Укрінформ

Голова Фонду держмайна: Одеський припортовий завод продадуть у прямому ефірі

Голова Фонду державного майна Ігор Білоус у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, як відбуватиметься продаж Одеського припортового заводу, які вимоги висувають до покупців і як не пускатимуть росіян, коли продадуть обленерго, та що ж залишать у держвласності

Я БИ ДУЖЕ ХОТІВ, ЩОБ МИ ЗАВЕРШИЛИ ВЛІТКУ ПОВНІСТЮ УСІ ТРАНСАКЦІЇ, ТОБТО ОСІНЬ ПОЧАЛИ З ВЖЕ ФАКТИЧНО ЗДІЙСНЕНОЇ УГОДИ З ПРОДАЖУ ОПЗ

– У нас безумовний ньюсмейкер – голова Фонду держмайна України Ігор Білоус. Чому ньюсмейкер? Тому що саме ви сьогодні оголосили, що саме від сьогодні можна вважати старт приватизаційного процесу вже офіційно оголошеним. Оголошено конкурс із продажу держпакету акцій ПАТ "Одеський припортовий завод". Торги відбудуться 26 липня об 11:00. Початкова ціна пакета становить 13 мільярдів 175 мільйонів або 527 мільйонів доларів за курсом НБУ. Це така, так би мовити, інформація для вступу. Тепер безперечно деталі у вас будемо розпитувати. Отже, розкажіть для початку сам механізм і процес того, як буде відбуватися аукціон. Скільки на даний момент вже є зацікавлених? Скільки вже, можливо, гарантованих учасників? І коли бюджет отримає гроші?

– Коротко поясню, як буде відбуватися сам процес. Він буде побудований в два етапи. Перший етап – це кваліфікація, коли зацікавлені сторони будуть подавати документи – хто вони, що вони, звідки в них гроші, і інформацію про своїх контролюючих акціонерів. Після кваліфікації і рішення кваліфікаційної комісії ті, хто будуть допущені, матимуть право продовжити свою роботу з документацією, інформацією, виїздом на місце, спілкуванням з менеджментом, роботу з юристом і так далі. Тут досить багато роботи, досить короткі терміни. Далі той, хто зробив аналіз і прийняв рішення, що він готовий йти на аукціон, повинен внести заставу так звану – тобто 5% від початкової ціни на наш рахунок у Нацбанку. І прийняти участь безпосередньо в аукціоні 26 липня. Переможець протягом семи днів з дати аукціону підписує договір купівлі-продажу, який повинен бути погоджений попередньо, тому що всі учасники будуть давати свої корективи в договір купівлі-продажу. І потім ми, на свій розсуд, внесемо те, що вважаємо за потрібне, і не внесемо те, що вважаємо зайвим. І будемо пропонувати на загальний розгляд один варіант договору купівлі-продажу – це так, щоб усі були в рівних умовах. І після підписання договору купівлі-продажу десь приблизно 30 днів на завершення угоди – це купівля фактично компанії, тобто обмін грошей на акції.

– Фінальна частина завершиться, за оптимістичними прогнозами, коли?

– Я би дуже хотів, щоб ми завершили влітку повністю усі трансакції, тобто осінь почали з вже фактично здійсненої угоди.

– Очевидно, що ОПЗ - це, так би мовити, флагман приватизаційного процесу, і від того, як відбудуться всі ці процедури, від того, наскільки прозоро і чисто зрештою буде визначено переможця і підписано всі необхідні документи, буде залежати те, наскільки успішною буде подальша наша приватизація. А плани, як відомо, в України масштабні щодо приватизації держпідприємств. Тому, знову ж таки, детальніше розпитаю, яка ситуація станом на зараз. Я так розумію, до 18 липня ми маємо зрозуміти коло тих претендентів, які стануть можливими покупцями. Що відомо на цю мить?

