Нобелівські премії щороку вручають за видатні досягнення у науці, літературі, економіці та за миротворчу діяльність/
У цьому році Нобелівська премія миру дісталася колишній співробітниці Національної асамблеї Венесуели та депутатці Марії Коріні Мачадо. Про це розповідає "Дивогляд", посилаючись на Нобелівський комітет, який відзначив її "неустанну працю щодо захисту демократичних прав народу Венесуели та зусилля у досягненні справедливого і мирного переходу від диктатури до демократії".
Марія Коріна Мачадо, яка отримала Нобелівську премію миру, стала першою жінкою, що відкрито кинула виклик диктатору Мадуро. Вона є лідеркою венесуельської опозиції та кандидатом у президенти, яка стала символом боротьби проти авторитарного режиму. У 2000-х роках Мачадо заснувала громадянський рух Súmate, що контролював чесність проведення виборів.
Її партію Vente Venezuela фактично заборонили, сама Мачадо була неодноразово дискваліфікована від участі у виборах, а також її залякували можливістю арешту.
У галузі літератури Нобелівську премію 2025 року присудили угорському письменнику Ласло Краснахоркаю. Комітет зазначив, що його творчість "серед апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва". Нобелівську премію з літератури відзначають авторам, чиї роботи "мають високу літературну цінність завдяки формі та стилю".
Варто відзначити, що першим лауреатом премії став французький поет Рене Сюллі-Прюдом, а всього премію отримали понад 120 письменників та публічних діячів, серед яких Редьярд Кіплінг, Бернард Шоу, Томас Манн, Герман Гессе, Альбер Камю та навіть колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль.
Нобелівську премію з хімії отримали Річард Робсон, Сусуму Кітагава та Омар Ягхі за дослідження металлоорганічних сполук. Вони створили новий тип матеріалів – металлоорганічні каркаси (MOF), які складаються з атомів металу та органічних молекул. Такі структури дозволяють зберігати, очищати або пропускати різні речовини, наприклад газ чи воду, а також прискорювати хімічні реакції. Їхнє відкриття має велике значення для екології та енергетики, зокрема для очищення вуглекислого газу та отримання води з повітря.
У галузі фізики премію 2025 року присудили Джону Кларку (Велика Британія), Мішелю Деворету (Франція) та Джону Мартінісу (США). Нобелівський комітет відзначив їх за демонстрацію макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному контурі. Уперше було показано, що квантові ефекти можуть проявлятися не лише на рівні мікрочастинок, а й у системах, які можна тримати в руках.
Дослідники продемонстрували, як електричний струм "просочується" через енергетичний бар’єр (квантове тунелювання) та як система поглинає або випромінює енергію дискретними порціями. Голова Нобелівського комітету Олле Ерікссон підкреслив, що робота лауреатів "наочно показала, як квантова механіка, якій вже сто років, продовжує дивувати і лежить в основі цифрових технологій".
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, хто отримав Шнобелівську премію-2024.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.