інвесторів в економіку України.

– Ви в це вірите?

– Я це знаю, ви можете зараз маніпулювати фактами як завгодно…

– Це Микола Янович Азаров вам це сказав? Він же власне і згорнувся.

– Я ще раз повторюю: я був членом міжнародного комітету, було велике засідання напередодні Вільнюського саміту, куди прилітали європолітики, яким ми ставили запитання. І запитання звучало так: "Скажіть, ви нашу техніку, яку відмовиться ринок СНД купувати, купувати будете?" – "Ні". "Труби?" – "Ні". "Метал?" – "Ні". "Хімію?" – "Ні". – "Ви розробите якісь компенсаторні механізми, які дозволять нам зберегти робочі місця, повністю вкласти це у виробництво, щоб відповідати вашим стандартам?" Відповідь була теж "ні". Виникло природне запитання: "Хлопці, чого ми повинні це терпіти і чому повинні страждати наші люди?"

– А чому "терпіти"? Це ж ми хочемо в Європейський Союз, а не він хоче до нас?

– Ось вони так і відповіли: "Хлопці, це ви до нас стукаєтеся, а не ми до вас..."

– Так і є.

– ...ми вам нічого не дамо, але ринки ви нас свої відкрийте, і знизьте мита, приберіть бар'єри. Від цього постраждає ваша внутрішня продуктивність. Ну ви ж до нас йдете".

– Такі болючі шляхи пройшли і в Польщі, і багато інших країн, правда?

– Не зовсім так. Якщо ви пам'ятаєте, які масштабні інвестиції отримала Польща, Греція і багато інших країн, то це зовсім різні речі. І Польща не настільки була залежна від ринків СНД. У нас дуже багато років, вірніше сімдесят, якщо згадаємо, тісно розвивалися коопераційні зв'язки. Ми знаходимося в залежності. На жаль, рівень розвитку технологій в Україні користується попитом виключно тільки на цьому ринку. І розповідь про те, що ми знайдемо інші, взамін ринків СНД – це міф, це черговий обман і спекуляція політиків. За це платить зараз кожен з нас, абсолютно кожен.

СОБОЛЄВ ТАКИЙ ЖЕ АГЕНТ ВПЛИВУ США, ЯК І ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ОПОРА

– Про ОПОРУ знову. 11 жовтня ОПОРА проаналізувала наявні на сайті Верховної Ради висновки Антикорупційного комітету щодо законопроектів у харківських мажоритарників. Виявилося, що найбільшу кількість законопроектів з корупційним ризиком зареєстрували саме ви, Євген Мураєв, їх 21.

– Звісно, а ви знаєте, які?

– Головним чином – так, я зараз хочу назвати – це закони, які встановлюють преференції для окремих категорій бізнесменів у так званих "економічних зонах". Все правильно?

– Так.

– Ви можете це прокоментувати?

– Можна, я поясню?

– Звичайно, поясніть.

– Це один із законів Порто-франко, ви пам'ятаєте? Це колись дало дуже потужний стимул для розвитку Одеси. Це вільна економічна зона для розвитку туризму Закарпаття, в багатьох західних областях України, де дійсно необхідно міняти податковий режим, щоб пішли інвестиції і розвивалися галузі. Не окремі бізнесмени, а галузі. Але це, знаєте, так звана децентралізація, це дійсно економічна свобода регіонів визначати свої податкові режими. І якщо це є корупція, то я Соболєву передам привіт за допомогою вашої передачі. Усе, що спрямовано на зниження влади Адміністрації Президента України, вважається або "рукою Кремля", або чимось сепаратистським, або, як ви кажете, корупційним. Свобода у самовизначенні – я не вважаю, що це зло. Пан Соболєв такий же, вибачте мене, агент впливу Сполучених Штатів, як і ваша громадська організація ОПОРА. Я до цього дуже негативно ставлюся. Замість того, щоб вкладати ...

– Які агенти, про що ви говорите?

– А я вам поясню. Ви подивіться всі абсолютно їх історії – що вони закінчували, за які гранти їх утримували? Це все "грантоїди". Навіщо Америці купувати в країну...

– Що поганого у "гранітоїдах", якщо вони не зможуть тут знайти ресурс?

– Я можу відповідати?

– Так, звичайно.

– Чи ви поставите мені три однотипні запитання?

– Слухайте, кажіть.

– Я не збиваюся, повірте мені.

– Ні, я не хочу, щоб ви збивалися.

