Якщо свічками ми запастися ще можемо і обігріти себе якось також, то впливати на те, щоб грошей у бюджеті стало більше – точно ні. Цього тижня парламент почав рахувати головний кошторис країни, з яким ми з вами житимемо наступного року. Хтось побачив там недофінансування соціальної сфери, хтось нарікав на прожитковий мінімум, який зовсім не відповідає дійсності, а саме від нього відштовхуються усі розрахунки.

Зрештою, критики було чимало. І якщо порівняти цей бюджет-2022 з бюджетами інших років, то кардинально нічого не змінилося. І загальна тенденція залишилася: себе державники точно не обділили. То якою буде ваша пенсія і зарплата, скільки ми віддамо боргів і звідки чекаємо надходжень? Кореспондент "5 каналу" Ірина Сисак розбиралася у цифрах для "Підсумків тижня".

До проєкту бюджету, написаного Кабінетом Міністрів, народні депутати подали понад 3000 пропозицій. За підрахунками Мінфіну, сума депутатських забаганок – 86 трильйонів гривень. А це, лише уявіть собі, ще 57 бюджетів нашої країни!

"Було подано пропозицій на рекордну суму", – констатує міністр фінансів Сергій Марченко. 

А Євгенія Кравчук, заступниця голови фракції "Слуга народу", говорить: "Бюджет відповідає реаліям того часу, в яких він складається". 

А ось реалії українського бюджету такі:

як доходи, так і видатки у 2022 зростуть на понад 100 мільярдів.

А дефіцит бюджету значно опуститься – 188 мільярдів.

Данило Гетманцев, голова комітету ВР з питань фінансів та нардеп від "Слуги народу", говорить: "Бюджет має підвищення дохідної частини за рахунок детінізації і за рахунок збільшення. ВВП плюс зменшується дефіцит, це добре, це свідчить про оздоровлення наших фінансів". 

Натомість Сергій Соболєв, заступник голови фракції "Батьківщина", говорить: "Назвати це бюджетом зростання дуже важко". 

Прогнозують у Кабміні і зростання економіки – майже на 4%. Споживча інфляція сягне 6,2%. Фактично незмінним залишатиметься і курс долара.

І поки новий кошторис вихваляють урядовці, в опозиції критикують. З такими цифрами українцям краще жити не стане.

Прожитковий мінімум за рік зросте гривень на 200. І навіть за таких умов у реальному житті він насправді щонайменше удвічі вищий від того, що прописали чиновники, кажуть у рахунковій палаті.

У проєкті Держбюджету-2022 прожитковий мінімум вказаний так: 

• грудень 2021 – 2393 грн
• липень 2022 – 2508 грн
• грудень 2022 – 2589 грн

Валерій Пацкан, голова Рахункової палати, говорить: "Реально прожитковий мінімум зросте лише на 2%, реальний прожитковий мінімум у 1,7 раз більше, ніж закладений в проєкті". 

Далі – зарплата. Якщо середню Мінфін прогнозує більш як 15 тисяч... то з мінімальною ситуація гірша. У грудні ще цього року вона зросте до 6500 гривень. Але у 2022 році підвищення нам варто чекати лише у жовтні – і то на 200 гривень. 

Сума мізерна, кажуть нардепи.

"На 200 гривень, тобто на 3%, офіційна інфляція 6%, вона буде значно більшою", – наголошує нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко.

Зовсім не потішить українців і мінімальна пенсія. На кінець року становитиме навіть не 2 тисячі гривень. Далі сподіватися на підвищення українські пенсіонери можуть лише в липні. Та сума зросте менш ніж на 100 гривень. Ще на 70 – збільшиться до кінця 2022 року.

У проєкт Держбюджету-2022 мінімальна пенсія має бути: 

• грудень 2021 1934 грн
• липень 2022 2027 грн
• грудень 2022 2093 грн

"7 мільйонів пенсіонерів будуть отримувати менше прожиткового рівня, це нуль!" – говорить Юлія Тимошенко, голова фракції "Батьківщина". 

Аби із такими зарплатами та пенсіями українці не загрузли у боргах за комуналку, влада виділяє понад 38 мільярдів на субсидії. Це лише на 3 більше аніж цьогоріч. В опозиції вже нині рахують – цих грошей точно не вистачить, коли тарифи на тепло ростуть.

Ірина Геращенко, співголова фракції "Європейська Солідарність", каже: "Україна не потягне цих тарифів, громадяни не потягнуть цих тарифів. Школи, лікарні не потягнуть цих тарифів". 