– Ми давно працюємо з нашими радниками на глобальному ринку потенційних інвесторів. Оскільки інвестори в цей заводє, багато кому цікаво, завод дуже перспективний, безумовно, стратегічний. Особливо в Чорноморському басейні і фактично в європейському ринку, тому що він визначний. Дуже багато питань, дуже багато інтересантів чекали сьогоднішнього дня, що ми дійсно дійдемо до цього моменту і зробимо офіційну заяву. Тобто надрукуємо об’яву в газеті "Відомості приватизації", на сайті, офіційно це все запустимо. От сьогоднішній день настав, і завтрашня поїздка в Америку разом з прем’єр-міністром, де ми будемо обговорювати в тому числі з бізнес-колами Америки. І там є теж зацікавлені – це є хороший знак. Ми підтверджуємо свої кроки тим, що ми говорили – і ми робимо. Думаю, зараз там у нас є близько 10 інтересантів. Хтось із них підписав договір про конфіденційність, хтось не підписав. Очікуємо надходження ще кількох інтересів. Загалом їх, я думаю, буде більше десяти. Питання конвертації тих інтересів в реальну участь на аукціоні – це, звичайно, питання нашої спільної праці і такої великої роботи.

В ХОРОШІ РОКИ ОПЗ МОЖЕ ЗАРОБЛЯТИ ДО 100 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ ОПЕРАЦІЙНОГО ПРИБУТКУ

– Власне про гарантовану участь ще говорити зарано, правильно я розумію? А тепер давайте про цифри поговоримо, і, безумовно, про початкову ціну в першу чергу. 527 мільйонів доларів – це стартова ціна. Чи візьметесь спрогнозувати, у скільки вона може збільшитись?

– Ціна в доларах коливається відносно того курсу, який буде на дату закриття угоди, щоб ви зрозуміли. Тому який курс буде там, не знаю, 29 серпня чи 20 серпня – ніхто не знає. Тому говоримо у гривнях. Ціна, звичайно, не є низька, скажу так.

– Але й не висока.

– Ви знаєте, тут є дебати, ми в ту дискусію вступили разом з нашими міжнародними радниками: і ЄБРР, і Світовий банк, які наполягали на тому, щоб ми все-таки зупинилися на... там діапазон був ціни. І ми державницьку позицію визначили – верхній діапазон. Вони для того, щоб було більше конкуренції, пропонували взяти нижній діапазон. І тому виникла певна дискусія, результувала в листі на прем’єр-міністра ця інформація, вона досить відома. Ми її не приховуємо, як ви бачите. Тому на сьогодні, мені здається, ціна правильна на цей завод. Вона приблизна, навіть трошечки більша, ніж та ціна, яка була в 2009 році. Але я хочу сказати, що у 2009 році ситуація на ринку була набагато краща. Не суть, яка початкова ціна визначена, суть в тому, хто буде приймати і як активно ми будемо штовхати цю ціну на аукціоні.

– А оте, що в 2014 році це підприємство було збитковим, власне навіть можна цифру згадати: 633 мільйони гривень – це був збиток у 2014 році, а в 2015 році вже прибуток у 218 мільйонів. Це якось було аргументом для того, щоб все-таки ціну стартову підвищити?

– Знаєте, прибуток насправді – це мізерні цифри для цього підприємства. Тому що в хороші роки це підприємство може заробляти до 100 мільйонів доларів прибутку операційного. Не дуже час такий, як сьогодні є. Воно несе збиток фактично. І той прибуток, який фактично був отриманий – це зусиллями всіх, у тому числі працівників фонду, тому що ми дуже багато працювали над тим, щоб підготовити цю компанію до прозорого професійного конкурсу, який ми сподіваємося отримати. Тому говорити, що чистий прибуток впливав на цю вартість – абсолютно ні. Ця вартість є, вона виходить з того, що це є унікальне підприємство. Так, воно збудоване у 1978 році, але воно постійно модернізовувалось, на сьогодні знаходиться в дуже доброму інвестиційному стані. Тобто інвестор, який прийде завтра, не повинен вкладати сотні мільйонів доларів в нього, тобто воно готове. І має ще близько 22-23 років професійного гарного життя це підприємство. Хімічні заводи, як правило, живуть по 60 років. Тому ми очікуємо разом із нашими експертами, я від них набрався інформації, що ринок повернеться до високих цін і гарної рентабельності приблизно у 2019-2020 роках. Тому, хто купує цей завод сьогодні, він, звичайно, розраховує на циклічність трошки пізніше.