– Замість того, щоб країни вкладали гроші в економіку, створювали тут робочі місця і від цього збільшувалася база оподаткування, нарахування до бюджетів усіх рівнів. Тобто, дійсно розвивалася економіка країни, вони купують 226 осіб у парламенті, які ухвалюють абсолютно всі шкідливі закони, які лобіюють інтереси транснаціональних корпорацій, які потім заходять і під виглядом масштабної приватизації скуповують все на корню, перед цим економічно задавивши країну.

– Тобто всіх прямо купили отак?

– Не всіх, но 226 знайшлося, зрадників нашої країни.

– Ось так.

У МЕНЕ СИТУАЦІЯ З НАКЛЕПОМ БУЛА З РЯДОМ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

Закон вартий того, щоб його згадати, потенційно найбільше зачіпає нас, журналістів. Наклеп для Мураєва – що для вас наклеп? "Умисне або через несумлінне ставлення до перевірки інформації, поширення завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь і гідність іншої фізичної особи, або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи" – це такий наклеп, так? Ви називаєте це наклепом?

– Так.

– На даний момент, ви вважаєте, цей закон має бути, так? Чи ви вже передумали?

– Ось дивіться, не я так вважаю, так вважають абсолютно всі європейські країни, Сполучені Штати, які так люблять сучасні політики. Наприклад, у Німеччині, якщо ви дійсно займаєтеся наклепом, ви можете потрапити за грати на 5 років, у Сполучених Штатах – на 10, причому з багатотисячними штрафами. Такі закони є в Данії, Швейцарії, Іспанії, Італії – загалом у всіх європейських країнах, і в цьому немає нічого нового. Просто у нас, на жаль, плутають свободу слова зі свободою брехні. Ви як журналісти повинні перевіряти дані, а не користуватися, вибачте, тоннами фекалій, які ходять по Інтернету на безвідповідальних сайтах. І у простого українця немає можливості захистити свою честь і гідність, хоча це гарантується Конституцією. Я за відповідальну журналістику. Ви прекрасно розумієте, я власник телеканалу, сайту і я знаю, що...

– Саме тому ви за "ответственного", зрозуміло. Щодо наклепу. Ще одну цитату. "Можно легко проверить, что в составе делегации в 2014 году, ездившей в Госдуму, меня не было, а дело в МВД в моем отношении никогда не возбуждалось. Но так бы сделал настоящий журналист, а для представителей древнейшей профессии это вовсе необязательно.” Це ви говорили стосовно Ірини Ромалійської, і назвали її: ну розуміємо, що ви мали на увазі. Це сталося 7 вересня 2016 року, це цитують кореспонденти з посиланням на ваш Facebook, так і було?

– Так точно.

– Як ви вважаєте, отакі фрази – це наклеп?

– Я вам поясню. Я був з нею у прямому ефірі, коли вона мені поставила це запитання.

– Щодо Держдуми, поїздки?

– І я їй пояснював, що я був в окрузі в цей момент, був день МНС, я вітав працівників. Це легко було перевірити: чи були фотографії. Крім того, якщо журналіст - журналіст, якщо він "навішує" подібні звинувачення, то він повинен, хоча б перевіряти: прикордонну службу, потім міграційну, квитки, ну можливостей мільйон, якщо це відповідальна журналістика. Але це подавалося в контексті, що ось сепаратисти, зрадники Батьківщини кудись поїхали. Я її один раз попередив, вона вдруге використовувала це в прямому ефірі, знаючи правду. Тобто, я вважаю, що це було або замовлення, або це умисний наклеп. Але якщо людина не розуміє прямого діалогу, значить зустрінемося в суді. У мене подібна ситуація була з рядом народних депутатів, які таки програли суд, звинувачуючи мене в сепаратизмі, і в "Заклик до Зміни Конституційного влаштую України". Але суд я виграв, і апеляцію теж. На сьогодні відкрито виконавче провадження, доведеться вибачатися. Тож журналістика, ще раз хочу сказати, повинна бути відповідальною.

В НЗФ НА ДОНБАСІ ВОЮЮТЬ БЛИЗЬКО 50 ТИС. ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 

– От саме тому ми цитуємо це і вас запрошуємо, щоб ви коментували, люди знали правду, а не керувалися там тим, що написано. Насправді вішати ярлики – це дуже легко, а мені хочеться розібратися, чому так стається. І що, взагалі, у вас як у лідера за життя, там які думки щодо ситуації, яка склалася? Ви давно були в Росії, коли востаннє?

– Кілька місяців тому.

