Закалил воюющую украинскую молодежь: 10 цитат Дмитрия Донцова к годовщине его смерти, которые актуальны по сей день

"Дивогляд" расскажет о его вкладе в формирование украинской национальной идеологии и борьбу за независимость, который является бесценным.

Биография

Дмитрий Донцов родился в 1883 году в Мелитополе, в семье, происходившей из казацкого рода. Образование он получал в Мелитопольском реальном училище и на юридических факультетах Петербургского, Венского и Львовского университетов. В 1905 году, присоединившись к Украинской социал-демократической рабочей партии, он начал свою революционную деятельность против царского режима. Донцов дважды подвергся арестам, но со временем отходит от марксизма и становится ярым сторонником интегрального национализма, а также консерватимным революционером.

В 1912 году он женился на львовянке Марии Бачинской и поселился во Львове. В 1914 году Донцов становится одним из основателей Союза Освобождения Украины, боровшегося против российской империи в годы Первой мировой войны. После провозглашения Украинского Государства он работал в Киеве, где возглавлял Украинское телеграфическое агентство и пресс-бюро УНР в Берне.

В 1922 году, при поддержке Евгения Коновальца, Донцов возобновил издание "Литературно-научного вестника", ставшего влиятельным идеологическим центром украинского национального движения. В 1926 году он написал свою знаменитую книгу "Национализм", ставшую фундаментальным трудом идеологии украинского национализма.

В течение жизни Донцов вел активную деятельность во Львове, Бухаресте, Праге, Вене, Берлине, а затем в США и Канаде. Его работа была направлена на мобилизацию украинцев в борьбе за национальную независимость. Умер он 30 марта 1973 в Канаде, а похоронен в США на украинском кладбище в Саут-Баунд-Брук.

Значение для формирования украинского сознания

Донцов оставил после себя значительное наследие как идеолог украинского национализма, философ и интеллектуал, заложивший основы для двух поколений борцов за украинскую независимость. Он был доктором права, специалистом по информационно-психологическим операциям, издателем и редактором влиятельных изданий "Заграва", "Литературно-научный вестник" и "Вестник", которые стали руководителями украинской идеи.

Его труды, в частности "Национализм", "Где искать наши традиции?", "Дух нашей древности", "Тоска по героическому" и другие, определили направление развития украинского национального движения. Донцов сформулировал идеи, которые вдохновляли и объединяли украинцев в борьбе против россии и способствовал консолидации выдающихся представителей украинской культуры, таких как Евгений Маланюк, Юрий Липа, Елена Телига и другие.

Он также создал и поддерживал атмосферу нонконформизма и воинственного идеализма, которые стали основой развития Организации Украинских Националистов и Украинской Повстанческой Армии. Его идеи о национальном возрождении и цивилизационной миссии Украины остаются актуальными и сегодня.

Цитаты Дмитрия Донцова:

• Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з росією… Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця – встанемо. Зрікаючись його – ніколи.
• Найбільш гнітять того, хто найменше вимагає.
• На традиції не сміє забувати жоден народ, що хоче жити. Особливо той, що відроджується до нового життя. Бо правдиво сказав Ніцше, що лише там можливе воскресення, де є могили; що вдихнути живу душу можна лише в уже готовий, хоч хвилево завмерлий орґанізм, що завтра має лише той, хто мав вчора; що встати може лише нація, що має традицію.
• Нація, не очолена мудрим, шляхетним і мужнім проводом, є бездумна отара, доступна всякій чужинецькій пропаганді й інфільтрації. Разом з провідною верствою стоять і падають народи.
• Світ належить до тих, які вміють хотіти.
• Оглядаючи поле битви, питається герой: "Боже, великий добрий Боже, де ж Ти дівся? Засвіти сонце, засвіти пітьму ночі, нехай брат брата побаче". Бо їх (провансальців) "Бог", то був бог безжурного щастя миші під мітлою. Той же ж, що приніс на землю "не мир, но меч", що ставив любов до Бога понад любов до людей – Бог сильних рас, є "страшним Богом" для провансальців; йому в обличчя глянути лякаються вони, бо він жадає собі в жертву – і "молоде життя, й здоров'я, і існування многих одиниць.
• Прив'язання до мови, віри, звичаїв, до ідеалів предків, їх моральних, релігійних, політичних, економічних і соціальних догм, вистражданих і викутих в огні змагань і переказаних прадідами внукам, – це прив'язання є фундаментом нації.
• Панувати не над кимсь, а на своїй землі.
• Хто вірить, того не збити, не захитати в його вірі жодними людськими "доказами", той піде по воді, і не переконати його, що сила тягару тіла потягне його на дно.
• Народ, який хоче порвати кайдани і "вражою злою кров'ю волю окропити", проливає і потоки власної крові.

Ранее мы рассказывали о том, как рашисты разрушили краеведческий музей и разбили мемориальный музей-усадьбу семьи Махно.

Пока на нашей земле война, даже "Дивогляд" – это не о котиках и пандочках, а о победах нашего войска! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.