НЕ ТРЕБА ВКАЗУВАТИ ІНВЕСТОРУ В ГРИВНЯХ, СКІЛЬКИ ВІН ПОВИНЕН ПРОТЯГОМ П’ЯТИ РОКІВ ІНВЕСТУВАТИ, ТОМУ ЩО ЦЕ АБСУРД, ВРАХОВУЮЧИ НАШІ ІНФЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ, КУРСИ

– Які вимоги у держави Україна до потенційного власника? І які, відповідно, у власника є зобов’язання перед Україною? Тобто на яких умовах має відбутися угода?

– Ми підійшли досить цікаво і ліберально до цих умов разом із нашими радниками, з міжнародними експертами. Ми зосередились на тому, що інвестиційна діяльність повинна відповідати тому модернізаційному плану, який є на підприємстві. Ніяк не залишати, не вказувати інвестору в гривнях, скільки він повинен протягом п’яти років інвестувати, тому що це абсурд, враховуючи наші інфляційні процеси, курси і так далі. Тобто передбачити це неможливо. Основна вимога – це підприємство повинно бути збережене як хімічне підприємство, воно повинно бути в належному стані, воно повинно сплачувати зарплати, платити податки і відрахування в державний бюджет. Що стосується соціальної діяльності, тобто повинні бути збережені, згідно закону України – 6 місяців збережені – всі робочі місця. Надалі всі інші рухи щодо оптимізації соціалки повинні бути погоджені з профспілкою і належним чином оформлені. Дуже великі вимоги щодо навколишнього середовища. Є міжнародні екологічні аудити, і цих норм треба буде дотримуватися, тому що це є небезпечне підприємство фактично. Ось і весь є набор. Насправді ми багато кому показували, і потенційним інвесторам, всі абсолютно нормально відреагували. Тому я дуже сподіваюся, що всі сфокусуються все-таки навколо ціни, а не навколо зобов’язань.

– Дехто теж дуже фокусується, напевно, на цьому підприємстві, маю на увазі, з сусідньої держави. Ви не сумніваєтесь, навіть так сказали, в тому, що росіяни спробують взяти участь у приватизації ОПЗ. Очевидно, закон їм це забороняє, країна-агресор не може брати участь у приватизації. Але ви так передбачаєте або припускаєте, що якісь схеми таки можуть бути спробувані втілені? Що саме?

– Я поясню. За бізнес-логікою за Радянського Союзу – це фактично був єдиний хімічний комплекс, як ви знаєте. І в цьому виробничому ланцюжку є Тольятті, є Вороніж, є аміакопровод, який іде через Горлівку, Сєвєродонецьк аж до Одеси. Тобто це був один комплекс. Звичайно, весь цей виробничий комплекс постачався газом з певної компанії під назвою "Газпром". Напевне, сьогодні все-таки "Газпром" залишається найбільш ефективним постачальником газу. І про це навіть не спорять і не дискутують всі стратегічні інвестори. Звичайно, що цей об’єкт повинен бути логічно цікавим нашому північному сусідові. Питання в тому, що законом заборонено участь, і ми будемо докладати максимум зусиль, не тільки нашими зусиллями фондовськими, а й тих правоохоронних органів, які будуть приймати участь у кваліфікаційному відборі. Тому я повинен констатувати, що російського інтересу сьогодні немає серед тих інтересантів, які подалися вже. Але ми будемо дивитися і говорити про те – хто, що і як. Я думаю, що чисто російських компаній ми просто не побачимо. Ми, можливо, побачимо…

МИ ПОБАЧИМО КІНЦЕВОГО ВЛАСНИКА, АЛЕ ЩО ТАМ ЗА НИМ – ЦЕ МОЖЕ БУТИ ПИТАННЯ. ЯКЩО ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ ВІДКРИЄТЬСЯ ПІЗНІШЕ, МИ БУДЕМО МАТИ ПРАВО НА РЕПРИВАТИЗАЦІЮ ЦЬОГО ОБ’ЄКТА

– Я от про схеми хочу.