– Я можу спитати: чому?

– Я був у приватній поіздці.

– А чому ви туди їздите, до Росії? У вас там родичі?

– У мене там родичі.

– На даний момент, коли ми маємо війну на Сході, яка невідомо, не знаю, як вам відомо, а мені точно як громадянину невідомо коли закінчиться. І я не бачу на даний момент реальних висновків з Мінських угод якихось позитивних, які трапляються на Сході, у мене виникає лише одне запитання, от до вас: як бути в цій ситуації, яка зараз склалася? Молода людина, російськомовна, із Харьківської області, яка стверджує, що в нас іде громадянська війна, я чула це не раз із ваших інтерв’ю, ви дійсно так вважаєте.

– Я вам скажу, коли по лінії розмежування воюють 100 тисяч людей з українськими паспортами, а те, що на території незаконно ... в незаконних військових формуваннях на території Донбасу воюють близько 50 тисяч громадян з українськими паспортами, знаєте, це більше схоже на громадянську війну. Адже навіть участь у цій війні іноземних держав не робить її менш громадянською. Ви згадайте війну Франко іспанську, вона теж вважається громадянською війною.

– Ну це не зовсім так.

– Чому?

– Дивіться, є 50 тисяч і є там, добре, Крим, не будемо зараз його рахувати, тому що це необ’єктивні будуть дані…

– Крим – це анексована територія і це визнано всім світом.

– Це анексована територія, окупована Російською Федерацією.

– Анексована – це невелика різниця.

– Я бачила одне з ваших інтерв’ю, де ви дискутували на цю тему:

“– Я считаю, что в стране идет гражданская война, или вы все балаболы и не отвечаете за свои слова.

– А Россия оккупировала Крым, Крым, Евгений?

– Это признано мировым сообществом.

– А вами признано? Не надо мне про сообщество, я вас спрашиваю.

– …спорить очень сложно.

– Я вас спрашиваю: Россия оккупировала Крым?

– Уважаемые друзья и уважаемый господин Гончаренко, вы как провластное большинство, пожалуйста, сформулируйте методику возврата Крыма. И, пожалуйста, обоснуйте каким образом украинские войска во время прихода к власти Турчинова, Яценюка и ваших представителей, не отреагировали на агрессию со стороны России? Почему не дал…"

– Тобто ви відмовляєтеся відповісти на запитання: окупувала Росія Крим чи ні?

– Ну якщо ми говоримо юридичними термінами, то це саме анексія, вона так проходить у всіх резолюціях.

– Але говорити про правдивість того референдума, який був, на даний момент ми не можемо. Ми не можемо судити з того, чи дійсно всі кримчани були за те, щоб лишитися з Російською Федерацією. Адже цей референдум не мав легітимного характеру.

– Я думаю, на той момент не всі кримчани хотіли. Я думаю, що, на жаль, українська влада зробила дуже багато того, щоб відштовхнути Крим від нас. Це і є справжній сепаратизм. Я маю на увазі блокади, підриви електроопор, харчові блокади і так далі. Українській владі потрібно було провести референдум за українськими законами. Тоді б ми дійсно розуміли об'єктивність цієї ситуації.

– А як провести? Коли на території вже перебуває армія іншої держави?

– Я вас попрошу, там завжди перебували російські частини, було близько 26 тисяч, там була й українська армія. Знаєте, коли 100 вічливих людей захоплює, вибачте мене, парламент Криму, і ніяк не реагує ні Радбез, ні Турчинов, ні правоохоронні органи, ось це викликає у мене дійсно питання.

– Ви вважаєте, що не було реакції з їхнього боку?

– Якщо ви пам'ятаєте, навіть в ефірах дуже багатьох каналів наші військовослужбовці намагалися додзвонитися до Турчинова і дати команду "дати відсіч". Але, на жаль, такого, чи на щастя... На жаль чи на щастя, це вже розсудить історія. Такої команди не надійшло. Я радий, що ніхто не загинув – це я можу сказати. За Крим ми ще будемо боротися, але я радий, що ніхто не загинув.

– "Мы видим, что Крым уже сделал первый шаг, я не хочу обсуждать законность, незаконность, но это мнение людей, которое они выразили в самом демократичном порядке – на референдуме. И сделали свой выбор, с ним надо считаться и его надо уважать.

