Чи готові українці миритися з тимчасовими обмеженнями під час війни?
Згідно з останнім дослідженням Міжнародного інституту свободи, українці у 2025 році надають перевагу особистій свободі, водночас визнаючи важливість балансу між правами індивіда та суспільними інтересами. Результати соціологічного дослідження Міжнародного інституту свободи були презентовані в залі агентства Інтерфакс-Україна, пише "Дивогляд".
Більшість опитаних вважають, що оптимальним є поєднання цих двох цінностей, хоча серед тих, хто робить чіткий вибір, 29% підтримують пріоритет особистої свободи, а лише 13% надають перевагу загальному добробуту.
Дослідження, яке проводила компанія New Image Marketing Group на базі додатку Lemur у вересні 2025 року, охопило 1000 інтернет-користувачів старше 18 років, за винятком тимчасово окупованих територій. Методологія CAWI дозволяє оцінити результати з похибкою не більше 3,16%.
Попри воєнний контекст, значна частка українців готова погоджуватися на тимчасові обмеження, водночас підкреслюючи, що особиста свобода не повинна страждати навіть заради колективного блага. На перших позиціях у рейтингу цінностей опитаних виявилися взаємна підтримка у складні часи та право жити так, як вважає за потрібне, а пріоритет суспільного інтересу над індивідуальним опинився на останньому місці.
Щодо самоідентифікації, більшість українців визначають свої погляди як націоналістичні. 17% назвали себе ліберальними консерваторами, 5% – лібертаріанцями, близько 30% не змогли чітко визначитися з ідеологією. Найпопулярнішими джерелами інформації залишаються Telegram, YouTube, інтернет-сайти та Facebook.
Президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук зазначив, що українці готові до ринку та капіталізму, а благодійність, солідарність і взаємна підтримка стали важливим ресурсом для розвитку після війни.
Він додав, що ключовою проблемою є дефіцит знань про базові економічні принципи, а саме приватну власність, економічну свободу та роль держави. Романчук наголосив:
"Держава має гарантувати безпеку і права, але не замінювати приватну ініціативу".
Він також відзначив, що підтримка ринкових принципів тісно пов’язана з довгостроковим економічним зростанням: там, де підтримка ринку вища, інвестиції та продуктивність також зростають.
Порівняння з країнами Центральної Європи показало, що українці частіше, ніж поляки, підтримують державне регулювання цін і зарплат, а право бізнесу самостійно визначати ціни і асортимент підтримують лише близько 20% респондентів. Загалом підтримка ринкової економіки зросла порівняно з 2019 роком, але все ще поступається рівню Польщі та Чехії.
У демографічному розрізі більш лояльними до ринкових принципів виявилися молодь 18-29 років, люди з вищими доходами та респонденти старші 55 років. Чоловіки демонструють вищу підтримку капіталізму, ніж жінки.
Директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний підкреслив, що українці послідовно ставлять інтереси особи вище за державні й суспільні, одночасно проявляючи високий рівень солідарності.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, скільки українців у побуті спілкуються державною мовою.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
