Його роль у приготуванні їжі – усталене уявлення з шкільних підручників. Але наукова спільнота все частіше ставить це під сумнів. Нове дослідження, проведене вченими з Тель-Авівського університету, пропонує альтернативне пояснення того, чому ранні представники Homo erectus почали користуватися вогнем. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на наукове видання IFLScience.
Вогонь не для їжі
Команда дослідників – доктор Мікі Бен-Дор та професор Ран Баркай з факультету археології та стародавніх культур Близького Сходу – вивчала дев’ять археологічних пам’яток на території Африки, Іспанії та сучасного Ізраїлю. Серед них – добре відомі Гешер-Бенот-Яаков і Еврон-Кваррі. Об’єктом уваги стали рештки великих ссавців – слонів, бегемотів та інших тварин, які в давнину слугували важливим джерелом харчування. У всіх випадках археологи виявляли сліди масового використання м’яса, однак – без характерних ознак термічної обробки.
Це спостереження призвело вчених до припущення: первісна мета вогню полягала не у приготуванні їжі, а у продовженні терміну її зберігання. Раннім людям, які здобували великі обсяги м’яса за один раз, необхідно було якось запобігати його псуванню та убезпечити запаси від падальників і хижаків. З огляду на це, найбільш логічним способом стало використання вогню – для копчення чи підсушування.
Згідно з розрахунками, один лише слон міг забезпечити їжею групу з 20–30 людей на більш ніж місяць. Тож питання зберігання такого ресурсу було критично важливим. Дослідники також звертають увагу на складність підтримання вогню в умовах диких ландшафтів: потрібно було регулярно шукати паливо, пильнувати полум’я, будувати відповідні споруди. Усе це свідчить, що користування вогнем мало бути економічно виправданим і життєво необхідним.
Водночас нова теорія кидає виклик відомій "гіпотезі приготування їжі", відповідно до якої кулінарна обробка продуктів вплинула на анатомічну еволюцію людини – зокрема зменшення об’єму шлунково-кишкового тракту та збільшення мозку. Бен-Дор і Баркай пропонують розглядати приготування їжі як другорядне явище, що виникло вже після того, як вогонь почали використовувати з інших причин.
Цей підхід, за словами самих дослідників, узгоджується з їхньою ширшою теорією про залежність давніх людей від великих тварин як основного джерела калорій. З плином часу, внаслідок поступового зникнення таких тварин, людство було змушене змінювати і стратегії полювання, і способи зберігання їжі, і, зрештою, сам спосіб життя.
Таким чином, нові наукові висновки не лише розширюють наше уявлення про минуле, а й демонструють гнучкість і винахідливість наших предків у боротьбі за виживання. Можливо, перший вогонь запалили не для кулінарних експериментів, а для захисту, збереження та забезпечення стабільності – основ, на яких і досі тримається цивілізація.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що науковці натрапили на моторошні рештки жертвоприношень у "кривавій печері" мая.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
ПРОКОМЕНТУЙТЕ
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