 

Я НЕ ДУЖЕ В ЗАХВАТІ, ЯК ВИПИСАНО МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ, АЛЕ ІНШОГО ШЛЯХУ НЕМАЄ

– Я вас ще раз питаю, я почала це питання, потім ми переключилися на Крим. В тій ситуації, яка є зараз, як би ви діяли? Я маю на увазі наші анексовані території і війну на Сході. Адже кожного дня повідомляють про кількох поранених, не дай Боже, загиблих, але це дійсно так трапляється, війна іде, як би ми не називали це АТО.

– У мене теж є питання. Проте Президент назвав це АТО і продовжує називати…

– З причин певних, зараз не будемо вже обговорювати.

– Та це найголовніше питання насправді. Політика подвійних стандартів, брехня власному народу і всьому світу штовхають Україну в глибоку ізоляцію і позбавляють її допомоги з боку міжнародних...

– Ну не говоріть як росіянин, ми ж зараз не в ізоляції.

– Ось ви навішуєте на мене ярлики, "росіянин" і все інше, а потім ображаєтеся, коли я вам відповідаю тим же.

– Ми ж не в ізоляції зараз...

– Ми залишаємося без усієї підтримки, навіть підтримки МВФ, який зацікавлений фінансувати такі держави, як наша. Ми залишаємося без підтримки міжнародних політиків. Я нещодавно повернувся з Франції, я знаю, що Україна практично скрізь знята з порядку денного. І питання номер один – це наша корупція, безвідповідальність і небажання дійсно рухатися в напрямку отримання миру для нашої країни.


"Фашизма в нашей стране не будет. К сожалению, при полном попечительстве, содействии власти, то что происходит сейчас, мы будем с этим бороться".


– Щодо Франції. Ви зустрічалися з Марін Ле Пен, так?

– Я зустрічався з Ле Пен, зустрічався з іншими міжнародними політиками.

– Це політик, відомий тим, що вона симпатизує Путіну, з проросійськими настроями.

– Ну ось ви знову мислите своїми стандартами.

– Це дійсно так і є. Ви чули, що вона говорить?

– Вона представник найбільшої фракції в Європарламенті. Це можливий президент, вона зараз друга за рейтингами у Франції. Франція наш партнер, у тому числі і в Мінському форматі. Я вам скажу, я зустрічаюся з багатьма. Просто це дуже яскрава, дуже цікава людина, яка дійсно живе інтересами своєї країни. Вона ультраправа, так. Я більше, напевно, лівоцентрист, але я розумію, про що вона говорить. Вона каже про інтереси своєї країни. Справедливо, напевно, оцінювати ситуацію, яка виникає в самому Євросоюзі. Вона об'єктивно говорить, що нас там вже ніхто не чекає. Там, кажуть, дуже багато європейських політиків, якщо ви бачили рішення референдуму і те, що було прийнято щодо України – ніякого Євросоюзу, ніякого НАТО, ніякого міграції трудового населення, і ніякої фінансової допомоги. І це дії цієї влади за два роки. Ніяких реформ, про які вони кричать – 80 реформ кожен день не відбулося, корупція зашкалює, це бачить весь світ.

Відносно Мінських – ми від них пішли. Я теж не дуже в захваті від того, як виписано цей документ, але іншого шляху немає. Він визнаний усім світом, Україна на себе взяла певні зобов'язання. Хоч і Порошенко час від часу намагається від цього абстрагуватися, але якщо ви пам'ятаєте, він хвалився цим документом, говорив, що це його мирний план. Так ось, на жаль, український парламент не виконує взяті на себе зобов'язання. Не розроблено зміни до Конституції, не прийнятий закон про вибори на Донбасі. І цього документа навіть немає в комітетах. Якщо ви б сказали, що "ми зробили все, а там так звані "ДНР", "ЛНР" або Росія заважають цьому процесу, я б почув. Але Україна, на жаль, не виконала банально свого домашнього завдання, а війна йде на нашій території. І українці в першу чергу зацікавлені її припинити, і почати відродження економіки і власної країни.

– Боєвики відвели озброєння від лінії розмежування?

– Дивіться, стріляють з двох сторін. Можна, звичайно, слухати...

– Стріляють у відповідь.

– Послухайте, будь ласка.

– Ви знаєте, точно?

– Чим менше ми будемо брехати власному народу, тим швидше буде мир.

– Звідки Євген Мураєв знає, як насправді відбувається? Ви були на Сході?

– Бо я читаю…

– Ви читаєте?

– Та йолки-палки, з вами дуже складно.

– Я питаю, чому ви?

