Заморожування фронту чи кордони 1991 року?

Українське суспільство демонструє стриману трансформацію у поглядах на можливі сценарії фіналу війни, водночас зберігаючи стійкість щодо неприйнятності капітуляції. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним у вересні 2026 року, понад половина громадян досі розраховує на деокупацію українських земель, проте суттєво зросла частка тих, хто вважає вимушені територіальні втрати найімовірнішим розвитком подій, повідомляє "Дивогляд".

Переоцінка реалістичності: від кордонів 1991 року до фіксації фронту

За даними соціологів, варіанти розвитку подій із поверненням загарбаних регіонів наразі обирають 53% респондентів, що свідчить про зниження показника проти лютого 2025 року, коли він сягав 60%.

Розподіл думок щодо деокупації деталізується наступними цифрами:

• У повне відновлення суверенітету в межах 1991 року вірять 23% громадян;

• Сценарій із виходом на кордони 1991 року та перенесенням бойових дій на територію рф вважають імовірним 12% опитаних;

• Повернення до лінії станом на 24 лютого 2022 року називають реальним 14% українців, а звільнення Донбасу – 4%.

Водночас частка респондентів, які вважають найбільш вірогідним сценарій збереження української незалежності ціною тимчасових територіальних втрат, зросла з 33% у лютому 2025 року до 41% у вересні 2026 року. У КМІС уточнюють, що ця опція передбачає зупинку боїв уздовж поточного розмежування або виведення підрозділів із Донеччини та Луганщини, однак у жодному разі не означає офіційного юридичного визнання окупації. Не змогли визначитися з відповіддю 6% опитаних.

Переговори та умови припинення вогню: роль гарантій безпеки

Паралельно 75% українців допускають сам факт проведення переговорного процесу з Москвою задля припинення боїв, тоді як 21% опитаних виступають проти будь-якого діалогу. Аналітики інституту підкреслюють, що підтримка діалогу не тотожна готовності капітулювати чи виконувати ультиматуми агресора.

Ключовим фактором для громадян залишається збереження суверенітету та зовнішня підтримка. Ідею негайного перемир'я вздовж лінії зіткнення підтримують 69% громадян, але за наявності чітких умов: відсутність юридичного визнання загарбаних земель, продовження євроінтеграції, рух до НАТО та подальше зміцнення Збройних сил України.

Соціологічні спостереження попередніх місяців доводять, що українці категорично відкидають припинення вогню без дієвих безпекових запобіжників:

• Травень 2026 року: 61% опитаних відхиляли перемир'я без постачання зброї та фінансування;

• Липень – серпень 2026 року: лише 32% погоджувалися на відхід військ під абстрактні обіцянки Заходу, тоді як 60% категорично відкинули такий варіант;

• Заморожування боїв за наявності зброї та фінансування влітку підтримували 59% громадян.

Поточна висока підтримка припинення вогню ґрунтується виключно на прагненні посилити оборонний потенціал держави, а не на готовності до поступливості. Дослідження проводилося серед 1002 повнолітніх громадян на підконтрольних Україні територіях методом телефонних інтерв'ю.

Раніше у КМІС повідомили, що кожен третій українець вважає корупцію головною перешкодою для вступу до ЄС.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.