Його анатомічні особливості – потужні надбрівні дуги, глибокі очниці та незвично збережений зуб – не дозволяли віднести його до жодної відомої гілки людства. Лише нещодавно завдяки молекулярним технологіям учені змогли ідентифікувати його власника: йдеться про денисівця – одну з таємничих і досі маловідомих форм давньої людини. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Interesting Engineering.
Знахідка, яку понад 80 років приховували від світу
У 1930-х роках, коли Маньчжурія перебувала під японською окупацією, китайський робітник виявив череп під час будівництва мосту через річку Сунгарі. Побоюючись, що артефакт буде вилучено окупаційною владою, він сховав його на дні колодязя. І лише наприкінці життя поділився інформацією з родичами. Вже у 2018 році череп потрапив до Гебейського університету геонаук, і тільки в 2021 році був вперше описаний під назвою Homo longi – "людина річки Дракона".
Цей череп вразив дослідників. Він мав довгу, приплюснуту черепну коробку, масивні надбрівні дуги, великі очниці й дивовижно збережений зуб. Але його походження викликало суперечки: чи йдеться про новий вид? Чи, можливо, про варіант уже відомого?
Ключ до розгадки – зубний наліт і білки кісток
Вирішити цю наукову дилему допомогли новітні молекулярні методи. Ученим вдалося витягти мітохондріальну ДНК із зубного нальоту. Її порівняння з генетичними базами даних показало значну схожість із ДНК денисівців – представників вимерлої гілки людства, відомої за рештками, знайденими в печері Денисова в Сибіру.
Крім того, аналіз білків, отриманих з кам’янистої частини скроневої кістки, підтвердив цю гіпотезу. Білковий профіль співпав із зразками, характерними саме для денисівців. Таким чином, стало зрозуміло: "людина-Дракон" – не окремий вид, а перший знайдений майже повністю збережений череп денисівця.
Денисівці вперше отримали "обличчя"
Раніше наука мала лише уривки: кілька фрагментів щелепи, зубів, пальцевих кісток і, головне, генетичні дані. Тепер перед дослідниками повний череп, що дозволяє реконструювати зовнішність цього загадкового гомініда. Судячи з усього, денисівці були кремезними, мали потужні надбрівні дуги, великі зуби та обʼєм мозку, порівнюваний із сучасною людиною й неандертальцями.
Це відкриття також суттєво розширює уявлення про ареал денисівців. Якщо раніше вважалося, що вони мешкали лише в Сибіру та, можливо, на Тибетському плато, то тепер зрозуміло: вони населяли й північний Китай. Імовірно, їхня присутність сягала аж до Тайваню.
Знахідка допоможе розібратися в хаосі середнього плейстоцену
Череп із Харбіна, згідно з аналізом, датується періодом середнього плейстоцену – між 789 тис. і 126 тис. років тому. Це була складна епоха в історії людства, коли на Землі одночасно мешкали кілька видів гомінінів – неандертальці, денисівці, Homo heidelbergensis та ранні Homo sapiens. Ця "епоха плутанини" залишається складною для класифікації, але нова знахідка відкриває двері для точнішої ідентифікації інших скамʼянілостей.
Крок до розуміння еволюції людини в Азії
Відкриття "обличчя денисівця" – це не лише важлива анатомічна реконструкція, а й потужний імпульс для переосмислення еволюційної історії Азії. Воно дозволяє припустити, що континент був не просто "географічним мостом" між Європою та Африкою, а самостійним центром еволюції гомінінів.
Наразі вчені очікують, що подальші відкриття в Китаї, Монголії, Індокитаї та на островах Південно-Східної Азії дадуть змогу краще зрозуміти, як формувалося генетичне й анатомічне розмаїття сучасної людини.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що військовий знайшов містичну мумію "дракона".
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