– Я розумію, чим ви займаєтеся. Я ще раз кажу, я читаю оригінал сайту ОБСЄ, і я бачу хто стріляє і коли стріляє. Ви повинні розуміти, що ситуація на лінії розмежування дуже напружена, стріляють із двох сторін. Вигідний цей процес у тому числі тим, хто заробляє на війні – партія війни. Той, хто постійно агітує "війна до переможного кінця". Ніхто не знає, який він буде, але ми щодня бачимо, як гинуть люди, ми кожен день розуміємо, в яку прірву котиться Україна. Ми бачимо, як відторгається територія, яка є нашою, і це і є справжнісінький сепаратизм, справжнісінька шкода, яку я б так сказав, дуже недалекоглядно, нешановані мною політики проводять ось у наше життя реально.

– Скажіть мені: от ваша стратегія на даний момент, коли маємо війну на Донбасі. Росіяни, от ви вірите, що росіяни присутні там? Це хоч не тільки наші 50 тисяч з якоюсь зброєю…

– За даними СБУ, там перебувають близько 6 тисяч громадян Російської Федерації. На жаль, я писав неодноразово запит, хотів, щоб мені дали номери частин, техніку, дійсно підтвердження, які військові частини там знаходяться. Ні СБУ, ні МВС на це питання не відповіли. Цим постійно оперують вони на всіх ток-шоу, але реально, щоб так ось показати: "ось ці, ось ці, ось ці" – цього я не побачив. Те, що там присутні найманці багатьох країн – факт, те, що там є громадяни Російської Федерації – не сумніваємося. Кожен воює, я впевнений, за своє. Хтось за гроші, хтось за ідею, хтось бореться з "фашистами", "бандерівцями", а хтось бореться, тому що вбили його родину. Тому що вибухали бомби, тому що гинули люди, тому що хтось мародерствував, і хтось захищає свою землю і в це вірить. Ще раз кажу – без діалогу, без повного розуміння і не зважаючи на інтереси кожної зі сторін ми не отримаємо дійсного результату. І можна розповідати все що завгодно. Можна виходити і говорити "ми переможемо". Не може перемогти слабка країна. Для того щоб воювати, для того щоб дійсно проводити реформу армії, будувати сильну армію на континенті, потрібно бути сильною економічно країною.

КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ ЗАПЛАТИТЬ ЗА НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ "ПРИВАТБАНКУ"

– Безумовно.

– А у нас економіка котиться під укіс. У нас закриваються підприємства, скорочуються робочі місця, знищується банківська система. Зараз кожен українець заплатить за націоналізацію "Приватбанку". І ви це розумієте, все це відбувається під наглядом регулятора, наглядом Валерії Гонтаревої. Вона знаходиться дотепер у Національному банку, не відсторонена, без порушених кримінальних справ.

– До речі, це ваша сила була під Національним банком 15 листопада? Це були ви? Там був мітинг…

– Абсолютно вірно. Ми були, починаючи з 7 числа, я вам скажу, 15 числа, намагалися приєднатися, я так розумію, ще якісь вкладники, але вони були один день біля Верховної Ради. Потім вони по частинах до нас прийшли. Зараз зроблена велика група ошуканих громадян, туди входять представники 12 банків.

– Ви бачили людей, які були за гроші на цих мітингах?

– Дивіться, я бачив там людей, які приходили з абсолютно різними проблемами.

– Бо ми таких тут піймали.

– Я б не сумнівався. Якби "5 канал" не спіймав.

– Ні, це випадково сталося. На станції метро вони розраховувалися.

– Вам не здається, що ви дієте шаблонами Януковича?

– Ну чому шаблонами?

– Вони теж ловили, хто за гроші, хто за що, ви це забуваєте.

– Женя, все, кто с нами не согласен, тот против нас…

– Те що "5 канал" когось ловить, я навіть не сумнівався. Я бачив людей, які прийшли зі своєю проблемою, зі своїм болем.

КОЛИ НА NEWSONE ПОЛІТИКИ ПОЧАЛИ ЗАКЛИКАТИ ДО ЕКСТРЕМІЗМУ, НА ЦЬОМУ НАША СПІВПРАЦЯ ЗАКІНЧИЛАСЯ

– Давайте про гроші, вже почали. Ви задекларували 18,5 мільйонів гривень, 2 мільйони доларів і 1 мільйон євро готівки у вас, 877 одиниць техніки, обладнання – це телекомунікаційний комплекс, наскільки розумію.

