За його словами, саме така народжуваність дозволила б компенсувати природне зменшення населення, враховуючи, що частина жінок не має дітей з медичних або особистих причин. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на "РБК-Україна".
Фахівець пояснив: щоб стабілізувати демографічну ситуацію, на кожні 100 жінок репродуктивного віку (від 15 до 49 років) має припадати 210-220 народжених дітей. Натомість фактичні показники значно нижчі. У 2019 році цей коефіцієнт становив 123 дитини на 100 жінок, у 2021 – уже 116, а наразі, за оцінками вченого, цей показник впав до критичних 95-100.
Як війна вплинула на демографію
На думку Гладуна, повномасштабна війна різко прискорила негативні тенденції. Від початку 2022 року до початку 2025-го, за оцінками демографів, загальна чисельність населення (включаючи всі території в межах кордонів 1991 року) зменшилася з приблизно 42 до 34 мільйонів людей.
Це скорочення супроводжується й іншим тривожним показником – зменшенням тривалості життя. Якщо до пандемії середній вік, до якого доживали українці, становив 67 років для чоловіків та 77 – для жінок, то сьогодні ці цифри помітно впали. У чоловіків – до приблизно 60 років, у жінок – на 3–5 років менше, ніж раніше.
Нація старіє: що це означає для економіки
Ще одна проблема, яку виокремив науковець – це стрімке старіння українського суспільства. Частка осіб віком 60+ ще на початку пандемії становила 25%, а до 2040-х років вона може сягнути 30%.
Такі зміни створюють серйозне навантаження на економіку. Чим менше працездатного населення – тим менше надходжень до пенсійної системи. Це у свою чергу призводить до постійного дофінансування Пенсійного фонду з держбюджету, що обмежує ресурси, які могли б іти на інші критичні програми. Окрім того, старше покоління потребує більше медичної допомоги, що створює додатковий тиск на систему охорони здоров’я.
Чому імміграція не вирішить проблему
Ідею залучення мігрантів для покращення демографії експерт оцінює вкрай обережно. На його думку, досвід західноєвропейських країн показує: іммігранти часто створюють замкнені спільноти, що не інтегруються в культуру та життя приймаючої країни.
"Ніякої інтеграції не відбувається, а створюється паралельне суспільство, яке руйнує ідентичність країни, куди приїхали іноземці. І те, що вони асимілюються – нездійсненні мрії", – попереджає Гладун.
Що потрібно змінити: підтримка для родин
- Уряд, на думку експерта, має зосередитися не на імміграції, а на підтримці власного населення. Зокрема, йдеться про:
- Повернення до диференційованих виплат залежно від черговості народження дитини;
- Збільшення суми допомоги при народженні;
- Гнучкий графік роботи для батьків маленьких дітей;
- Підтримку житла та дитячих садків у громадах.
"Ми повинні спиратися на власні сили та ресурси, інакше майбутнього в країні не буде. Бо років через 100 в Україні не залишиться українців у нашому сучасному розумінні", – зазначає демограф.
Фінансова допомога: заморожена вже 11 років
Ще один важливий нюанс – розмір допомоги при народженні дитини залишився незмінним із 2014 року. Як і в минулі роки, на 2025-й він становить 41 280 грн:
- 10 320 грн – одноразово;
- 30 960 грн – рівними частинами по 860 грн щомісяця протягом трьох років.
З огляду на інфляцію та зростання витрат, ця сума вже давно не покриває реальні потреби молодих батьків.
Таким чином, Україна стоїть перед демографічним викликом, який потребує системної реакції держави. Без термінових рішень щодо підтримки родин, стимулювання народжуваності та збереження здоров’я нації країна може зіткнутися з кризою, наслідки якої буде неможливо компенсувати навіть за кілька поколінь.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, чи буде бебі-бум після війни.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
