Оксана Забужко – видатна українська письменниця та літературознавиця, поетеса та есеїстка, лауреатка Шевченківської премії та ордена княгині Ольги. З нагоди дня народження письменниці "Дивогляд" розповість про найвідоміші роботи відомої поетеси, творчий шлях та міжнародне визнання.
Дитинство письменниці
Оксана Стефанівна народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині мовознавців та інтелігентів. Надія Яківна – матір письменниці, працювала вчителькою української літератури та була авторкою методичних розробок і популярних творів для школярів. Батько Стефан Іванович був педагогом, літературним критиком та перекладачем.
"… обоє за фахом філологи-україністи, нереалізовані, їхні обидві дисертації так і зотліли в шухляді через заборону на здобуття вченого ступеня…", – згадувала про своїх батьків поетеса.
До 8 років Оксана жила у Луцьку, але під час сталінських репресій родина письменниці була вимушена виїхати з Луцька до Києва, через переслідування батька.
Попри випробування та негаразди, жінка з теплом згадує своє дитинство. За її словами, це ніяк не вплинуло на становлення її як особистості та не змінило її характер і подальшу долю.
"Мені з дитинством пощастило. Дитинство лишається як базова структура особистості, яка донині залишається живлющим джерелом яскравих вражень про світ…", – каже письменниця.
Освіта
Оксана навчалася в Київському університеті імені Тараса Шевченка, де в 1982 році закінчила філософський факультет, а в 1986 здобула аспірантуру на кафедрі етики та естетики. Згодом у 1987 році майбутня письменниця захистила дисертацію на звання кандидата філософських наук на тему "Естетична природа лірики як роду мистецтва".
Тоді їй відгукнулися роки репресій батька, як дочці репресованого їй завчасно перед вступними екзаменами поставили низькі бали. Матір Оксани стала на захист доньки та вчинила скандал, погрожуючи ЦК КПУ і КДБ.
"Я не дозволю занапастити життя доньки! Я напишу двісті листів про ситуацію зі вступом у всі газети СРСР і не відповідаю, коли якийсь із них потрапить за кордон", – говорила мати Забужко.
Викладацька діяльність
Після захисту дисертації Забужко здобувала та покращувала свій викладацький досвід. Видатна поетеса читала свої лекції з естетики не тільки київським студентам, почути її промови пощастило вихованцям університетів США.
Зокрема, Оксана викладала в Гарвардському, Пітсбурзькому, Єльському та Колумбійському університетах. У 1992 році була запрошена як письменниця до Пенсильванського університету, де читала україністику.
З 1989 року стала старшою науковицею та співробітницею Інституту філософії НАН України.
"Письменник повинен іти попереду читача і вести його за собою"
Твори Оксани Забужко здобули міжнародне визнання та були перекладені понад 20 мовами.
Після публікації однієї з найвідоміших робіт поетеси роману-лонґселера "Польові дослідження з українського сексу" Оксана почала будувати кар’єру літераторки та багато подорожувати. Ця робота викликала бурхливі та суперечливі реакції, тоді більшість критиків не розумілися на поняттях фемінізму та критичної думки.
"Ця книга навчила мене зневажати славу як чисто деструктивний чинник для всякої, живою душею людини… Письменник не повинен знижуватися до певного побутового рівня. Письменник повинен іти попереду читача і вести його за собою", – сказала письменниця про свою роботу в одному з інтерв’ю.
Відтоді Забужко почала заробляти на своїх творах, значна частина гонорарів письменниці надходила від робіт, відомих за кордоном. З 2001 року викладала літературну майстерність у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Відомі бестселери
У серпні 2006 року Забужко потрапила до рейтингу ТОП-100 "Найвпливовіших людей в Україні" журналу "Кореспондент". Того ж року за соціологічним опитуванням агенції "Еліт-профі" роман "Польові дослідження з українського сексу" був визнаний "книжкою, що найбільше вплинула на українське суспільство за 15 років незалежності" та перекладений 15 мовами.
Забужко також писала про історію України. Прикладом таких робіт є роман "Музей покинутих секретів", опублікований у 2009 році та відзначений різноманітними нагородами та преміями. Цей твір перекладено 6 мовами, у ньому письменниця згадує Другу світову війну, 70-ті та початок 2000 років.
Крім цього Оксана є есеїсткою, вона писала в жанрі нонфікшн. Одним з таких творів є її книга "Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій", де українська культура переосмислена через жіночий образ Лесі Українки.
Громадська діяльність
У період з 1995 по 2010 рік письменниця обіймала посаду віцепрезидентки українського відділення ПЕН-клубу. Перед початком помаранчевої революції Оксана опублікувала статтю "Українська Солідарність", де передбачила масові протести в Києві. Після цього її прозвали "Помаранчевою Кассандрою".
Також Забужко виступала на Перших Президентських слуханнях, де своєю доповіддю про Гуманітарну політику та державну незалежність викликала бурю реакцій. У результаті цього було створено Громадську гуманітарну раду при Президентові України.
16 січня 2009 року Оксану Забужко нагородили орденом княгині Ольги III ступеня за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної та правової держави.
У 2012 році Забужко отримала відзнаку "Золотий письменник України", а у 2019 була нагороджена національною премією України імені Тараса Шевченка за книгу есеїв "І знов я влізаю в танк…".
У 2023 році Оксана Забужко увійшла до списку 100 жінок року за версією BBC.
Раніше "Дивогляд" розповідав 10 цікавих фактів про Агату Крісті.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
ПРОКОМЕНТУЙТЕ
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
