Це створює фундаментальну дилему: чи є ми господарями своєї долі, чи лише складними біологічними механізмами, що виконують зумовлену програму? Американський фізик Пол Саттер у статті для видання Space аналізує, чому відповідь на це питання не є такою однозначною, як здається, повідомляє "Дивогляд".
Принцип причинного детермінізму
Основою класичного розуміння світу є причинний детермінізм. Згідно з цією концепцією, кожен наслідок має свою передумову. Якби ми володіли вичерпною інформацією про поточний стан системи, закони фізики дозволили б нам безпомилково передбачити її майбутнє.
Саттер зазначає, що без цього принципу фізика втратила б свій сенс, адже саме здатність прогнозувати поведінку систем – від субатомних частинок до галактик – дозволила науці досягти неймовірного прогресу. Проте якщо застосувати цю логіку до людського мозку, виникає конфлікт із поняттям свободи волі.
Обмеження теорії хаосу
Першим фактором, що ускладнює просту детерміновану картину світу, є теорія хаосу. Існують системи, поведінку яких надзвичайно важко прорахувати на довгу перспективу. Наприклад, у метеорології навіть мізерна похибка у початкових вимірюваннях миттєво робить прогноз на майбутнє неможливим.
Фізик підкреслює, що такі системи залишаються детермінованими, тобто в них зберігається зв’язок причини та наслідку, проте їхня складність створює практичний бар’єр для передбачуваності.
Квантова невизначеність та ймовірність
Другий аспект пов’язаний із квантовою механікою, яка вносить у природу елемент випадковості. На субатомному рівні неможливо з точністю визначити результати багатьох експериментів; наука може лише оцінити ймовірність того чи іншого сценарію.
Хоча квантова теорія сама по собі є детермінованою, вона накладає шар фундаментальної невизначеності на наше сприйняття реальності. Наразі вчені не мають єдиної думки щодо того, чи впливають ці квантові імовірнісні процеси на нейронні зв’язки в нашому мозку та формування свідомості.
Феномен системної емергентності
Третя складність полягає в емергентності – властивості складних систем володіти якостями, яких немає у їхніх окремих компонентів. Саттер пояснює, що опис фундаментальної природи не завжди автоматично розкриває принципи роботи великих структур.
Наприклад, закони фізики елементарних частинок не допомагають пояснити народження зірки; для цього потрібні інші теорії. Свідомість може бути саме таким емергентним явищем, яке неможливо звести до простого руху атомів.
Пошук гармонії через компатибілізм
Жоден із цих аспектів не дає остаточної відповіді, проте вони вказують на обмеженість нашого поточного розуміння Всесвіту. Більшість філософів схиляються до компатибілізму – позиції, за якою фізичний детермінізм і свобода волі можуть гармонійно співіснувати.
Саттер висловлює сподівання, що в майбутньому наука зможе інтегрувати волю людини в єдину систему координат, зберігши при цьому всі переваги причинно-наслідкового аналізу. Можливо, свобода волі – це просто ще не відкритий рівень складності нашого світу.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 10 секретів щастя за Арістотелем, які змінять ваше життя.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