– Ми, можливо, побачимо абсолютно зарубіжні компанії, які нам маловідомі. І там не буде, наприклад, видно прозоро, мається на увазі, кінцевого... Тобто ми побачимо кінцевого власника, але що там за ним – це може бути питання. І тому я відверто цим всім говорю, і користуючись нагодою, попереджаю, що ті інвестори, які таке будуть робити, якщо ця інформація відкриється пізніше, ми будемо мати право на реприватизацію цього об’єкта.

– От про це ще поговоримо, але, я так розумію, ви попереджаєте потенційних підставних осіб, до яких можуть звернутися росіяни?

– Ви знаєте, попереджаю всіх, тому що це буде тяжкий процес, і ці всі тяжкі процеси коштують багато грошей. Інвестор, який сьогодні зайде і заплатить там 500 чи 600 мільйонів доларів, звичайно, що це буде болісно.

– Ви говорите, що в разі, якщо навіть після приватизації, після того, як буде угоду оформлено, буде виявлено якийсь обман, то є підстави для націоналізації?

– Звичайно, є порушення закону – будуть і підстави.

ДЕРЖАВА-АГРЕСОР СЬОГОДНІ НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ

– А як до цього, на вашу думку, можуть поставитися – чи з розумінням – інші потенційні інвестори? Список приватизаційних об’єктів у нас не малий. Так чи інакше, якщо, не дай Боже станеться, то це буде скандал.

– Сьогодні закон рівний для всіх, незалежно від тих об’єктів, які ми будемо пропонувати. Я би сказав, що це єдине правило, якого ми будемо дотримуватися. Тобто держава-агресор сьогодні не допускається до приватизації. Якщо завтра щось поміняється, поміняється закон, ми, звичайно, будемо реагувати якось іншим чином на ці речі. Сьогодні ми маємо, що маємо, будемо дотримуватися закону. Тобто є чинний перелік тих документів, які ми будемо вимагати. Ми склали дуже детальну інструкцію покроково, що повинен робити кожен претендент. Більше того, ми будемо призначати персонального менеджера до кожного інвестора, тобто таку няньку приватизаційну, яка буде водити їх за руку і казати, що в цьому кабінеті робиться тут, ця людина робить то, тут подаємо такий папір, тут дзвонимо так, тут пишемо так, тут підписуємо так. Тобто абсолютно все направлено на те, щоб інвестор встиг зробити ту юридичну частину документації, яка потрібна. І не нарікав на те, що Фонд затягнув, або не встиг, або закрив двері, або не працює, штучно якось не допустили. Тому що є такі думки, що збираємося когось штучно не допускати. Повірте, ми цього робити не будемо. І це дійсно прозора і професійна приватизація. І інвестори, які вже бачать, як вибудовується процес, задоволені саме станом підготовки документації. Ми дуже багато зробили, деякі з них просять, щоб ми ще більше документації перевели на англійську мову. Ми пішли далі. Ми навіть сказали, що якісь певні документи, які дуже важливі, ми додатково перекладемо на англійську мову, тому що більшість документів українською мовою. Тобто в таких комфортних умовах, мені здається, що ніколи не було ще.

– Але й інвестора можна зрозуміти, він дуже з обережністю ставиться, я так розумію, до процесу?

– Сьогодні інвестор має перевагу, тобто є час покупця, а не продавця у світі, так воно є. І відповідно ми повинні боротися за нього.

– Що ще хотіла уточнити у вас, це безпосередньо сам процес аукціону. Як він буде відбуватися? Тобто коли всі пройдуть усі процедури, всі зберуться об 11 годині 26 липня, як буде далі відбуватися?

