Багато звичаїв, які вважаються язичницькими, насправді мають християнське або пізніше культурне походження, трансформуючись під впливом історичних змін. Про це розповість "Дивогляд" із посиланням на Live Science.
Корені "Дванадцяти днів Різдва"
Традиція "Дванадцяти днів Різдва" відображає час, необхідний волхвам, щоб дістатися до немовляти Ісуса. Цей період символізує об’явлення Христа народам, а завершення святкування відзначається у "День трьох царів" або "Богоявлення". Історик Рональд Хаттон припускає, що деякі елементи святкування могли бути запозичені з дохристиянських звичаїв кельтів і германців.
Різдвяна ялинка та її символіка
Вічнозелені дерева, які часто асоціюються з язичницькими обрядами, в християнській традиції символізують Дерево Життя. У середньовічній Німеччині вони використовувалися під час святкових п’єс, а широку популярність здобули після того, як у 1848 році королева Вікторія та принц Альберт прикрасили ялинку. Цей момент увічнився на гравюрі, започаткувавши моду на різдвяні дерева.
Омела та святкові ритуали
Традиція цілуватися під омелою, хоча й пов’язана з римськими та скандинавськими ритуалами родючості, виникла значно пізніше – в Англії XVIII століття. Вічнозелена рослина стала одним із символів святкового настрою, хоча її значення видозмінювалося протягом століть.
Образ Санта-Клауса
Дехто вважає, що Санта-Клаус походить від скандинавського бога Одіна, проте більшість істориків пов’язують його зі Святим Миколаєм – християнським єпископом, відомим своєю щедрістю. Сучасний образ Санти формувався через християнські легенди та фольклорні впливи, остаточно кристалізувавшись у XIX столітті.
Чому саме 25 грудня?
Дата святкування Різдва – 25 грудня – збігається з язичницькими фестивалями зимового сонцестояння, такими як римський Sol Invictus. Деякі дослідники припускають, що вибір цієї дати був зумовлений прагненням витіснити язичницькі обряди, хоча інші вважають, що вона просто заповнила прогалину в християнському календарі.
Святковий стіл: від гусей до індички
У давні часи на європейських різдвяних бенкетах переважали гуси, качки або яловичина. Індичка, яка стала символом різдвяного столу, отримала свою популярність завдяки американським традиціям, згодом поширившись і в Європі.
Еволюція різдвяних традицій свідчить про їхнє багатогранне походження. Незалежно від коренів, ці звичаї продовжують об’єднувати людей, наповнюючи святковий час радістю та змістом.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як слов'янські язичники святкували Новий рік.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
