Гаївки – це пісні про весну, кохання та надію. Зазвичай гаївки співають дівчата у гаях чи церковних подвір'ях. Ці пісні наша культурна спадщина, яку потрібно не лише пам'ятати, але й плекати. Про це повідомляє "Дивогляд".
Гаївки, або ж веснянки, як їх називають в українському фольклорі – це обрядові пісні весняного циклу, де оспівують весну, кохання та сільське господарство. Частіше гаївки співали дівчата, вони супроводжувалися різними іграми та хороводами.
Саме гаївки співають протягом Страсного тижня, на Великдень та два дні після нього. Ці пісні мають неабияку історію, що сягає корінням дохристиянських часів. Цими піснями наші предки прославляли прихід весни та пробудження природи від зимового сну. Також гаївками вітали початок весняних польових робіт.
Ми підготували підбірку найкращих гаївок, що нагадають вам про неймовірну культурну спадщину України.
ТОП-10 українських гаївок на Великдень
"Десь тут була подоляночка"
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником,
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.
"Шум"
Ой нумо, нумо, заплетімо шума,
Шума заплетімо, гуляти ходімо!
Ой ходить Шум по діброві
а Шумиха рибу ловить,
Що вловила - то пропила,
плахту дочці не купила,
Постій дочко до суботи,
куплю тобі ще й чоботи,
Червоную плахту,
зелену запаску,
Люби мене, козаченьку,
коли твоя ласка.
***
"Ой бриніли ключі з ночі"
Ой бриніли ключі з ночі
Понад наші чорні очі.
Най бренять,
Коли спати не хотять.
Положіть їх у подушки,
Та дайте їм з грушок юшки.
Най бренять,
Коли спати не хотять.
Ой казала стара ненька:
– Моя дочка хорошенька,
Я не дам.
Бо у него сиві очі,
А він довго спати хоче,
Я не дам.
Положіть го на подушки,
Та дайте му з грушок юшки,
Та най спить.
***
"Ой, вийтеся, огірочки"
Ой, вийтеся, огірочки,
Та в зелені пуп'яночки.
Грай, жучку, грай –
Тут тобі край!
Ходить жучок і жучина
По високій деревині.
Грай, жучку, грай –
Тут тобі край!
Дайте, хлопці, околота,
Повезем жучків в болото.
Грай, жучку, грай –
Тут тобі край!
Сонце світить, мов золото,
Жучки плачуть у болоті.
Грай, жучку, грай –
Тут тобі край!
***
Ой, на горі на високій два дуби
Ой, на горі на високій два дуби тоненькі, два дуби тоненькі.
А там цісар вибирає хлопців молоденьких.
Вибирає, забирає, кучері втинає, кучері втинає.
А тих хлопців молоденьких у світ висилає.
А ви, хлопці, молоденькі спати не лягайте, спати не лягайте,
Бо як прийде ворог з міста, води йму не дайте.
А як вийшов ворог з поля, щоб води напитись, щоб води напитись,
Позволь, позволь, українцю, води ся напитись.
Не позволю, не позволю води ся напити, води ся напити,
Бо стріляє з гармат куля – не мож доступити.
Най стріляє, най стріляє, вже довго не буде, вже довго не буде,
Також наша Україна самостійна буде.
Колись наша Україна цвіла цвіточками, цвіла цвіточками,
Тепер наша Україна під большевиками.
Одну взяли половину поляки та німці, поляки та німці,
Другу взяли половину червноармійці.
***
"Вербовая дощечка"
Вербовая дощечка, дощечка, дощечка,
По ній ходить Насточка, Насточка, Насточка.
Де ти, Насте, бувала, бувала, бувала, Як діброва палала, палала, палала?
Решетом воду носила, носила, носила, Та й діброву гасила, гасила, гасила.
Ой ходила, леліла, леліла, леліла, На всі боки гляділа, гляділа, гляділа.
Відки неньо приїде, приїде, приїде,
Що Настойці привезе, привезе, привезе?
Привезе їй хусточки, хусточки, хусточки, З косівської сторони, сторони, сторони.
На всі боки гляділа, гляділа, гляділа, Відки милий приїде, приїде, приїде.
Відки милий приїде, приїде, приїде, Що Насточці привезе, привезе, привезе.
Привезе їй чоботи, чоботи, чоботи, Козацької роботи, роботи, роботи.
Їх зозулька підкує, підкує, підкує, А Насточка обує, обує, обує.
Чобітки муть рипіти, рипіти, рипіти, А підківки дзвеніти, дзвеніти, дзвеніти.
А в підшивці лелітки, лелітки, лелітки, А в опасці позлітки, позлітки, позлітки.
***
Красна дівонька сад підмітала, сад підмітала –
Вже й Христос, вже й воскрес!
Вже й воістину, вже й воскрес! (Повторювати після кожного рядка).
Сад підмітала, грядку копала, грядку копала.
Грядку копала, вино садила, вино садила.
Вино садила і говорила, і говорила.
Рости виноньку в гору високу, в гору високу.
В гору високу, в корінь глибоку, в корінь глибоку.
В корінь глибоку, жовту зродило, жовту зродило.
Жовту зродило, синьов зацвило, синьов зацвило.
***
Мої милі паніночки, заспівайте гагівочки,
Най сі мати утішає, Ісус з гробу воскресає.
Най воскресне тая слава, що 500 літ в степу спала.
Най воскресне, най прибуде, поміж українські люди,
Ви, стрільчики, пісню чуйте, в темнім гробі не сумуйте,
Ми могили ваші знаєм, квіточками уквітчаєм,
Квіточками, ще й вінцями, ще й рідними прапорцями. (Кожен рядок повторювати 2 рази).
***
"Пливе качур"
Пливе качур (2), в гороховім вінку (2),
Вибирай си, качурику, щонайкращу дівку (2),
І та гарна, і та гарна, і та непогана (2),
А тамтая дівчинонька, як намальована (2),
Не казала стара мати, дівчат вибирати (2),
А казала стара мати, сиротоньку взяти (2),
Бо бідная сиротонька, буде працювати (2),
А багата розкішниця, схоче йно лежати (2),
Рубай сину ясенину, будуть добрі клини (2),
Бери сину сиротину, буде господиня (2),
Не з кожної ясенини, будуть добрі клини (2),
Не з кожної сиротини, буде господиня (2),
"Ой чи ж тебе, дівчинонько, маляр вимальовав (2),
Що на твоє біле личко, фарби не жаловав?" (2)
"Мене маляр не мальовав, а сам Господь з неба (2),
Я, молода дівчинонька, мені краси треба" (2).
Раніше "Дивогляд" розповідав про найсприятливіші дати, коли краще пекти паски та фарбувати яйця.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