– Ті інвестори, які провели домашню роботу, закінчили аналіз, подивилися завод, технічно готові, вирішили зі своїм певним акціонером все-таки йти на аукціон, за 5 днів, якщо не помиляюся, до аукціону, вони повинні розмістити депозит у доларах чи у гривнях на рахунку Національного банку. Тобто це фактично гарантія. І зробивши це, вони мають право зайняти місце на аукціоні, який буде відбуватися вживу об 11 годині, як ви знаєте, 26 числа…

– У прямому ефірі теж буде відбуватися?

– У прямому ефірі, нічим не буде відрізнятися від "Криворіжсталі". Я думаю, що ми покращимо навпаки тільки, скажімо так, огляд цієї події. Тому що це, безумовно, буде дуже цікава подія, безпрецедентна після "Криворіжсталі". Але я хотів би, щоб ми частіше такі події робили, не раз на 10 років. Я думаю, всі цього хочуть.

ШІСТЬ ОБЛЕНЕРГО БУДЕ ПРОДАНО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ РОКУ, ЯКЩО НЕ БУДЕ ЯКИХОСЬ ФОРС-МАЖОРІВ

– Можливо, старт якраз і буде даний безпосередньо процесу. В черзі наступні на приватизацію, після того як все добре відбудеться з ОПЗ, це в першу чергу обленерго, це "Центренерго". На якому етапі зараз приватизаційні процеси?

– Саме так, ви абсолютно праві. Робота триває з підготовки обленерго. Ми, я би сказав, близько вже до середини підготовки. Шість обленерго буде продано у другій половині року, якщо не буде якихось форс-мажорів. На сьогодні дуже багато залежить від зміни регулювання в галузі – це закон про електроенергетику. І це, звичайно, стимулюючий тариф для обленерго, тобто для тих компаній, які постачають електроенергію. Якщо таке регулювання буде введено, то ми побачимо значно більшу конкуренцію за ці активи, відповідно більшу ціну. Саме для цього і для більшої поінформованості ми організовуємо інвестиційну конференцію 30 червня, яка буде присвячена енергетичній приватизації. Вже більше 30 учасників із багатьох країн світу повідомили. Я можу вам сказати, що не тільки місцеві еліти, так будемо називати їх, дивляться на обленерго. У нас є вже інвестори з Індії, в нас є інвестори з Польщі, в нас є інвестори з Австрії, в нас є інвестори з Балтії – це всі досить відомі імена. Про що це говорить? Про те, що вже на цій стадії люди готові побачити, вони дуже пильно слідкують за тим, чи буде в нас реформа. Якщо в нас буде реформа, повірте – це буде дуже цікава подія.

– Отже, 30 червня презентаційна історія з обленерго відбудеться?

– Так, абсолютно, ми туди закличемо всі наші компанії з відповідними керівниками, посадимо їх перед інвесторами, і вони будуть відповідати на всі різні питання – що відбувається, чого підключаємо, чого не підключаємо, чого вкладаємо гроші в мережу, чи не вкладаємо, чому трансформатори старі чи нові, як будемо жити далі. Звичайно, я очікую і прем’єр-міністра, і міністра енергетики, і регулятора там – все це має бути. Ми з ними досить плідно зараз працюємо над підготовкою. Я очікую гарний такий результат. Крім того, ми почали роботу вже над "Центренерго". Ми отримали весною акції і зараз зробили таку певну попередню інвентаризацію. Зараз готуємо попередні висновки щодо так званої пропозиції щодо структури продажу цієї компанії.

– Тобто частинами, цей варіант давно розглядався?

– Знаєте, він давно був, але для того, щоб ми не голословили, ми ж з вами серйозні люди, спеціалісти, нам потрібно дати якісь факти, розрахунки, обґрунтування. Чи варто нам все-таки розглянути продаж по частинах цієї компанії, чи варто її продавати цілком. Не буду зараз дискутувати, як тільки він буде, ми будемо виходити і презентувати цю ідею суспільству і регулятору. І казати, які плюси і мінуси кожного варіанту.

