Цей матеріал створений у межах проєкту "EU Reporting Beyond Slogans" за підтримки German Federal Foreign Office.
ПОСИЛЕННЯ УДАРІВ ПО ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
Від початку тижня росіяни майже вісімдесят разів атакували енергетику України. У четвер нові знеструмлення зафіксували на Дніпропетровщині, Харківщині та Чернігівщині.
"Ремонтні бригади працюють у посиленому режимі, часто ризикуючи власною безпекою. Загроза повторних атак ускладнює та сповільнює відновлення", - каже перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
Складно зі світлом у Києві та області. Знеструмлення у столиці дуже тривалі, періодично стаються аварійні відключення. Тоді графік не діє, спрогнозувати їхню тривалість неможливо.
"Ворог або суттєво пошкодив, або знищив усі об'єкти електрогенерації на території Києва. До повномасштабного вторгнення столиця забезпечувала себе електроенергією на рівні до 70%. Частково постачалося ще з Трипільської ТЕС. По ній ворог також провів, на жаль, ефективну роботу, і зараз цей об'єкт не працює. Тому єдиним джерелом електропостачання для Києва залишається Рівненська АЕС", - пояснює фахівець галузі енергетики, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
СПРАВЕДЛИВОСТІ У ГРАФІКАХ ЗНЕСТРУМЛЕННЯ НЕ БУДЕ
У більшості областей України діють графіки знеструмлення. І справедливості тут не може бути: тривалість відключень дуже відрізняється, залежно від регіону. Окрім генерації росіяни цілять по системі передавання — тобто руйнують енергетичні мости між областями та всередині них. За даними уряду, 235 споруд захисту другого рівня ефективно прикривають ключові елементи енергосистеми. За останні пів року зафіксували лише один випадок ураження такого об'єкта російською балістикою.
"Чарівної палички не існує. Тобто захистити українську енергетику так, що українці завжди були зі світлом, теплом і водою під час російських атак неможливо. Як і неможливо всім і кожному пояснити, чому в одних областях країни суворі графіки відключень, а в інших є світло. Але можливо планувати і захист, і підготовку, і комунікацію до зими так, щоб мінімізувати для населення наслідки російського терору", - вважає експертка Ukraine Facility Platform Марія Цатурян.
ЗАПАСІВ ПАЛЬНОГО НА ЗИМУ ВДОСТАЛЬ
Рівно тиждень як Україна розпочала забирання газу із підземних сховищ. Найближчими днями темпи зростатимуть. Адже поступово розпочинається опалювальний сезон. Наприклад, у Києві станом на четвер з теплом майже половина житлових будинків. Загалом запасів на зиму достатньо: країна накопичила 16 мільярдів кубів газу. А це на 20% більше від торішнього показника.
"Ця хороша ситуація пояснюється тим, що у нас дуже сильно просіло споживання. Усі ключові галузі української економіки: металургія, хімія, виробництво, сільське господарство. Тільки за рахунок цього ми можемо пояснити те, що запасів газу нам вистачає. Склалася така унікальна ситуація, коли є деякий надлишок", - розповідає співзасновник консалтингової компанії ExPro Геннадій Кобаль.
На складах і під два мільйони тонн вугілля, цього також вдосталь. Інше питання — чи буде де спалювати це паливо. Генерація електроенергії на ТЕС та ТЕЦ залишається на вкрай низькому рівні через руйнування. Цього тижня, скажімо, зупинилися ще три теплових станції.
"Енергетики обстежують станції і оцінюють масштаб руйнувань. Але вже очевидно — вони значні. Ліквідація наслідків та ремонтні роботи будуть тривалими. Щойно оцінку завершать — почнуться ремонти. І це знову роботи з обладнанням, яке вже не раз доводилося відновлювати після попередніх атак. Головне завдання зараз — щонайшвидше повернути пошкоджене обладнання в роботу", - повідомив керівник департаменту комунікацій компанії ДТЕК Енерго Олександр Кутерещин.