"Слуги" проблему розуміють і запевняють. За потреби, у ручному режимі додаткові кошти на субсидії знайдуть. Десь перед новим опалювальним сезоном – як це було минулого місяця.

"Якщо не вистачає субсидій, ми додаємо, як ми додали, проголосувавши зміни на 2021-й, 12 мільярдів додали", – говорить Данило Гетманцев.

Там окрім енергетичної кризи, країну вже знову накриває коронавірусна.

Тож пріоритетом у бюджеті на 2022 уряд обрав саме медицину. На неї виділяють рекордні 197,2 млрд грн, із них найбільше – понад 157 на програму медичних гарантій. Істотно піднімуть і зарплати медикам – до 20 тисяч гривень. Принаймні обіцяють.

У проєкті Держбюджету-2022 вказано:

• мінімальна заробітна плата лікаря – 20000 грн
• мінімальна заробітна плата середнього медперсоналу – 13500 грн

Та попри це, в умовах пандемії грошей на охорону здоров'я все одно замало, упевнені народні обранці.

Кошторисна перевага – і в сектора нацбезпеки та оборони. На нього – рекордні понад 300 мільярдів віддадуть. А це майже 6% від ВВП. Менше половини отримає Міноборони. Гроші підуть на зарплати військовим та амбітні цілі – забезпечити житлом усю чергу ветеранів АТО. Знову ж таки. Принаймні обіцяють.

У проєкті Держбюджету-2022 зазначено:

• національна безпека і оборона – 319,4 млрд грн або 5,95% від ВВП
• з них – 131 млрд Міноборони
• Грошове забезпечення та заробітна плата – 72 млрд грн
• Розвиток озброєння та військової техніки – 32,9 млрд грн
• Будівництво житла для військовослужбовців – 1,3 млрд грн.

Ірина Верещук, народна депутатка від "Слуги народу" говорить: "Питання щодо ефективності використання. Зараз ми говоримо лише про факт, а за фактом ми мали 1,5 млрд заборгованості, зараз втрутилися, виплатили, але це недопрацювання Міноборони". 

А Олексій Гончаренко каже: "При цьому грошове забезпечення військовослужбовців не збільшується. Ну що їм від тих відсотків ВВП". 

Збільшити видатки хочуть і на освіту. Понад 180 мільярдів. Більше половини – на зарплати освітянам.

Ще частина на підвищення стипендій студентам.

• мінімальна стипендія (вища освіта) – 2000 грн.
• підвищена стипендія для відмінників – 2500 грн.

Людям дали, і про себе не забули.

Більше на 2 мільярди в 2022 році отримає Офіс Генпрокурора. Додаткову копійку отримають усі силовики. Мінімально на 100 мільйонів зменшили фінансування Міністерства внутрішніх справ. Недоотримає і Верховна Рада. Майже 200 мільйонів забрали навіть в Офісу президента.

Нардеп від "ЄС" Олексій Гончаренко так коментує проєкт Держбюджету: "Ті, хто охороняє теплу ванну Зеленського, їхнє фінансування збільшується, і суттєво". 

Не минулося цього року і без вже класичної політичної корупції. 6 мільярдів гривень Рада пропонує перекинути з держфонду регіонального розвитку на так званий соцеконом. Це гроші на округи депутатам-мажоритарникам, виходить по 35 мільйонів на кожен. В обмін на них депутати з регіонів традиційно віддають голоси за бюджет. 

Віддати добрячу суму країні доведеться і за державні борги. На кінець року він може сягнути понад 3 трильйони гривень, кажуть у Рахунковій палаті.

"Фактично кожен українець наприкінці року матиме 75 тисяч боргу, а за його погашення і обслуговування кожен із нас заплатить 14 тисяч гривень", – про це повідомляє голова Рахункової палати Валерій Пацкан. 

Позаяк доходи до кошторису влада має намір усіляко примножувати. У головний фінансовий документ Мінфін вже вписав 30 мільярдів умовних надходжень від законопроєкту, який значно підвищує податки. Але суперечливий документ досі не проголосували в залі.

Його розглянуть одразу ж після бюджету, який ухвалити у першому читанні так і не встигли. Бо депутати наполягали на правках, хоча жодну з них поки зал не підтримав.

Міністр фінансів Сергій Марченко говорить: "До другого читання ми вийдемо на ще більш якісний документ".

Тому нинішні цифри далеко не остаточні. Найбільші бюджетні баталії ще попереду. Справжні торги під куполом почнуться вже перед фінальним голосуванням. Коли традиційно під Новий рік депутати кроїтимуть державні…, тобто наші з вами гроші.

Ірина Сисак, Юрій Усік та Олексій Тищенко, "Підсумки тижня"