У Верховній Раді у вівторок пройшло насичене засідання: парламент розглядав продовження воєнного стану, державний бюджет і призначення міністра культури. Обговорення бюджету затягнулося до пізнього вечора, адже стало відомо, що вже в листопаді бракуватиме коштів для виплат військовим. Як народні обранці вирішували проблему, кого призначили в уряд і що обіцяють змінити в культурній політиці – дивіться далі в сюжеті "5 каналу".
Нове призначення в уряді: хто очолив Міністерство культури
Три місяці крісло очільника Міністерства культури залишалося порожнім після оновлення уряду. Тимчасово обов'язки виконувала колишня заступниця Юлії Свириденко в Мінекономіки Тетяна Бережна. Тепер її призначили міністеркою культури та віцепрем'єркою з питань гуманітарної політики.
"Спільне стратегічне завдання моє і нас усіх разом – це переосмислити роль культури як інструменту впливу. Зробити роль культури ширшою, інвестиції в сферу культури масштабнішими, а роботу інституцій у сфері культури автономнішими. І це буде інвестиція, яка приносить не лише культурну цінність, а й стратегічну вигоду", – заявила віцепрем'єр-міністерка з питань гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна.
"Нам імпонує її технократичний підхід. Ми вважаємо, що це важливо. Вона дуже системна людина. По суті, міністерство було не в кращому стані, коли Тетяну Бережну призначили ще виконувачкою обов'язків", – наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
"Коли ми бачимо, що через Telegram величезна кількість людей вербується, яка позиція держави? Це мала би сказати вона. Вона мала би сказати про реалізацію програми захисту української мови, яку зобов'язаний приймати уряд і реалізовувати. Тому що основна мета ворога – це знищити нашу мову. Вона мала би сказати, як нам кінцево виконати закон і позбутися російських церков. Ми цього не почули", – розкритикував нову міністерку член Комітету з гуманітарної політики Микола Княжицький.
Депутатка склала мандат, нові обличчя в парламенті
Провладна фракція тимчасово втратила одного депутата. Мандат склала обраниця від "Слуги народу" Анна Колісник, і парламент підтримав її відставку. Сама нардепка до парламенту не прийшла. За даними медіа, вона не відвідувала засідання від березня.
Влітку НАБУ та САП повідомили Колісник про підозру в недостовірному декларуванні доходів майже на 4,5 мільйона гривень. Її місце, як повідомили у фракції, має посісти колишній журналіст і помічник депутатки Євгенії Кравчук – Дмитро Слинько.
Бюджет-2026: суперечки, критика та пошук грошей для армії
Ключовим питанням дня став воєнний бюджет. Як з'ясувалося, грошей на виплати військовим бракуватиме вже з листопада.
"Передбачається збільшення грошового забезпечення на 156 млрд грн, 99 млрд грн на закупівлю зброї та військової техніки. І інші питання щодо сектора безпеки й оборони", – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.
Уряд попросив парламент виділити додаткові 325 мільярдів гривень на виплати, закупівлю зброї, дронів і підтримку родин захисників. Левову частку цих коштів мають надати міжнародні партнери. Верховна Рада підтримала зміни до бюджету, але опозиція розкритикувала витрати на телемарафон, дороги й доплати чиновникам.
"Ви зовсім втратили спроможність економити по витрачанню коштів усередині країни. Я не розумію, чому на листопад і грудень ми не можемо скасувати програму по будівництву доріг і боргових зобов'язаннях по дорогах. Це 12 млрд грн. Поясніть, будь ласка, чому вони мають гуляти і осідати в чиїхось кишенях?" – заявила членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Депутати подали понад три тисячі правок до проєкту кошторису на 2026 рік.
"За попередньою оцінкою, для врахування поданих поправок треба загалом додаткові 7 трильйонів гривень. Це ще півтора бюджету на наступний рік. Комітет пропонує уряду до другого читання розглянути можливість збільшити видатки на оборону, зокрема на зброю для Збройних сил України, на забезпечення підрозділу "Альфа" СБУ та Служби зовнішньої розвідки", – повідомила голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа.
Втім, підвищення зарплат військовим до переліку не увійшло.
"Кожна друга гривня запозичається в цьому бюджеті. І як наслідок, тільки 34 відсотки від мінімального прожиткового рівня забезпечують пенсії і мінімальні заробітні плати для обрахунку тарифної сітки. На такі пенсії й заробітні плати прожити не можна. Не можна на такі заробітні плати прожити і нашим військовим", – наголосила голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
"Я вважаю абсолютною перемогою збільшення заробітної оплати вчителів. Це буде точно в бюджеті до другого читання. Плюс 2 млрд грн на розмінування – надважлива поправка, надважливі гроші. Плюс 1 млрд грн на страхування військових ризиків", – наголосив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"Зарплата в 20 тисяч гривень – це для воюючої людини. Чи вона перебуває на першій лінії, чи трошки далі – це просто ганьба. Тому що, власне кажучи, ці 20 тисяч гривень йдуть з 2023 року", – заявила народна депутатка Юлія Сірко з фракції "Голос".
"У вас кошти на оборону наступного року завершаться в травні. Що далі? Зате на марафон усе добре. Зате на стратегічні комунікації все чудово. Зате на кешбек усе прекрасно. Як ви збираєтеся перемагати? Як ви збираєтеся тримати оборону країни?" – обурилася співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.
Після розгляду всіх правок документ повернули до Кабміну. Уряд має доопрацювати кошторис до другого читання протягом двох тижнів. Розгляд бюджету-2026 у цілому очікується в середині листопада.
Марія Дрозд, Орест Пона, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською