Але попри складність його наукових досліджень, погляд ученого на одне з найдавніших питань людства був напрочуд прямим. Гокінг сформулював – і неодноразово повторював – свою позицію стосовно існування Бога та природи Всесвіту з характерною для нього чіткістю та раціоналізмом.
"Дивогляд" із посиланням на Unilad пригадує, що питання про співіснування науки та релігії давно розділяє суспільство. І хоча для багатьох це – несумісні сфери, сам Гокінг вирішив не уникати теми, а навпаки – протиставити наукові закони догматам віри.
Чи створив хтось Всесвіт?
У своїй останній книжці "Короткі відповіді на великі питання" він відверто міркує про релігію в контексті особистого досвіду. Пишучи про власну інвалідність, учений зазначає, що "протягом століть вважалося, що інваліди, такі як я, живуть під прокляттям, накладеним Богом". Але ця точка зору йому видавалася застарілою. Замість того, щоб шукати надприродні пояснення, він закликає покладатися на закони природи.
Гокінг визнає, що деякі люди можуть інтерпретувати ці закони як "роботу Бога", однак, на його думку, таке визначення є радше риторичним, аніж доказом існування вищої сили.
"Якщо хочете, ви можете сказати, що закони – це робота Бога, але це скоріше визначення Бога, ніж доказ його існування", – зазначає фізик.
Він підкреслював: кожна людина має право вірити в те, у що вона хоче. Проте особисто він вважав, що "найпростіше пояснення – Бога немає". Це формулювання стало квінтесенцією його світогляду: в основі всього – природні явища, і саме вони керують Всесвітом, а не невидима сила.
Гокінг відкидав ідею про надприродне походження світу. На його переконання, ніхто не створював Всесвіт і не керує долею окремої людини. Так само, стверджував учений, немає і загробного життя – лише одна спроба, одне життя, у межах якого ми маємо шанс усвідомити велич буття:
"Це приводить мене до глибокого усвідомлення, що, ймовірно, немає ні раю, ні загробного життя. У нас є це єдине життя, щоб оцінити грандіозний задум Всесвіту, і за це я надзвичайно вдячний"
Його ставлення до смерті також було науково виваженим. Гокінг уподібнював мозок до комп’ютера, що припиняє функціонувати, коли виходять з ладу його компоненти. Ідею про життя після смерті він розцінював як психологічну вигадку – "казку для людей, які бояться темряви".
Однак, попри раціоналізм і відсутність релігійної віри, у Стівена Гокінга не бракувало надії. Його головною настановою людству була не зневіра, а спрага пізнання. Він закликав не зупинятися у спробах зрозуміти світ, не втрачати допитливості навіть перед обличчям труднощів:
"Постарайтеся зрозуміти, що ви бачите, і задумайтеся про те, що змушує Всесвіт існувати. Будьте цікаві. І яким би складним не здавалося життя, завжди є щось, що ви можете зробити і в чому досягти успіху"
Раніше "Дивогляд" повідомляв, що гарвардський вчений знайшов несподівану відповідь у законах природи на питання "Чи існує Бог?".
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
