Архітектурне диво льодовикового періоду
У часи, коли планету сковував екстремальний холод, давні мешканці сучасної України виявили неймовірну винахідливість. Нове дослідження підтверджує, що близько 18 000 років тому невеликі громади виживали в суворих умовах льодовикового максимуму завдяки укриттям, зведеним із масивних кісток мамонтів, розповідає "Дивогляд" із посиланням на Live Science.
Межиріцька стоянка: від розкопок до нових відкриттів
Археологічний комплекс поблизу села Межиріч у Черкаській області привернув увагу науковців ще у 1960-70-х роках. Тоді дослідники вперше натрапили на дивовижне скупчення черепів, бивнів та довгих кісток велетенських тварин. Розташування решток чітко вказувало на те, що це не природне кладовище, а ретельно сплановані інженерні конструкції.
Раніше вважалося, що це місце заселяли в широкому діапазоні від 19 до 12 тисяч років тому. Однак сучасні методи аналізу, зокрема вивчення останків дрібних гризунів поруч із мамонтовими кістками, дозволили встановити точніше датування. Найбільша споруда була зведена між 18 323 та 17 839 роками тому – у період, коли кліматичні умови були найбільш суворими.
Технології кам’яної доби: міцний фундамент та захист від вітру
Науковці з'ясували, що будівництво не було хаотичним. Співавтор дослідження Павло Шидловський із Київського національного університету імені Тараса Шевченка зазначає: конструкції мали чітко вивірену структуру.
- Фундамент: Черепи мамонтів та трубчасті кістки вертикально вкопували в землю, створюючи надійну основу.
- Каркас: Ймовірно, використовувалася дерев’яна рама, яку обтягували шкірами вбитих звірів або березовою корою.
- Дах: Щоб конструкцію не розніс шквальний вітер, нагорі розміщували пласкі кістки та важкі бивні, які слугували додатковим вантажем.
Кожне таке житло було домівкою для невеликої групи з 5–7 осіб. Всередині вирувало життя: люди обробляли шкури, виготовляли знаряддя праці з кременю та готували їжу, ховаючись від крижаного подиху льодовика
Уроки стійкості для сучасників
Межиріцькі житла – це не просто археологічні знахідки, а свідчення того, як ранні людські спільноти використовували обмежені ресурси для виживання. Розуміння того, як наші предки долали наслідки глобальних кліматичних змін, допомагає сучасній науці краще осягнути механізми адаптації людини та закономірності розвитку нашої цивілізації.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що у Полтавській області археологи виявили бивень мамонта.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
