Нове дослідження, проведене у 2024 році з використанням сучасних цифрових технологій, дозволило глибше проаналізувати наслідки цієї катастрофи. Як з’ясувалося, масштаби порушення магнітного поля Землі під час тієї бурі були ще серйознішими, ніж вважалося раніше. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на IFL Science.
Буря століття виявилася страшнішою
1 вересня 1859 року Сонце викинуло в космос колосальну кількість заряджених частинок, які досягли Землі менш ніж за добу. Потік електрифікованого газу мав потужність, еквівалентну 10 мільярдам атомних бомб. Це спричинило справжній хаос у технологіях того часу – зокрема, масові перебої в роботі телеграфів. Оператори зазнавали електричних ударів, а лінії буквально спалахували.
Світлове шоу, спричинене магнітною бурею, вразило навіть досвідчених очевидців. Полярне сяйво спостерігали не лише у високих широтах, а й на Кубі, у Римі та на Гаваях. Світіння було настільки яскравим, що вночі люди читали газети просто неба.
Однак наукове осмислення цих подій тривалий час залишалося обмеженим. До наших днів дійшло небагато достовірних записів того періоду.
Відомості про сонячні бурі зазвичай базуються на аналізі концентрації радіоізотопів у кільцях дерев або історичних свідченнях очевидців. Такий підхід не дає повної картини інтенсивності бур, тому сучасні дослідники звернулися до збережених магнітограм – паперових записів змін у магнітному полі Землі, що збереглися з XIX століття.
На момент події Каррінгтона в обсерваторіях Грінвіча та К’ю вже велись регулярні вимірювання. Спостереження здійснювалися за допомогою відбиття світлового променя від дзеркал, прикріплених до магнітних стрічок.
Цей промінь рухався по чутливому до світла паперу, закріпленому на обертовому барабані. У разі збурень смужки відхилялись, і відповідно змінювалася траєкторія світла на папері. Чим сильнішою була буря – тим більшим було відхилення.
Під час події Каррінгтона відбулися настільки сильні коливання, що промінь вийшов за межі паперу більш ніж на 12 годин. Саме цей факт довгий час унеможливлював точне вимірювання сили бурі – адже зафіксоване відхилення просто не вмістилося в межі наявного обладнання.
Ситуація змінилася завдяки сучасним технологіям. Група вчених під керівництвом доктора Кіарана Беггана з Британської геологічної служби оцифрувала та ретельно проаналізувала збережені магнітограми. Виявилось, що попри вік та умови зберігання, папери перебувають у доброму стані. Це дало змогу відновити хронологію та кількісно оцінити зміни в магнітному полі.
Зокрема, вдалося визначити мінімальну швидкість зміни магнітного поля – близько 500 нанотесла за хвилину. Для порівняння, навіть найсильніші сучасні бурі – так звані "бурі століття" – спричиняють коливання на рівні 350–400 нанотесла за хвилину в районі Лондона. Отже, подія Каррінгтона перевершила ці показники, і навіть занижена оцінка свідчить про її надзвичайну інтенсивність.
Однією з головних проблем стало переведення зафіксованих відхилень у сучасні одиниці виміру – система СІ не існувала на той момент. Учені провели складну реконструкцію, щоб перетворити паперові "сліди" світлового променя в цифрові значення зміни сили і напрямку геомагнітного поля.
Ці нові дані дозволяють глибше зрозуміти природу подібних явищ та їхній потенційний вплив на сучасне суспільство. Адже у 1859 році цивілізація ще не залежала від супутників, GPS, інтернету чи розгалужених електромереж. Повторення подібної бурі сьогодні могло б призвести до глобальних катастроф: виведення з ладу супутникових систем, масштабних відключень електроенергії, порушень у транспорті та зв'язку.
Дослідники наголошують – подія Каррінгтона була не унікальною. Подібні бурі трапляються раз на кілька століть, і наступна може статися в будь-який момент. Саме тому вивчення історичних спостережень має ключове значення для нашої готовності до майбутніх викликів.
Раніше "Дивогляд" розповідав про дати магнітних бур у травні.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