– Це обладнання каналу NewsOne, яке вони беруть в оренду на випадок, якщо у нас таке демократичне суспільство захоче закрити канал. До речі, я вам нагадаю: нам 5 місяців не продовжують ліцензію, ми маємо два попередження. І це у країні, в якій немає цензури і ми розвинена демократія.

– Я бачила декілька ефірів в Інтернеті - це були суб’єктивні новини, їх вела Ганна Герман. Я бачила програму Ляшка, вона теж на вашому каналі. І бачила ваш ефір, здається, навіть з Надією Савченко, бо вона після нас до вас прийшла.

– До речі, у того ефіру – ви пишались – 0,4, а у цього ефіру була доля 6, щоб було зрозуміло.

– У вас з Надією Савченко?

– У 15 раз вище, ніж у "5 каналу".

– У нас був теж величезний.

– Тим не менш. Так, у нас ведуть політики, у нас веде Рабинович.

– Чого Герман веде цю передачу, ви вважаєте, вона має право щось…

– Тому що на каналі, а я вважаю, що громадянин України взагалі має право, гарантоване Конституцією в тому числі й на волевиявлення. Я вважаю, що цензури ось такої бути не повинно. Так, я безумовно, впливаю на редакційну політику... Я заборонив вихід в ефір кількох політиків, які активно закликали до екстремізму, захоплення телеканалів: спалювати, бити, вчити і любити Батьківщину.

– Це хто?

– Був Кива і Корчинський, якщо ви пам'ятаєте. Вони теж вели у мене передачі на каналі. Як ви розумієте, ми зовсім по-різному бачимо світ, але я дозволяв їм висловлювати свою позицію, тому що Україна різна, і у кожного політика є аудиторія, яка його підтримує і поділяє його погляди. Тож вони повинні виходити на інформаційних майданчиках, дискутувати один з одним і доводити спроможність своїх ідей. І я так завжди діяв. Але коли вони почали закликати до екстремізму, на цьому наша співпраця і взаємини закінчилися. Ось такі люди не отримають більше ніколи майданчик для того, щоб вони не закликали до радикалізації суспільства. Всі інші мають право висловлювати свою позицію, і завдання українців – дійсно розуміти, хто говорить правду, хто ні. Щось раціональне брати в думках кожного і складати для себе картину світу – це завдання засобів масової інформації. Не маніпуляція, не пропаганда ...

– Ну а провладні сили, вони щось ведуть у вас? Ну там з "Народного фронту", БПП.

– У нас є програми, які ми робимо з кількома міністерствами. Припустімо, веде передачу Омелян... Дуже багато присвячено енергетиці, оскільки це зараз проблема номер один. Приходять міністри, вони теж розповідають, що вони роблять.

– Як гості?

– Суспільство повинно знати. Як гості, як спікери, як експерти, як політики, які дійсно розповідають, що у країні відбувається. Мені це може подобатися, може ні, але вони мають право це робити, так само як Ганна Герман.

– Пане Євгене, у нас завершальна частина – це бліц-запитання. Я прошу, щоб ви лаконічно на них відповідали, щоб ми якомога більше оставили. Ви заявляли, що "у власти марионетки, работающие в интересах МВФ"? Який інтерес має МВФ в антикорупційних реформах?

– Антикоррупційні реформи – я поки не бачив жодної, яка мала б успіх. Якщо ви мені скажете, хто з можновладців, після таких гучних викриттів – рюкзаків, там 7,5 мільярда Гордієнко – опинився на лаві запасних, вірніше підсудних, я б сказав, що це запрацювало. Органів створено багато, мільярди витрачені, реальних підсудних немає. Найсумніше, що гроші, які були виведені в результаті корупції в офшори і за кордон, в країну так і не повернулися.

– Як думаєте, пан Єфремов, ваш однопартієць, він зараз заслужено сидить у буцегарні?

– Я, на відміну від багатьох політиків, які голослівні, вважаю, що вердикт має виносити суд. Крім того, є біблійне "Не суди, та несудимий будеш". Я вважаю, що суд повинен поставити крапку, але я припускаю, що, безумовно, без політики тут не обійшлося. Оскільки дуже багато товаришів, які дійсно повинні перебувати в тих місцях, в яких він знаходиться зараз, спокійно ходять і навіть бігають у трусах по Вашингтону.

– Єфремов – це злочинець чи, все ж таки, засуджений політично?

