Координати (55°32'35" пд. ш., 69°15'56" зх. д.) швидко стали вірусними, а зображення облетіло соцмережі. Для одних це – чергове підтвердження існування інопланетного життя, для інших – проста гра зору. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Daily Mail.
База інопланетян чи зоровий обман?
Серед перших, хто звернув увагу на об’єкт, був відомий ентузіаст НЛО-теорій Скотт С. Варінг. На своєму YouTube-каналі він поділився припущенням:
"Це інопланетяни?" – запитує він у відео. – "Найстаріші прибульці у нашому Всесвіті могли бути сприйняті як ангели чи демони з надзвичайними силами… або навіть як боги".
Відео викликало жваве обговорення. Коментарі під ним – від захоплених до саркастичних, але більшість підтримує автора.
"Я знайшов подібне в Антарктиді, і спочатку не міг зрозуміти, що це. Спершу думав, що це цифрова помилка… Але тепер думаю, що ви маєте рацію – це можуть бути стародавні гліфи Наска", – пише один із підписників.
"Це, безперечно, найважливіша знахідка на сьогодні! Браво!", – додає інший.
"Ви найкращий. Дуже дякую за ваші зусилля", – пише ще один користувач.
Попри ентузіазм шукачів та фантастичні припущення, наукова спільнота пропонує більш прагматичне пояснення. Побачене – класичний приклад парейдолії: феномену, при якому мозок розпізнає знайомі образи там, де їх немає. Найчастіше це – обличчя.
Психолог д-р Робін Крамер з Університету Лінкольна зазначає:
"Наша система розпізнавання облич розвивалася так, щоб бути максимально чутливою. Краще іноді помилково побачити обличчя там, де його немає, ніж пропустити справжнє"
Це еволюційно обґрунтована здатність – колись вона допомагала людині швидко ідентифікувати потенційного ворога чи союзника. Помилкове "впізнавання" було менш ризикованим, ніж ігнорування справжньої загрози. Саме тому сьогодні ми легко вбачаємо людські риси у хмарах, формах гір або, як у цьому випадку, на вершині у Чилі.
Професор Кевін Брукс з Університету Маккуорі підкреслює:
"Ми, як правило, вважаємо все, що хоч трохи схоже на обличчя, за обличчя, доки не доведено протилежне – це більш безпечна стратегія"
Здатність до парейдолії проявляється по-різному в кожного. Деякі люди чутливіші до візуальних стимулів і частіше бачать "обличчя" у неживих об'єктах. На це також впливають особисті переконання.
Д-р Сьюзан Уордл із Національного інституту здоров’я США пояснює, що парейдолія зазвичай не є ознакою психічного захворювання, але її вираженість може свідчити про схильність до віри в паранормальні явища.
Цю тезу підтверджує й дослідження 2012 року з Фінляндії: люди з релігійними або містичними поглядами частіше бачать обличчя в довільних зображеннях.
Зрештою, навіть коли розум підказує, що це лише гра світла й тіні, зображення "обличчя" у скелях Чилі викликає непідробне враження. Це ще один приклад того, як людський мозок прагне знайти знайоме у незрозумілому – і чому ми так любимо загадки космосу, гір і глибоких вод.
І хоча "обличчя на горі" не підтверджує присутності інопланетян, воно знову доводить: межа між реальністю й ілюзією часто проходить прямо через нашу уяву.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що таємнича гора, яка може бути пов'язана з інопланетянами, потрапила до звітів ЦРУ.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