"УКРЗАЛІЗНИЦЯ" НЕ ЙДЕ НА ПРИВАТИЗАЦІЮ. ЦЕ Є АБСОЛЮТНО ДЕРЖАВНИЙ СТРАТЕГІЧНИЙ ОБ’ЄКТ. СЬОГОДНІ ЦЕ ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО, АКЦІЯМИ ЯКОГО ВОЛОДІЄ НА 100% ДЕРЖАВА. ПРИВАТИЗАЦІЯ НЕ ПЛАНУЄТЬСЯ

– Ще кілька знакових підприємств – це "Укрспирт", це "Укрзалізниця", це "Турбоатом", що з ними?

– Давайте одразу розставлю точки. "Укрзалізниця" не йде на приватизацію. Це є абсолютно державний стратегічний об’єкт. Сьогодні це публічне акціонерне товариство, акціями якого володіє на 100% держава. Приватизація не планується. Що стосується "Укрспирту". Буквально перед приходом сюди ми фіналізували вже той законопроект разом із Міністерством АПК – це згідно з дорученням прем’єр-міністра. І подамо йому на розгляд цю вже фактично закінчену ідею. Ми будемо готові прийняти це підприємство до себе й організувати продаж всіх підприємств спиртово-горілчаної галузі, якщо пощастить, то до кінця цього року.

– Це можливо, все ж таки? І "Турбоатом"?

– "Турбоатом"– гарне підприємство досить, стратегічне. На цей рік воно не стоїть у плані. Я вважаю, що на сьогодні основне завдання підприємства "Турбоатом" і взагалі енергетичного машинобудування – це зосередитися і виграти ті тендери, які розігруються на таких підприємствах як "Укргідроенерго" і так далі. І забезпечити себе замовленнями на декілька років наперед для того, щоб ми мали робочі місця, виручку, зарплати, податки. Як тільки це буде зроблене, ці підприємства будуть коштувати трохи інших грошей. І я думаю, на наступний рік ми можемо сідати і вирішувати, чи ми те підприємство будемо виділяти в суперстратегічну категорію. Я не знаю, передавати в державний холдинг, чи що там буде створене, чи віддавати його на приватизацію.

– Якщо говорити про план виконання приватизації на рік 2016-й, так би мовити, мала приватизація, цифри уже у відкритому доступі відомі – 25 мільйонів. А якщо говорити про ОПЗ, будемо говорити так з оптимізмом, що все відбудеться добре, і на інші підприємства, про які ви кажете, що можлива їх приватизація до кінця року, то наскільки вдасться виконати план, на вашу думку?

– Я не бачу проблем з планом, якщо ми дійсно пройдемо приватизацію ОПЗ і 6 обленерго. Я більше ніж переконаний, що план ми виконаємо. Особливо якщо нам ще допоможуть регулятори і ця галузь стане супер інвестиційно привабливою, то тоді у нас взагалі немає розмови про бюджетне виконання 18,1 мільярда гривень. Мені здається, що сьогодні важливо зосередитися... бюджет дуже важливо, безумовно, і гроші теж важливо, тому що в нас є потреба. Але насправді номер один завдання – це є приватизація, це показати всьому світу, що ми можемо і вміємо прозоро професійно продавати об’єкти. І абсолютно в рівних умовах ставитися до всіх інвесторів, які приходять – передусім західних інвесторів. Тому що продаючи сьогодні ОПЗ, ми робимо закладку на всю решту приватизації. І не тільки приватизацію державного сектора, а й на приватний сектор взагалі.

– Іміджевий проект – можна сказати і так.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Резонансні справи від пожежі в Солом'янському райсуді столиці не постраждали
Наступний матеріал
Російські окупанти продовжують обстріли попри відновлення Мінських перемов

Білоус: Купівлею ОПЗ зацікавились у США

Білоус назвав підприємства, які готуються на приватизацію

Борги ОПЗ структурам Фірташа не завадять приватизації підприємства - Білоус

Україна має залишити у державній власності до 100 підприємств, а решту приватизувати – голова Фонду держмайна

Фонд держмайна має намір продати цьогоріч 450 підприємств

"Центренерго" перейшло під керівництво Фонду держмайна