За його словами, ці проблеми не завжди є результатом поганих стосунків з батьками чи їхньою відсутністю, але радше вони відображають незадоволені емоційні потреби чи незагоєні травми з дитинства, які, з часом, можуть визначати те, як ви взаємодієте з іншими людьми в дорослому віці. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Forbes.
Ці емоційні рани називаються "батьківськими травмами" та можуть проявлятися через так звані "материнські" і "батьківські" травми. Вони формують наші стосунки з іншими людьми, включаючи партнерів.
"Материнська травма" у стосунках
У більшості випадків "материнська травма" формується через важливі моменти в дитинстві, коли матері стають емоційно віддаленими або надмірно критичними. Це може призвести до двох основних моделей поведінки в стосунках:
- Пошук постійного підтвердження від партнера. Люди з таким досвідом можуть прагнути, щоб їх партнер постійно надавав їм емоційну підтримку та підтвердження.
- Відштовхування партнерів, щоб уникнути вразливості. Інші люди, навпаки, можуть уникати емоційної близькості, щоб не відкритися повністю і не втратити контроль.
Дослідження також показало, що деякі люди, несвідомо, можуть шукати партнера, який нагадує ідеалізовану матір, що є частиною того, що психологи називають "комплексом Едіпа". Такі стосунки можуть стати спробою відновити те, що було втрачено в дитинстві.
Проте, якщо мати була надмірно владною, це може призвести до того, що дитина, ставши дорослою, буде уникати будь-якої близькості, бо боїться втратити свою автономію.
"Батьківська травма" у стосунках
Згідно з дослідженнями австралійських та новозеландських науковців, "батьківська травма" формується через відсутність емоційної підтримки від батька або ж, коли він був емоційно відстороненим. Це може призвести до проблем з довірою, а також до труднощів у взаємодії з авторитетами та у формуванні здорової самооцінки.
"Батьківська травма" може проявлятися через два типи поведінки в стосунках:
- Залишатися емоційно залежним від партнерів для стабільності. Люди з такою травмою часто шукають партнерів, які можуть дати їм відчуття безпеки та підтримки.
- Прагнення зберігати дистанцію. Інші люди з цією травмою можуть створювати стосунки, в яких вони самі виступають як опора для свого партнера, намагаючись компенсувати брак емоційної підтримки, яку вони отримували в дитинстві.
Треверс зазначає, що ці травми глибоко вкорінені в соціальних нормах, зокрема патріархальній культурі, де чоловіки часто очікують, що вони будуть емоційно стоїчними, зосередженими на порядку і стабільності. З такого погляду виникає ідея, що чоловіки повинні не виявляти свої емоції, а замість цього керувати ситуацією та бути захисниками.
Таким чином, вплив батьківських травм на доросле життя може бути величезним. Для того, щоб створити здорові стосунки в майбутньому, необхідно визнати наявність цих травм і працювати над їх подоланням. Оскільки ці емоційні рани з дитинства можуть сильно впливати на вибір партнера і нашу здатність до близькості, важливо бути свідомими і обізнаними щодо того, як ці травми проявляються у стосунках, і працювати над їх зціленням.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, чому українцям загрожує розчарування після можливого припинення вогню.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