ОСТАННІ РОКИ ВИКОРИСТАННЯ ВУГІЛЛЯ
Однак до 2035 року Україна на міжнародному рівні зобовʼязалася відмовитися від використання вугілля у тепловій енергетиці. Паралельно держава має розвивати відновлювальні джерела енергії, що й відбувається зараз. Чи вдасться виконати Україні таку обіцянку — в уряді наразі не говорять про зміну дати. Відмова від вугілля — це загальноєвропейський екологічний тренд. Хоча далеко не всі країни ЄС й самі виконали таку обіцянку.
"Для багатьох людей питання зміни клімату є далеки, нібито воно їх не торкається. Але давайте згадаємо, якими суворими були останні зими. Або яка шалена спека під 40С у нас влітку. І з кожним літом все аномільніше. Про закриття шахт. Більшість із них є нерентабельними. Якщо вони й використовуються, то лише на тому ж рівні, щоб не стало гірше. Як такого активного видобутку в Україні майже не існує", - додає фахівчиня відділу енергетики ГО «Екодія» Катерина Волосевич.
Росіяни атакують також й українські шахти. Один із масованих ударів стався минулого тижня. Поранень зазнали троє шахтарів. Україна впроваджує проєкти справедливої трансформації вугільних регіонів. Тобто громадам допомагають позбутися економічної залежності від роботи шахти, а її працівників навчають новим професіями. Це тривалий і копіткий процес, але він триває навіть під час війни.
"Навіть якщо до 2035 року не вдасться відмовитися від використання вугілля, це всеодно продовжуватиметься. Коли ми говоримо про закриття шахт, то потрібно пояснювати як це станеться. Бо часто у цьому людей лякає, що у їхньому невеликому селищі закривається шахта і вони залишаються без роботи. Саме тому існує поняття справедливої трансформації. Попри закриття вугільного виробництва там відкриваються інші бізнеси, люди матимуть можливість себе забезпечити", - зазначає Катерина Волосевич.
В Україні розвиваються кілька проєктів справедливої трансформації вугільних регіонів. Зокрема, вони відбуваються у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Скажімо, у такому місті як Шептицький. Там для цього процесу навіть створили спеціальну комунальну установу, яка й координує цей проєкт. Наприклад, зараз громада активно посилює власну енергетичну стійкість. Комунальні установи та громадські простори заживлюють сонячними станціями.
На початку 2014 року в Україні працювалося 145 шахт, такі дані наводить Незалежна профспілка гірників України. Більшість копалень станом натепер або в окупації, або у прифронтових зонах. Працює заледве 10% від довоєнної кількості.
ДОСВІД ПОЛЬЩІ: ЧИ ДОПОМОЖЕ ВІН УКРАЇНІ
Сусідня країна поступово відмовляється від утримання збиткових вугільних шахт, які роками залежали від державних дотацій і залишалися серйозним навантаженням на бюджет. Влада обрала модель поетапного закриття підприємств, намагаючись одночасно скоротити видобуток вугілля та уникнути масштабних соціальних потрясінь.
Ключовим інструментом змін стала угода із шахтарськими профспілками 2021 року, яка передбачає поступове згортання вугільної промисловості до 2049 року. Польський Сейм ухвалив законодавчі зміни, що дозволяють гірничодобувним компаніям самостійно ліквідовувати шахти за фінансової підтримки держави. За планами уряду, протягом наступних десяти років мають припинити роботу п'ять шахт.
Важливою частиною реформи стала система соціальних гарантій для працівників: шахтарям пропонують оплачувані відпустки до виходу на пенсію, програми перенавчання та одноразові компенсаційні виплати.
Згідно із даними ресурсу energy.instrat, кількість працівників шахт з 2007 року в Польщі скоротилася практично удвічі.
Масштаби проблеми демонструють фінансові показники: за оцінками Європейської комісії, у 2025 році Польща спрямувала близько 9 мільярдів злотих на підтримку вугільної галузі. Водночас скорочення шахт створює серйозні ризики для Сілезького регіону, де гірничодобувна промисловість десятиліттями була основою економіки та зайнятості населення.
Тому польська стратегія передбачає не лише закриття шахт, а й повторне використання промислових територій, залучення інвестицій та створення нових робочих місць у суміжних галузях. Головний виклик для Варшави — зробити так, щоб відмова від державного фінансування збиткового видобутку не перетворилася на економічну катастрофу для шахтарських міст.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.