– Ще раз кажу, треба дивитися рішення суду, я не розбирався у його кримінальній справі, але те, що я розумію, безумовно, владі вигідно навішувати ярлики. Вона загалом дуже результативно цим займається. Я не бачу результату. Так само, як я не бачу результатів у справі про розстріл на Майдані, по 2 травня в Одесі, вбивства Бузини, Чечетова та багатьох-багатьох інших. Тому все це більше схоже на цирк, піар і можливість кинути якусь кістку для людей, які дійсно чекають справедливого розгляду по резонансних справах.

– Як вам у такому молодому віці вдалося заробити стільки грошей?

– Я працюю з 19 років. Якби ви дивилися не лише декларацію, а й мою біографію ...

– ...я подивилася, дуже уважно…

– ...Я керував підприємствами, в яких було по кілька тисяч працівників, будував, переробляв, продавав, багато чого робив.

– Звідти всі мільйони власне?

– Я навіть не знав раніше, для чого, але тепер розумію – для вас. Я з 23 років здаю декларації і до 2005 року зберігав гроші на рахунках. У мене були досить великі депозити. Але загалом я і зараз...

– ...в Україні?..

– Так, в Україні, винятково в українських банках.

В АЗАРТНІ ІГРИ З УКРАЇНСЬКОЮ БАНКІВСЬКОЮ СИСТЕМОЮ ГРАТИ НЕ МОЖНА

– Супер, це круто. А в якому? В "Ощаді" чи у "Приваті"?

– Я зберігаю в "УкрСиб" і в "Приваті" на той момент часу. Але після того, як завдяки Юлії Володимирівні були "заморожені" депозити і зупинені кредитні лінії, я зрозумів, що в азартні ігри з українською банківською системою грати не можна. Але я всі гроші вкладав у реальний сектор економіки. Дотепер є багато підприємств, які ефективно працюють, на яких працюють дуже багато людей і які платять податки.

– Це ваші?

– Ці підприємства я створював, я цим пишаюся.

– Люди Президента колись вам пропонували продати NewsOne?

– Неодноразово.

– Ви відмовляєте?

– Я вважаю, що повинні бути вільні майданчики, на яких дійсно будуть рівні умови для всіх. Ми з вами це обговорювали в минулому питанні.

– Ви колись давали хабарі?

– Ви хочете, щоб я себе документував? Я був бізнесменом у нашій країні. На жаль, реалії сучасного життя були такими, що іноді доводилося це робити.

– Змушені були це робити. Якщо ви станете президентом, ви змусите Росію повернути Крим?

– Ви знаєте, це дуже складне питання. Не можна повернути територію без людей. Я зроблю все, щоб Крим захотів повернутися в Україну. І я, безумовно, ніколи це питання в порядку денному знімати не буду.

Про що думаєте перед сном?

– Аналізую те, що сталося за день. Дуже багато, таке інформполе останнім часом, воно рясніє подіями. Все це не завжди швидко укладається в голові, плюс я, на жаль, багато чого не встигаю робити, тому доводиться планувати завтрашній день. Мозок вимкнути не можна, на жаль, вимикачем, тому доводиться думати.

– Коли ви востаннє плакали?

– Давно.

– Кого ви більше любите, котів чи собак?

– Собак.

– Що ви востаннє дарували дружині?

– Квіти.

– Ви допомагали Азарову втекти з України, як ви кажете (....)?

– На той момент він нікуди не тікав, він їхав, попросив мене відвести в Білгород, і я це зробив. Ми повинні були повернутися, але він залишився ночувати там. Після цього, наскільки я знаю, в Україну він не повертався.

– Тобто фактично ви допомогли йому покинути територію України?

– А він не перебував у розшуку, не вважався на той момент злочинцем, наскільки я розумію, і зараз у слідства немає доказів, щоб його у чомусь звинуватити.

– За скільки ви купили NewsOne у Рабиновича?

– Не дуже дорого. Він у той момент був абсолютно непопулярним каналом, його навіть не було в панелі, рейтинги його дорівнювали нулю. Просто це була іграшка, яка мені була цікава. Я люблю робити цікаві проекти, реалізовуватися в тому полі, в якому я ще не працював. Судячи з того, що канал потрапив до топ-10 каналів країни, мені це вдалося.

– Хто ваш найкращий друг?

– Батько.

– Я хочу вас спитати, чому на "Українській правді" про вас лише дві сторінки новин, а на MIGnews, які належать Рабиновичу, аж 11, ми підрахували.

– MIGNews належить мені.

– Ось власне і відповідь.

– "Українська правда", дуже довго я стояв у стопі, і я не можу там розміщатися навіть за гроші.

– Чому ви спілкуєтеся російською?

