Жінка працювала зі штамами чумної палички Yersinia pestis і незадовго до смерті перебувала у відрядженні неподалік Монголії. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Фокус.
За даними російських та інших медіа, Шипілова померла через два дні після появи перших симптомів. Однією з версій називають легеневу форму чуми. Водночас офіційного підтвердження, що саме ця інфекція стала причиною смерті, наразі немає.
Після смерті співробітниці близько 200 людей, які могли з нею контактувати, ізолювали. У мережі також з'явилися кадри перевірки температури пасажирів літака, який прибув з Іркутська.
Експертка з біобезпеки РНБО, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Наталя Виноград наголосила, що робити висновки про спалах чуми або лабораторну аварію поки зарано. Причини смерті та обставини можливого зараження мають встановити під час розслідування.
Водночас фахівчиня не виключає, що зараження могло статися під час роботи з небезпечним патогеном. За її словами, у сучасних лабораторіях використовують спеціальне обладнання та процедури безпеки, тому сценарій із випадково розбитою ємністю є надто спрощеним.
Серед можливих причин експертка назвала утворення аерозолю з матеріалом, який могла вдихнути працівниця. Інший варіант – технічна несправність боксу біологічної безпеки, через яку могли змінитися умови руху повітря та виникнути контакт із патогеном. Встановити, який саме сценарій реалізувався, повинні результати розслідування та записи з лабораторії.
Чи справді чума небезпечна для України
Чума належить до особливо небезпечних інфекцій, однак сучасна медицина має засоби для її діагностики та лікування. Yersinia pestis є бактерією, а не вірусом, тому для боротьби з інфекцією застосовують антибактеріальні препарати.
Наталя Виноград зазначила, що вирішальним фактором залишається швидкість надання медичної допомоги. У разі високої температури та різкого погіршення самопочуття необхідно якомога швидше звернутися до лікарів.
"Перевага є в тім, що це ж не вірус, тут є бактерія і яка чутлива і ми знаємо якими препаратами треба лікувати", – пояснила епідеміологиня.
Якщо випадок виявляють своєчасно, людей, які контактували із зараженим, можуть взяти під медичний нагляд та призначити профілактичне лікування. Саме поєднання карантинних заходів і швидкої медичної допомоги, за словами експертки, дозволяє зупинити поширення інфекції.
Ризик зараження вищий у регіонах, де чума періодично фіксується. Серед таких територій Виноград назвала Монголію, Мадагаскар, В'єтнам і Демократичну Республіку Конго.
Шлях передачі залежить від форми захворювання. Бубонна чума найчастіше пов'язана з укусами інфікованих бліх, тоді як легенева форма може передаватися через повітряні частинки. Саме легенева чума становить особливу епідемічну небезпеку через можливість передачі від людини до людини.
Чи може росія використати чуму як біологічну зброю
Окреме питання – можливість застосування Yersinia pestis у військових цілях. За словами Виноград, збудник чуми належить до особливо небезпечних патогенів, а його потенційне використання як біологічного агента описувалося в науковій та військовій літературі.
Однак експертка вважає такий сценарій надзвичайно ризикованим для самої росії. Легенева форма чуми може поширюватися далі від первинного осередку, тому сторона, яка спробує використати патоген, не зможе повністю контролювати наслідки.
Фактично біологічна атака могла б створити загрозу і для населення країни, яка її здійснила. Саме тому, на думку епідеміологині, застосування чуми як зброї є малоймовірним.
Військовий експерт Олег Жданов також поставив під сумнів реалістичність сценарію, за якого росія намагалася б просто розпилити збудник чуми над Україною за допомогою безпілотника.
Він зазначив, що біологічна зброя має низку специфічних особливостей, а чума відрізняється від інших небезпечних патогенів механізмом поширення. За його словами, історично в СРСР розглядали різні способи використання чуми у військових цілях, зокрема сценарії з гризунами-переносниками.
Водночас Жданов назвав подібний варіант надзвичайно складним у практичній реалізації.
"Це дуже фантастичний варіант. Дуже складно зробити таку бактеріологічну атаку", – заявив експерт.
На його думку, використовувати чуму для створення контрольованого осередку зараження на території України також немає особливого сенсу. Інфекція може поширюватися за межі початкової зони, а отже, загроза потенційно може торкнутися і російських військових та населення.
Що може стояти за інцидентом у рф
Жданов звернув увагу і на іншу деталь. Після смерті працівниці протичумного інституту під ізоляцію потрапили близько 200 людей, однак інформації про нові випадки захворювання наразі немає. На його думку, це також не дозволяє говорити про підтверджений спалах чуми.
Військовий експерт припустив, що навколо інциденту можуть існувати політичні мотиви. Зокрема, він не виключив, що історію можуть використовувати для впливу на Китай або для отримання допомоги від США.
Водночас Жданов вважає, що версія про використання ситуації для масштабної мобілізації чи закриття російських кордонів також виглядає непереконливо. Він звернув увагу на те, що російська влада не повідомляла про аналогічні обмеження на напрямках, через які з країни виїжджають потенційні військовослужбовці.
У підсумку експерт закликав спершу з'ясувати, чи справді в Іркутській області стався спалах чуми, а вже потім робити висновки про можливу біологічну загрозу.
"Треба спочатку треба поставити питання, а чи був хлопчик?" – сказав Жданов.
Раніше "Дивогляд" розповідав про реакцію Білого дому на спалах чуми на рф.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