– Тому що Харківська область російськомовна. Тому що я в першу чергу представляю своїх людей. Я не люблю, коли щось змушують робити з-під палиці.

– Не хочете говорити українською?

– Я розмовляю українською мовою, коли зі мною говорять люди в окрузі українською. Але коли мене змушують це робити, якщо пам'ятаєте, в якийсь момент став пунктиком і культом, я не люблю будь-яке насильство, не сприймаю і тому, напевно, не нагинаю голову, а стаю у стійку. Напевно, це принципова позиція.

– Якщо я була би людина в окрузі, ви би зі мною українською говорили?

– Так, я люблю українську, особливо пісні.

– Серйозно? Яка найулюбленіша?

– Звичайно, "Океан Ельзи", хоча останнім часом, після всіх цих прийнятих законопроектів, коли кожні 5 хвилин на радіостанціях саме Вакарчук, вже трошки набридає.

– Як ви ставитеся до Владіміра Путіна?

– Я вважаю, що це президент своєї країни, він діє виключно у власних інтересах, я маю на увазі, своєї держави. Думаю, що якби з таким стрижнем характеру і сили був Президент України, ми б ніколи не потрапили в таку ситуацію, в якій зараз знаходимося.

– І з такою агресією?

– Можливо, знаєте, своє треба захищати. І те, що сталося, – почасти від беззубої політики влади, яка тоді або боялася, або була не в змозі захищати інтереси України.

– Навіть якщо йдеться про смерть людей, на яку людина реально йшла, розуміючи наслідки?

– Ми всі чудово пам'ятаємо, як розвивалися події на Донбасі. Ми пам'ятаємо, як відпустили Гіркіна, як він йшов пішки по дорозі зі Слов'янська. Я не вірю у змови, але я розумію, що багато в чому винні ті, хто керував Україною в той момент. Дуже багатьох смертей можна було не допустити. І тим більше, не допустити втрати території.

– У вас є речі, за які вам соромно? Існують такі?

– Як і будь-якій людині.

– За що? За що Євгену Мураєву соромно?

– Я звичайна людина. Ви ставите запитання, які очевидні. Якщо я помилився, якщо я не прорахував, якщо я когось підвів, якщо не зміг виконати взятих на себе зобов'язань, а я дуже акуратно беру на себе для того, щоб не потрапляти в таку ситуацію – мені соромно. Якщо я не зміг допомогти, а міг чи з недогляду. Я людина, така як усі інші.

– Найбільша ваша помилка – можете визначити чи складно?

– Складно, знаєте, "не помиляється той, хто не працює" – відома приказка. Я працюю багато, іноді помиляюся, я намагаюся не робити таких глобальних помилок. І завжди визнаю, якщо таку помилку зробив і намагаюся її виправити.

– Зараз якусь можете визнати помилку?

– Ви маєте на увазі політичну, життєву?

– Напевно, життєву, політичну, яку хочете. Яка вам перша спадає на думку.

– Ну політичні помилки. Іноді помиляюся з прогнозом, іноді помиляюся, довіряючи людям. Ви знаєте, напевно найприкріша помилка, коли ти віриш людині, віриш в неї, віриш в те, що вона не підведе. А потім вона підводить цілу країну, ось це, напевно, найприкріше.

– З вами таке траплялося?

– Таке трапилося з усіма.

– Ви довіряли, а вийшло інакше.

– Таке, на жаль, відбувається щоразу, коли ми приходимо до виборчих кабінок. Тому що кожен президент по-своєму здавав шматок України. Хтось здаючи зброю, хтось економіку, хтось народжуючи олігархат, хтось ... Знаєте, невиважені позиції, намагаючись подобатися одним і іншим, хтось просто тупо крадучи і спекулюючи війною. У мене безліч запитань. І це теж наші помилки, на жаль, ми за них платимо і платити буде ще не одне покоління.

Яніна Соколова, "5 канал"

Попередній матеріал
З наступного року студенти отримуватимуть стипендію у 1100 грн
Наступний матеріал
Кабмін підвищить мито на іноземні авто, якщо це "загрожуватиме вітчизняному виробництву"

Кива: Таких, як Мураєв, вже не змінити – ворог має бути знищеним (відео)

ВР опублікувала Держбюджет-2017

Посол США: Гібридна війна Росії проти України триває 25 років

Соколова – Мураєву: Як ви ставитеся до Путіна?

Ричкова: Я навчу Мураєва "Родину любить"! - відео

5 канал - трансляція наживо